вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9289/21
За позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Трет'якової Валерії Володимирівни, м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 7 020 грн. 20 коп. за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 30.11.2018 № 557-ДРА/18
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою без номеру та без дати, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Трет'якової Валерії Володимирівни заборгованість з орендної плати до бюджету за період з 30.11.2018 про 30.06.2019 в сумі 7 020 грн. 20 коп., відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 30.11.2018 № 557-ДРА/18.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати орендних платежів.
Ухвалою господарського суду від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 07.12.2021 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
На адресу суду повернувся конверт з вказаною ухвалою, з відміткою відділення поштового зв'язку: «Повертається за закінченням строку зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
30.11.2018 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Трет'яковою Валерією Володимирівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 557-ДРА/18 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 56,5 кв.м (у тому числі місця загального користування 7,1 кв.м), розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гайова, 36, на першому поверсі двоповерхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 327 301 грн, без ПДВ, що перебуває на балансі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (перукарня).
Відповідно до пункту 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.
Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання - передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі об'єкта оренди (п. 2.6 договору).
Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об'єкта з оренди - на орендаря (п. 2.7 договору).
За умовами п. 3.1 договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.
Пунктом 3.2 договору визначено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 1363,75 грн без ПДВ (базова за жовтень місяць 2018 року).
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з листопада місяця 2018 року.
Згідно з п. 3.3 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 954,63 грн до загального фонду міського бюджету;
- 30% від загальної суми орендної плати у розмірі 409,12 грн на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15 числа, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.
За умовами п. 10.1 договору цей договір діє з 30 листопада 2018 року до 29 листопада 2019 року включно.
Пунктами 10.2, 10.3 договору передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на переукладання договору припиняється.
У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладення договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5 цього договору.
Згідно з п. 5.5 договору у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.
У випадку припинення дії цього договору, орендна плата сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди за актом приймання - передачі (п. 12.5 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 56,5 кв.м, у тому числі місця загального користування 7,1 кв.м), розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гайова, 36, на першому поверсі двоповерхового будинку, що підтверджується актом приймання - передачі від 30.11.2018 (а.с. 13). Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Відповідно до вимог п 5.5 договору 30.06.2019 відповідачем повернуто об'єкт оренди позивачу, про що сторонами підписано акт приймання-передачі комунального нерухомого майна (а.с. 14).
У п. 3 акту приймання-передачі комунального нерухомого майна від 30.06.2019 сторони засвідчили, що станом на 30.06.2019 сума боргу орендаря до загального фонду міського бюджету по сплаті орендної плати складає 7 020 грн. 27 коп.
Позивач зазначає, що відповідно до стану надходження орендної плати заборгованість відповідача перед міським бюджетом за період з 30.11.2018 по 30.06.2019 складає 7 020 грн. 27 коп.
Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем сторони на час розгляду справи суду не надали.
Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, строку його дії, передачі майна в оренду та повернення його з оренди, настання строку сплати орендної плати, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За вимогами ч.3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні відносини, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. При цьому згідно ч.1 ст.19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на положення п. 3.5 договору (орендна плата сплачується до 15-го числа, наступного за звітним) строк сплати орендної плати є таким, що настав.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача з орендної плати до бюджету за період з 30.11.2018 по 30.06.2019 складає 7 020 грн. 27 коп.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Доказів оплати заборгованості у сумі 7 020 грн. 27 коп. станом на час розгляду справи відповідач суду не надав, не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву, доводи позивача належними доказами не спростував.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору оренди та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 020 грн. 27 коп. заборгованості з орендної плати до загального фонду міського бюджету за період з 30.11.2018 по 30.06.2019 - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 81, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Трет'якової Валерії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 37454258) 7 020 грн. 27 коп. (сім тисяч двадцять грн. 27 коп.) заборгованості з орендної плати до міського бюджету, 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.02.2022
Суддя І.А. Рудь