21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 280/7604/21
адміністративне провадження № К/990/5028/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко Олександр Олександрович, на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/7604/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання винити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій позивач просив суд:
визнати протиправним та скасувати «наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності яким на ОСОБА_1 01 квітня 2021 року було накладено/оголошено дисциплінарне стягнення догана;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яким на ОСОБА_1 27 травня 2021 року було накладено/оголошено дисциплінарне стягнення догана;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яким на ОСОБА_1 27 травня 2021 року було накладено/оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яким на ОСОБА_1 17 червня 2021 року було накладено/оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності яким на ОСОБА_1 30 червня 2021 року було накладено/оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності яким на ОСОБА_1 13 липня 2021 року було накладено-оголошено дисциплінарне стягнення догана.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду 26 серпня 2021 року, тобто з пропущенням місячного строку звернення, оскільки позивачу оскаржені ним дисциплінарні стягнення у вигляді доган та суворої догани були усно оголошені особисто та перед строєм військовослужбовців, які в порядку статті 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України занесені до службової картки військовослужбовця, що свідчить про те, що позивач про наявність цих доган був обізнаний ще 01 квітня 2021 року, 27 травня 2021 року,17 червня 2021 року. Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 905 від 13 липня 2021 року «Про результати службового розслідування» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарній відповідальності, а саме, накладено дисциплінарне стягнення сувора догана. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 13 липня 2021 року, що підтверджується його особистим підписом.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко Олександр Олександрович, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини п'ятої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 169 КАС України та встановлено позивачу термін для усунення недоліків. Зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
До суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що протягом 2021 року відносно позивача було винесено шість доган. Про факт їх існування позивач дізнався після отримання відповіді військової частини від 13 серпня 2021 року на адвокатський запит. Тобто, з моменту отримання позивачем відповіді на адвокатський запит, позивач і дізнався про існування вищевказаних доган та про те, що їх винесенням порушені його права. Тому вважає, що позивачем подано позов в межах місячного строку позовної давності.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України: належним чином засвідчені копії наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 01 квітня 2021 року, від 27 травня 2021 року, від 27 травня 2021 року, від 17 червня 2021 року, від 30 червня 2021 року та від 13 липня 2021 року; докази ознайомлення ОСОБА_1 із оскаржуваними наказами; матеріали дисциплінарних проваджень за результатами яких прийнято оскаржувані накази.
Від відповідача 27 вересня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду у цій справі та оцінюючи доводи відповідача зазначені у відзиві, судом першої інстанції встановлено, що до службової картки позивача занесені догани (усні) від 01 квітня 2021 року за порушення розпорядку дня, від 27 травня 2021 року за порушення розпорядку дня, від 27 травня 2021 року за невиконання наказу командира та від 17 червня 2021 року за неналежне виконання служби в добовому наряді. Тобто, позивачу зазначені вище дисциплінарні стягнення у вигляді доган та суворої догани були усно оголошені особисто та перед строєм військовослужбовців, які в порядку ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України занесені до службової картки військовослужбовця, що свідчить про те, що позивач про наявність цих доган був обізнаний ще 01 квітня 2021 року, 27 травня 2021 року, 17 червня 2021 року. Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 905 від 13 липня 2021 року «Про результати службового розслідування» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарній відповідальності, а саме, накладено дисциплінарне стягнення сувора догана. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 13 липня 2021 року, що підтверджується його особистим підписом. Про обізнаність позивача щодо застосування до нього зазначених доган, також підтверджується тим, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 про преміювання військовослужбовців військової частини, позивачу не встановлено премію у квітні 2021 року (догана 01 квітня 2021 року), у травні 2021 року (догана 27 травня 2021 року, сувора догана 27 травня 2021 року), у червні 2021 року (сувора догана 17 червня 2021 року, сувора догана 29 червня 2021 року), у липні 2021 року (сувора догана 13 липня 2021 року).
Суд першої інстанції зазначив, що позивачем, зокрема оскаржується наказ командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності яким на позивача 30 червня 2021 року було накладено/оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана. Проте, матеріали справи не містять доказів накладення на позивача суворої догани саме 30 червня 2021 року, однак містяться докази накладення на позивача суворої догани 29 червня 2021 року. Водночас із цим позовом позивач звернувся до суду лише 26 серпня 2021 року, тобто з пропущенням місячного строку встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишено без розгляду.
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що наведені позивачем обґрунтування не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, з огляду таке.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно слід розрізняти поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Зазначені висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року у справі 340/1019/19.
Так, у касаційній скарзі скаржнику указує, що ним не оспорюється факт звернення до суду з пропуском встановленого процесуального строку, проте зазначає про наявність поважних причин пропуску строку для подання позову до суду, оскільки останній є військовозобов'язаним, був вимушений звертатися до адвоката, який не був безпосереднім учасником правовідносин та обставини справи з'ясовував через адвокатський запит.
Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказані обставини не є поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду.
Колегія суддів зауважує, що початок перебігу строку на звернення до суду пов'язується із обізнаністю особи про порушення своїх прав, свобод чи інтересів або можливістю дізнатися про таке порушення і не пов'язується із моментом звернення цієї особи за правовою допомогою.
Наведені скаржником причини не є об'єктивно є непереборними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, або пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, Суд констатує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився у суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, вірно застосував положення частини четвертої статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів першої інстанції та прийняті за їх наслідками постанови суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пономаренко Олександр Олександрович, на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/7604/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання винити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов О.В. Калашнікова