21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 540/3323/21
адміністративне провадження № К/990/5184/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за усі дні невикористаної щорічної відпустки загальною кількістю 77 діб за 2018, 2019, 2020 роки;
зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Херсонській області виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за усі дні невикористаної щорічної відпустки загальною кількістю 77 діб за 2018, 2019, 2020 роки.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані частини щорічної відпустки: у 2018 році у кількості 22 доби, у 2019 році у кількості 12 діб, у 2020 році у кількості 43 доби.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані частини щорічної відпустки: у 2018 році у кількості 22 доби, у 2019 році у кількості 12 діб, у 2020 році у кількості 43 доби.
03 лютого 2022 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (яка була чинною на час вирішення справи судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У касаційній скарзі скаржник вказує, що справа має виняткове значення для нього.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко