Справа № 420/2179/19
18 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 25 січня 2022 року про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненою на виконання рішення суду та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 420/2179/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебував адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність військової частини НОМЕР_1 шодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року, визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень, зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ці дні, визнати протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати, визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки, визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , шодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2019 року №23 та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, визнати протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 01.02.2019 року. Визнано протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року по справі № 420/2179/19, - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задоволено частково. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 28.02.2018 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року до 28.02.2018 року. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ці дні. Визнано протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
25.01.2022р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19;
встановити судовий контроль за виконанням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду про встановлення судового контролю виконати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі № 420/2179/19;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю подати звіт про виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19.
В обґрунтування зазначеної заяви зазначено, що 27 квiтня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу у адміністративній справі №420/2179/19, якою було зобов'язано Вiйськову частину НОМЕР_1 (далі - Боржник) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (далі - Заявник) заборгованість у розмірі 22699 гривень 60 копійок. Вказана ухвала суду набрала законної сили 27 квітня 2021 року. Станом на 21.01.2022 касаційне провадження у адміністративній справі No420/2179/19 не вiдкрите i не передбачене КАСУ. У зв'язку з відсутністю добровільного виконання Боржником вказаного судового рішення 04.08.2021 Біляївським ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження ВП № 66392257. Вказане виконавче провадження на час звернення триває. 12 жовтня 2021 року в рамках виконавчого провадження державним виконавцем БІЛЯЇВСЬКОГО ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Завальною В. М. було винесено постанову про накладення штрафу. 16 грудня 2021 року державним виконавцем Бiляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Завальною В. М. було винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі. Однак, ухвала Одеського окружного адміністративного суду вiд 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19 Вiйськовою частиною A3821 станом на 21.01.2022 року виконано не було.
Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість судового рішення, яка набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як встановлено судом, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. набрала законної сили та на її виконання Біляївським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №61347383.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. зокрема, визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганських областей та інших відряджень та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ці дні. Визнано протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки.
З зазначеної постанови вбачається обов'язок відповідача самостійно здійснити розрахунок кількості відповідних днів за які нараховується заборгованість та суму заборгованості.
На виконання постанови суду що відповідачем нарахована та виплачена позивачу заборгованість у розмірі 43079 грн. 89 коп. відповідно до платіжних доручень від 11.06.2020р. №№359, 363.
Для здійснення перевірки нарахування позивач звернувся до аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ», яка провела відповідні дослідження та склала довідку-розрахунок від 17.11.20 р.
Відповідно до якої аудитором було проведено розрахунок індексації грошового забезпечення за період з липня 2016 року по січень 2019р. в сумі 3 188,69 грн. Відхилень розрахованій індексації аудитором і Військовою частиною НОМЕР_2 за відповідний період не виявлено. Аудитором розраховано суму добових що підлягають відшкодування ОСОБА_1 за період перебування у відрядження під час служби за 170 днів в сумі 10 200,00 грн. Різниця між нарахованими добовими аудитором Військовою частиною НОМЕР_1 становить 10 200,00 грн. на користь ОСОБА_1 . Аудитором було розраховано компенсацію за невикористану відпустку 42 календарних дні в сумі 22 825,29 грн. Відхилень між розраховано компенсаціє аудитором і Військовою частиною НОМЕР_2 не виявлено. Аудитором було нараховано компенсацію за 56 невикористаних святкова та вихідних днів в сумі 30 433,76 грн. Різниця між розрахованою компенсацію аудитором і Військовою частиною НОМЕР_1 становить 12 499,60 грн. на користь ОСОБА_1 .
Розглянувши надані відповідачем докази судом встановлено, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020 р. визнано протиправними бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством України та не нарахування ОСОБА_1 добових за час перебування у відрядженні, не надання вихідних днів за виконання службових і спеціальних обов'язків під час відрядження та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові витрати. Доказів виконання вказаного пункту постанови не надано.
В даному випадку суд погоджується з висновком сертифікованої аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ» від 17.11.2020 р., відповідно до якого, гідно Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України (Наказ Міністерства оборони України 20.02.2017 № 105) п. 10 Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням).
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Пункт 11 Інструкції:. За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.
Згідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 розмір добових в межах України встановлено в розмірі 60 гривень за добу.
Відповідно сума добових витрат, що підлягають відшкодуванню 170*60 = 10200,00грн.
Таким чином суд вважає що відповідачем зазначену вище частину постанови суду не виконано.
Крім того постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020р. визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019 роки.
Крім того відповідно до висновку сертифікованої аудиторської фірми ТОВ «ЮРЕК-АУДИТ» та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду 14 січня 2020р. компенсація невикористаних днів відпочинку (вихідних, святкових та неробочих днів) за період перебування ОСОБА_1 у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганській області та інших відрядженнях, які були за час проходження військової служби в кількості 56 календарних днів розраховується як і компенсація за невикористану відпустку, військовою частиною по рішенню суду було нараховано компенсацію за 33 невикористані святкові та вихідні дні в сумі 17 934,16 грн. Різниця між розрахованою компенсаціє аудитором і Військовою частиною НОМЕР_1 становить 12 499,60 грн. на користь ОСОБА_1 ,
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, суд дійшов висновку щодо її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що 27 квiтня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу у адміністративній справі №420/2179/19, якою було зобов'язано Вiйськову частину НОМЕР_1 (далі - Боржник) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (далі - Заявник) заборгованість у розмірі 22699 гривень 60 копійок.
Вказана ухвала суду набрала законної сили 27 квітня 2021 року.
Станом на 21.01.2022 касаційне провадження у адміністративній справі №420/2179/19 не вiдкрите i не передбачене КАСУ. У зв'язку з відсутністю добровільного виконання Боржником вказаного судового рішення 04.08.2021 Біляївським ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження ВП № 66392257. Вказане виконавче провадження на час звернення триває.
12 жовтня 2021 року в рамках виконавчого провадження державним виконавцем БІЛЯЇВСЬКОГО ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Завальною В. М. було винесено постанову про накладення штрафу. 16 грудня 2021 року державним виконавцем Бiляївського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Завальною В. М. було винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі.
Доказів виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду вiд 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19 Вiйськовою частиною A3821 станом на 21.01.2022 року до суду не надано.
З огляду на викладене суд вважає, за необхідне задовольнити заяву позивача частково: встановити судовий контроль за виконанням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю подати звіт про виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19.
Керуючись ст. 382, 383 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 від 25 січня 2022 року про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненою на виконання рішення суду та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 420/2179/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю подати звіт про виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у адміністративній справі №420/2179/19.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя К.С. Єфіменко