18 січня 2022 року Справа №160/14856/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивачів про ухвалення додаткового рішення по справі №160/14856/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №160/14856/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі №26715-21220/КО-01/8-0400/21 від 09.08.2021 року про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі - продажу, що в загальній сумі становить 8 187,40 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4 093,70 грн., згідно з квитанцією №030810042 від 16.06.2020 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4 093,70 грн., згідно з квитанцією №030810043 від 16.06.2020 року.
26.11.2021 року до суду надійшла заява представника позивачів про поновлення пропущеного строку на подання доказів понесення судових витрат до суду по справі №160/14856/21, в якій заявник просить суд: визнати поважною причину пропуску строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу та поновити його.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року заяву представника позивачів про поновлення пропущеного строку на подання доказів понесення судових витрат до суду по справі №160/14856/21 задоволено; поновлено позивачам пропущений строк на подання доказів понесення судових витрат до суду по справі №160/14856/21; призначено розгляд питання про стягнення судових витрат по даній справі у письмовому провадженні.
Відповідно частин 1, 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Так, згідно з ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1- 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
У відповідності до вимог ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що 09.07.2021 року між позивачами та адвокатом Шерекіною Анною Олександрівною укладено договір про надання правової допомоги №7, у відповідності до якого адвокат зобов'язався надати позивачу правову допомогу, зокрема, щодо представництва інтересів позивача у судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС.
У матеріалах справи міститься копія акту виконаних робіт № 1 від 26.11.2021 року (до договору про надання правової допомоги № 7 від 09.07.2021 року), у відповідності до якого адвокат надав позивачу наступні послуги: збирання доказів; складання та направлення заяви до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 14.07.2021 року, отримання відповіді на заяву - 500 грн., складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду - 2000 грн., підготовка додатків (копіювання та завірення) до заяви по суті - 500 грн., здійснення супроводження справи в суді першої інстанції: моніторинг руху справи, представництво у суді, забезпечення зв'язку з судом, підготовка процесуальних заяв/клопотань - 800 грн., разом 3 800 грн.
У матеріалах справи міститься копія квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 3 800 грн., за яким адвокат отримав від позивача грошові кошти.
У матеріалах справи міститься копія ордеру, який видано адвокатом Шерекіною Анною Олександрівною на представництво інтересів позивачів у суді.
Також позивачами надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 4486 від 16.09.2019 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною за предметом спору та обсягом доказів, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, суд вважає за необхідне присудити позивачам витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сукупному розмірі 2000 гривень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву представника позивачів про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №160/14856/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська