Справа № 466/4254/21 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.
Провадження № 33/811/1862/21 Доповідач: Романюк М. Ф.
18 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Олексіва Володимира Васильовича, потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Шимборської Олександри Андріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою відхилено клопотання захисника - адвоката Свища С.М. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 грн 00 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 06.05.2021 о 23 год 20 хв в м. Львові на вул. Липинського, 44, керуючи транспортним засобом марки «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зміг зреагувати на її зміну, перед поворотом праворуч не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині в результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , транспортні засоби отримали пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 б, 10.4 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2021 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що він їхав у лівій смузі зі швидкістю приблизно 30 км/год із увімкненим ближнім світлом фар. Перед перехрестям вулиць Липинського - Бетховена він зупинився у лівій смузі на заборонний червоний сигнал транспортного світлофора. Коли на світлофорі загорівся дозвільний зелений сигнал, то він відновив рух. В процесі відновлення руху він побачив у дзеркалі заднього виду свого автомобіля, що позаду його теж на лівій смузі із великою швидкістю наближається легковий автомобіль (із матеріалів справи автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 ). Усвідомлюючи, що водій вищевказаного автомобіля жодним чином не реагує на наявність попереду нього його транспортного засобу, щоб уникнути можливого зіткнення, він розпочав змінювати напрямок руху праворуч, даючи йому дорогу. Проте, в аварійній ситуації, яку спровокував водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , останній сам поставив себе в такі умови, у яких вже був позбавлений можливості уникнути зіткнення.
Вважає, що саме порушення правил дорожнього руху зі сторони водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» номерний знак НОМЕР_2 стали єдиною та безпосередньою причиною настання ДТП.
Зазначає, що працівниками поліції при складанні процесуальних документів були проігноровані основні принципи і засади, закріплені в Кодексі України про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо повноти, всебічності та об'єктивності дослідження всіх обставин справи.
Вказує на те, що наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами його вина не обґрунтовується, фабула інкримінованого йому правопорушення викладена
не коректно та не відповідає дійсним об'єктивним обставинам справи, а тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Олексіва В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Шимборської О.А., які заперечили таку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином не були дотримані.
Так, апеляційний суд вважає слушними доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме в частині строків накладення судом адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинене.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення та накладені адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП суддя місцевого суду не звернув уваги на положення ч.2 ст.38 КУпАП, відповідно до якої, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій п'ятій цієї статті.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дорожньо-транспортна пригода мала місце 06 травня 2021 року, а постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 була винесена судом тільки 01 грудня 2021 року, тобто на час винесення постанови судом першої інстанції сплив трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки, з часу обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, сплинули строки, передбачені ст.38 КУпАП, то провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, що є безумовною підставою для скасування постанови.
Положення п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачають, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційний суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, згідно якої стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Враховуючи зазначене вище, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати в частині накладення адміністративного стягнення.
Провадження у справі закрити, на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Романюк М.Ф.