21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 420/13551/21
адміністративне провадження № К/990/5293/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за позовом громадянина Афганістану ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання прийняти до розгляду заяву для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,
Громадянин Афганістану ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, у якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 24 травня 2021 року;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти його заяву до розгляду та розглянути її відповідно до вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та розділу 2 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в прийнятті заяви громадянина Афганістану ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, викладеної листом №У-654/6/5101-21/5100.5.1/701-21 від 26 травня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина Афганістану ОСОБА_1 від 24 травня 2021 року про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03 лютого 2022 року відповідач засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення та становить значний суспільний інтерес, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за позовом громадянина Афганістану ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання прийняти до розгляду заяву для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко