вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.02.2022м. ДніпроСправа № 904/7948/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Тертишної К.В.
та представників:
від позивача: Сидоренко О.А. - адвокат;
від відповідача: Донець С.О. - адвокат;
від третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Філон Марі Костянтинівни, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Губиниська селищна рада, смт Губиниха, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл.
про стягнення 378492,70 грн.
Обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Філон Марі Костянтинівни 378492,70 грн, з яких: 370163,09 грн - неустойка; 8329,61 грн - заборгованість за спожиту електроенергію.
Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5677,40 грн позивач просить покласти на відповідачку.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачкою зобов'язань щодо повернення нежитлового приміщення загальною площею 18,0 кв.м за договором оренди № 517 від 01.10.2016 після закінчення строку його дії 01.09.2019 та невиконанням відповідачкою обов'язку відшкодування вартості електроенергії, спожитої за договором № 517-Е про відшкодування електроенергії від 01.10.2016.
Правовою підставою позову позивач указує, серед іншого, статті 525, 526, 629, частину другу статті 785 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.
За долученим до позову розрахунком неустойка визначена за загальний період із вересня 2019 року по серпень 2021 року (з урахуванням сплаченої відповідачкою орендної плати з вересня 2019 року по вересень 2020 року), а заборгованість за договором про відшкодування електроенергії - за період із жовтня 2020 року по серпень 2021 року (а.с. 4, 5).
У відзиві на позов, поданому до суду 18.10.2021, відповідачка позовні вимоги не визнає та просить у позові відмовити повністю, стверджуючи, що позивачу у цій справі не належить право вимоги, оскільки він не є належним учасником правових відносин.
При цьому відповідачка посилається на те, що спірне нежитлове приміщення площею 18 кв.м, що розташоване в лікарняній установі - КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянська (Гетьманська), 238 (далі також - спірне нежитлове приміщення), відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 №4555-19/VI було передано у господарське відання Обласного комунального підприємства "Фармація", а рішенням цієї ж ради від 13.12.2019 № 552 юридичну особу - Комунальне підприємство «Новомосковська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» та закріплене за нею на праві оперативного управління майно передано до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Новомосковського району за умови прийняття Новомосковською районною радою відповідного рішення згідно з чинним законодавством.
Рішенням Новомосковської районної ради від 05.02.2020 № 1-25/VII затверджено акт приймання-передачі майна Комунального підприємства «Новомосковська районна центральна лікарня» Дніпропетровської обласної ради; прийнято до спільної власності територіальних громад Новомосковського району Комунальне підприємство «Новомосковська районна центральна лікарня» Дніпропетровської обласної ради; змінено найменування лікарняної установи на Комунальне підприємство «Новомосковська центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування» та затверджено його статут.
Викладене стало підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно в цілому за адресою: м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 238 за територіальною громадою в особі Новомосковської районної ради 28.04.2020
Відповідачка стверджує, що в грудні 2020 року в черговий раз змінився власник об'єкта нерухомості, яким стала Губиниська селищна рада.
Відповідачка заявляє, що про зміну власників спірного об'єкта нерухомості вона дізналася лише в січні 2021 року після того, як отримала Інформаційну довідку з реєстру нерухомого майна щодо права власності на об'єкт нерухомості за адресою: Новомосковськ, вул. Гетьманська, 238. До цього часу, а саме по вересень 2020 року вона належним чином сплачувала орендну плату та відшкодовувала витрати за споживання електроенергії.
Відтак відповідачка вважає, що позивач безпідставно набув від неї грошові кошти за період як мінімум із травня 2020 року по вересень 2020 року включно і як максимум із 13.12.2019 по вересень 2020 року включно, оскільки спірного нежитлового приміщення на цей час уже не було у позивача на праві господарського відання.
Додатково відповідачка звертає увагу суду на те, що відповідно до рішення Губиниської селищної ради від 02.02.2021 № 42-4/VIII «Про надання згоди на оренду нерухомого майна, що належить Губиниській селищній раді» та попереднього (тимчасового) договору оренди № 1/О/21 від 01.04.2021, укладеного з КП «НЦРЛІЛ», відповідачка займає вже інше приміщення загальною площею 24,3 кв.м і не має жодного відношення до об'єкта оренди, що раніше орендувала у позивача.
Згідно з тим же рішенням Губиниської селищної ради спірне нежитлове приміщення передано в оренду ТОВ «Екоаптека».
Надаючи правове обґрунтування своїх доводів, відповідачка посилається на нормативні приписи статей 761, 770 Цивільного кодексу України за змістом яких право передання майна в найм має власник речі, а у разі зміни власника речі права та обов'язки наймодавця переходять до нового власника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 19.10.2021, з наступним відкладенням підготовчого засідання на 09.11.2021, 30.11.2021 у межах продовженого ухвалою суду від 09.11.2021 підготовчого провадження до 06.12.2021 включно.
Ухвалою суду від 30.11.2021 задоволено клопотання представника відповідачки та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Губиниську селищну раду; витребувано за клопотанням представника відповідачки від державного реєстратора реєстраційну справу на об'єкт нежитлової нерухомості за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 238 (далі - реєстраційна справа) разом із технічним паспортом на цей об'єкт нежитлової нерухомості; отримання від державного реєстратора й подання до суду витребуваної реєстраційної справи уповноважено представника відповідачки; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2021.
Під час судового засідання 16.12.2021 судом задоволено клопотання представника відповідачки про витребування від Губиниської селищної ради технічного паспорта на спірне нежитлове приміщення; розгляд справи відкладено на 18.01.2022 з наступним оголошенням перерви до 08.02.2022.
На виконання ухвали суду від 30.11.2021 виконавчий комітет Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області листом № 3375/02-21 від 15.12.2021 повідомив, що для отримання реєстраційної справи необхідно звернутися до Новомосковської районної державної адміністрації; державний реєстратор виконавчого комітету Царичанської селищної ради не проводив відкриття розділу в Державному реєстрі речових пав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна не було необхідним додавати при вчиненні реєстраційної дії (а.с. 116, 117).
Новомосковська районна державна адміністрація листом № 03-38-176/0/327-22 від 10.01.2022 поінформувала суд, що запитувана реєстраційна справа на спірний об'єкт нерухомості за фізичними та юридичними особами в райдержадміністрації не виявлена; відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської райдержадміністрації реорганізовано, доступ до державного реєстру речових прав відсутній (а.с. 135).
12.01.2022 представником відповідачки за результатом отриманого ним доступу до інформаційної системи Єдиних та Державних реєстрів/автоматизованих систем було одердано та подано до суду реєстраційні документи щодо спірного нежитлового приміщення (а.с. 139 - 202).
Від третьої особи письмових пояснень по суті спору не надійшло, натомість 17.01.2022 подано витребуваний судом оригінал технічного паспорта на спірний об'єкт нерухомості за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський район, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 238, виготовлений станом на 03.05.2019 на замовлення Дніпропетровської обласної ради.
18.01.2022, в порядку роз'яснення питання щодо правового статусу спірного нежитлового приміщення та його суб'єктної належності, що виникло під час судового розгляду справи по суті, представником позивача у формі клопотання на адресу суду надані додаткові письмові пояснення щодо перебування у останнього на правах господарського відання спірного нежитлового приміщення разом із документальним обґрунтуванням, у тому числі копією технічного паспорта станом на 03.05.2019, виготовленого на замовлення Обласного комунального підприємства «Фармація» (а.с. 204 - 234).
Протокольною ухвалою від 18.01.2022 суд долучив до матеріалів справи зазначені документи з поясненням з метою надання їм оцінки під час ухвалення рішення (а.с. 236).
Згідно з частиною п'ятою статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
У судове засідання 08.02.2022 представник третьої особи не з'явився, заяв та клопотань до суду не подавав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням. За таких обставин неявка представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
За результатом судового засідання 08.02.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, господарський суд
Відповідно до договору оренди № 517 від 01.10.2016 та додаткової угоди від 21.05.2018 (далі - договір, договір оренди) Обласне комунальне підприємство «Фармація» (далі - орендодавець, позивач) передало, а Фізична особа - підприємець Філон Марі Костянтинівна (далі - орендар, відповідачка) прийняла у строкове платне користування нерухоме нежитлове приміщення загальною площею 18,0 кв.м (далі - об'єкт оренди, спірне нежитлове приміщення), розташоване на першому поверсі триповерхової нежитлової будівлі Комунального закладу «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянська (Гетьманська), 238 (п.п. 1.1, 2.2 договору).
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць оренди (травень 2016 року) згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1) та за результатом конкурсу, становить 6100,00 грн (без ПДВ) (п. 3.1 договору).
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці (п. 3.2 договору).
Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.5 договору).
За змістом пункту 3.7 договору орендна плата в повному обсязі (у тому числі ПДВ) перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця один раз на місяць не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 3.8 договору сторони встановили, що вартість комунальних послуг витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж і т.ін. не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо у формі та порядку, погодженому з орендодавцем.
Орендар набуває права строкового платного користування об'єктом оренди в термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди (п. 4.1 договору).
За змістом пункту 4.4 договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди та з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. Об'єкт оренди вважаться поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні цього договору (п. 4.5 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01 жовтня 2016 року до 01 вересня 2019 року.
Згідно з пунктом 11.2 договору орендар зобов'язаний протягом 10 днів після отримання повідомлення орендодавця про припинення договору оренди передати об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі (а.с. 11 - 20).
Об'єкт оренди за договором було передано відповідачці в користування за актом приймання-передачі від 01.10.2016 (а.с. 18 договору).
Того ж дня - 01.10.2016 сторони уклали договір № 517-Е про відшкодування електроенергії відповідно до якого Обласне комунальне підприємство «Фармація» (далі - балансоутримувач) несе витрати, пов'язані з постачанням електроенергії в будівлю, яка розташована за адресою: м.Новомосковськ, вул. Радянська (Гетьманська), 238, а Філон Марі Костянтинівна (далі - користувач), як орендар приміщення в будівлі за договором оренди № 517 від 01.10.2016, зобов'язана частково відшкодувати балансоутримувачу понесені ним витрати (п. 1.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.05.2018).
Витрати балансоутримувача за електроенергію, спожиту користувачем в орендованому майні за відповідний місяць, визначаються згідно із встановленими тарифами за показниками внутрішнього лічильника обліку, встановленого в орендованому майні (п. 2.1 договору).
Користувач зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу витрати за електроенергію, спожиту в орендованому майні за відповідний місяць, шляхом здійснення 100% передоплати вартості заявленого обсягу електроенергії, зазначеного в Додатку № 1 до цього договору, на поточний рахунок балансоутримувача до 15 числа поточного місяця. У разі наявності заборгованості користувача перед балансоутримувачем з відшкодування витрат за електроенергію, спожиту в орендованому майні, балансоутримувач має право без попередження користувача припинити електрозабезпечення орендованого майна й відновити його виключно після сплати користувачем всієї суми боргу з урахуванням пені, встановленої цим договором (п. 2.2 договору).
Остаточна сума витрат балансоутримувача за електроенергію, спожиту користувачем в орендованому майні за відповідний місяць, встановлюється балансоутримувачем в акті, який складається ним протягом семи календарних днів місяця, наступного за розрахунковим і передається разом із рахунком користувачу. У тому випадку, коли остаточна сума витрат, зазначена в акті за відповідний місяць, перевищує суму, фактично сплачену користувачем за цей місяць у вигляді передоплати, то користувач зобов'язаний перерахувати балансоутримувачу виниклу різницю до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим. У тому випадку, коли остаточна сума витрат, зазначена в акті за відповідний місяць, є меншою за суму, фактично сплачену користувачем за цей місяць у вигляді передоплати, то користувач має право врахувати виниклу різницю при здійсненні передоплати, встановленої пунктом 2.2 цього договору, за наступний період. Для підписання й отримання вказаних у даному пункті акта разом із рахунком користувач зобов'язаний направити до балансоутримувача свого уповноваженого представника. У тому випадку, коли користувач не направить до балансоутримувача свого уповноваженого представника для підписання й отримання акта разом із рахунком, то такий акт і рахунок вважаються прийнятими користувачем, про що балансоутримувач зазначає в обох примірниках акта й рахунку (п. 2.3 договору).
Пунктом 2.4 цього договору сторони встановили, що користувач зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу витрати, встановлені цим договором, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За змістом пункту 6.1 договору цей договір діє з 01.10.2016 по 01.10.2017 включно, але не менше ніж договір оренди 517 від 01.10.2016 (а.с. 32 - 36).
Додатком № 1 до цього договору сторони врегулювати щомісячні обсяги використання користувачем в орендованому приміщенні електричної енергії на рівні 300 кВт протягом січня - грудня календарного року (а.с. 35).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/5126/19 про звільнення й повернення відповідачкою Обласному комунальному підприємству «Фармація» спірного нежитлового приміщення за актом приймання-передачі, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020, встановлено, що строк дії укладеного між сторонами у цій справі договору № 517 від 01.10.2016 закінчився 01.09.2019.
За частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, посилаючись на договори № 575 від 01.10.2016 та № 575-Е від 01.10.2016 та відсутність факту повернення відповідачкою спірного нежитлового приміщення за відповідним актом приймання-передачі, позивач заявив до стягнення неустойку в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України у сумі 370163,09 грн та заборгованість за невідшкодовану спожиту електроенергію у сумі 8329,61 грн, з чим відповідачка не погоджується, що і є причиною спору.
Предметом доказування є обставини щодо виконання відповідачкою зобов'язань за договором оренди щодо повернення спірного нежитлового приміщення та наявності правових підстав для стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, а також щодо виконання нею грошових зобов'язань за договором про відшкодування електроенергії.
При цьому щодо стягнення неустойки предметом доказування є також обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк (умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна тощо).
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди. Припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі за відповідним актом.
Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Особливий статус зазначеної неустойки пояснюється тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Здійснюючи оцінку правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, обов'язковим є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо повернення майна в контексті його поведінки як контрагента за договором оренди.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), а тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки. Застосування неустойки з огляду на викладене згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України не виключається.
Частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другої статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у орендаря.
Тобто, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, постанові від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та у постанові від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), який було підтримано постановою колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 договору № 517 від 01.10.2016 обов'язок повернення орендованого нежитлового приміщення після закінчення строку дії договору за актом приймання-передачі та його складання покладено на відповідачку.
Після закінчення договору оренди відповідачка не виконала обов'язку щодо повернення позивачу об'єкта оренди: належних та допустимих доказів повернення спірного нежитлового приміщення у встановленому договором та законом порядку, у тому числі в порядку примусового виконання рішення у справі № 904/5126/19, відповідачка суду не надала; про відмову позивача прийняти це нежитлове приміщення чи вчинення ним перешкод щодо його повернення відповідачка не заявляє; заявлену позивачем до стягнення неустойку у сумі 370163,09 грн, визначену із розрахунку подвійної орендної плати за період із вересня 2019 року по серпень 2021 року (з урахуванням сплаченої відповідачкою орендної плати з вересня 2019 року по вересень 2020 року), не спростувала.
Отже, неповернення об'єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самої відповідачки, а тому існують усі правові підстави для застосування до неї за період із вересня 2019 року по серпень 2021 року такого виду відповідальності як неустойка, що передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.
Перевіркою розрахунку неустойки судом порушень не встановлено.
Правомірність визначення позивачем розміру неустойки з урахуванням сплаченої відповідачкою орендної плати за період після закінчення строку дії договору підтверджується правовим регулюванням, встановленим частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України та висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.
Поряд із неустойкою позивачем одночасно заявлена до стягнення заборгованість з відшкодування електроенергії за період із жовтня 2020 року по серпень 2021 року у загальній сумі 8329,61 грн.
Зважаючи на закінчення строку дії договору оренди 01.09.2019, договір про відшкодування електроенергії також є припиненим 01.09.2019, що відповідає пункту 6.1 договору № 517-Е від 01.10.2016.
За таких обставин заявлені до стягнення з відповідачки грошові кошти в сумі 8329,61 грн - це вартість електроенергії, спожита (набута) відповідачкою без достатньої правової підстави.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Викладене випливає з аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України та відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду, зокрема правовій позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.01.2020 у справі №202/2965/21.
За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
За приписом частини другої статті 1212 цього Кодексу положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно.
Вартість безпідставно спожитої відповідачкою електроенергії у спірний період підтверджується наданими позивачем рахунками (а.с. 37 - 47), порядок складання яких, отримання й оплати відповідає пунктам 2.2, 2.3 договору № 517-Е від 01.10.2016, що враховувалися сторонами, й відповідачкою зокрема, в період як дії цього договору, так і після цього, а саме з вересня 2019 року по вересень 2020 року.
На момент розгляду справи відповідачкою не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у сумі 8329,61 грн; споживання електроенергії на цю суму у спірний період не спростовано; наданий представником відповідачки суду лист Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області № 17.26-28/78852 від 27.10.2021 у відповідь на адвокатський запит не підтверджує звільнення відповідачкою спірного нежитлового приміщення (а.с. 141, 142); за інформацією з офіційного ресурсу - Автоматизованої системи виконавчого провадження дані про закінчення виконавчого провадження № 63252837 виконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/5126/19 про звільнення й повернення відповідачкою Обласному комунальному підприємству «Фармація» спірного нежитлового приміщення за актом приймання-передачі відсутні.
У зв'язку з цим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відшкодування електроенергії у сумі 8329,61 грн є законними й обгрунтованими.
Доводи відповідачки щодо відсутності у позивача права на судовий захист з огляду на вибуття з його володіння спірного нежитлового приміщення судом не приймаються з огляду на таке.
Право позивача на спірне нежитлове приміщення на умовах господарського відання підтверджується наступними доказами:
1. Витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради № 455-19/VI від 21.06.2013 «Про деякі питання управління майном що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» згідно з яким майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, а саме нежитлові приміщення, розташовані в лікарняних установах (Додаток № 4), передані у господарське відання ОКП «Фармація». Серед нежитлових приміщень, зазначених у Додатку № 4, - приміщення площею 18 кв.м у КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянська (Гетьманська), 238 (а.с. 212, 213);
2. Актом приймання-передачі з оперативного управління КЗ «Новомосковська центральна районна лікарня» ДОР» у господарське відання ОКП «Фармація» нежитлового приміщення площею 18,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянська (Гетьманська), 238, складеного на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради № 455-19/VI від 21.06.2013 (а.с. 214 - 216);
3. Копією технічного паспорта на будинок за адресою: м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 238, складеного станом на 03.05.2019 на замовлення Обласного комунального підприємства «Фармація», згідно з яким до плану цього будинку літ. А-3 на першому поверсі відносяться нежитлові приміщення №№ 101, 101, 103, 104, серед яких спірне нежитлове приміщення приміщення 104 - аптечний заклад, площа якого відповідно до акта інженера інвентаризації нерухомого майна від 03.05.2019 за наслідком інвентаризації була уточнена й фактично становить не 18 кв.м, а 19,1 кв.м (227 -234;
4. Витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради № 168-9/VIII від 03.12.2021 «Про деякі питання управління майном що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» згідно з яким доповнено перелік об'єктів нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 238 на першому поверсі нежитлової будівлі літ. А-3, серед яких - відокремлена група приміщень № 104 загальною площею 19,1 кв.м (прим. № 1 площею 19,1 кв.м) та закріплене на праві господарського відання за Обласним комунальним підприємством «Фармація» (а.с. 211).
За частинами першою, другою статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Згідно з частиною четвертою цієї статті щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
За усталеною практикою Верховного Суду державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Відтак, право позивача на судовий захист свого майнового права у заявлений у позові спосіб підтверджується наданими доказами, а сам спосіб захисту є ефективним, оскільки узгоджуються зі статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Посилання відповідачки на реєстрацію нежитлових приміщень буд. 238 по вул. Гетьманській у м. Новомосковську за:
- Територіальною громадою в особі Новомосковської районної ради (дата державної реєстрації - 28.04.2020 на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради № 552-20/VII від 13.12.2019, акта приймання-передачі від 27.01.2020, рішення Новомосковської ради № 1-25/VII від 05.02.2020 (а.с. 65, 66, 76, 162);
- Губиниською селищною радою (дата державної реєстрації - 07.09.2021 на підставі рішення Новомосковської районної ради № 11-1/VIII від 11.12.2020, рішення Губиниської селищної ради №6-2/VIII від 16.12.2020, акта приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2020 (а.с. 77, 173-174, 176 - 179, 180 - 182)
не підтверджують вибуття із господарського відання позивача спірного нежитлового приміщення.
За змістом зазначених рішень органів місцевого самоврядування у володіння Новомосковської районної ради, а потім Губиниської селищної ради передавалося не спірне нежитлове приміщення, а інші нежитлові приміщення, які були закріплені за Комунальним підприємством «Новомосковська районна центральна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» (Комунальним підприємством «Новомосковська центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування») на праві оперативного управління.
Згідно з частинами першою, другою статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Не є належними також надані відповідачкою докази щодо оренди на цей час спірного нежитлового приміщення іншою особою - ТОВ «Екоаптека».
Так, згідно з рішенням Губиниської селищної ради № 42-4/VIII від 02.02.2021 остання дійсно надала згоду Комунальному підприємству «Новомосковська центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування» на укладення попереднього (тимчасового) договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 18 кв.м, яке розташоване на першому поверсі будівлі поліклініки за адресою: 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 238, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоаптека».
Разом з тим жодні докази щодо укладення такого договору, передання спірного нежитлового приміщення за актом приймання-передачі відсутні.
Викладене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для задоволенню позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідачку у сумі 5677,39 грн (378492,70х1,5% = 5677,39).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Фармація" до Фізичної особи-підприємця Філон Марі Костянтинівни про стягнення 378492,70 грн, з яких: 370163,09 грн - неустойка; 8329,61 грн - заборгованість з відшкодування електроенергії - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філон Марі Костянтинівни (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" (ідентифікаційний код: 01976358; місцезнаходження: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 171) неустойку в сумі 370163,09 грн, заборгованість з відшкодування електроенергії у сумі 8329,61 грн, судовий збір у сумі 5677,39 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.02.2022.
Суддя І.І. Колісник