31 січня 2022 року Справа № 160/23330/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними й позазаконними дій Правобережного управління соціального захисту населення (далі - відповідач), вимагати від позивача, надання копії особистих документів сина позивача - ОСОБА_2 й членів його сім'ї;
- визнання протиправними дій відповідача вимагати від позивача розділення рахунків на електропостачання в кв. АДРЕСА_1 між позивачем та її сином й не признавати особистий Договір позивача на Електропостачання;
- зобов'язати відповідача діяти, як вимагає «Постанова КМУ» від 21.10.1995 року №848 (в редакції КМУ від 14.08.2019 року №807), Абзац пункту 1 із змінами внесеними згідно з Постановою КМУ №1123 від 27.12.2019 року, який в свою чергу зобов'язує служби «Соціального захисту населення» визнавати індивідуальні договори, як то у випадку позивача, по електриці та «Договори поєднання» від 04.12.2008 року по теплопостачанню;
- компенсування позивачу відповідачем 100% кошторис за використану електрику в період з квітня 2018 року й по день, поки буде розглядатися адміністративна справа по суті справи в відкритому судовому засіданні;
- встановлення % захисту позивача від дій і бездіяльності відповідача й встановлення суми відшкодування, згідно ст.12 КАС України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно вимагає при заповненні декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії внести відомості та надати додаткові документи щодо членів домогосподарства для розгляду комісією питання по суті.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем надані письмові «зауваження-пояснення».
Ухвалою суду від 23.12.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради як одержувач житлової субсидії з лютого 2010.
Комісією з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та внесення інформації до Єдиного державного автоматизованого Реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), за місцем фактичного проживання пільговика та її склад Новокодацької районної у м.Дніпрі ради, за наданими документами розглянуто питання про надання домогосподарству житлової субсидії на Ѕ частку володіння та розділені особові рахунки. Субсидію за рішенням комісії від 27.06.2018 року призначено на домогосподарство з однієї особи за розділеними особовими рахунками. Оскільки, особовий рахунок по оплаті за постачання електроенергії не розділено, тому на цю послугу субсидію не призначено.
Не погодившись з відмовою в наданні житлової субсидії на нерозділений особовий рахунок, позивач неодноразово зверталась до відповідача щодо перегляду її особової справи.
Відповідач неодноразово повідомляв ОСОБА_1 , що рішення управління про призначення житлової субсидії з 01.05.2020 по 30.04.2021 прийнято з урахуванням обставин призначення житлової субсидії у попередньому періоді з 01.05.2019 по 30.04.2020 - за рішенням комісії на розділені особові рахунки зі складом членів домогосподарства одна особа. Житлову субсидію призначено в грошовій готівковій формі, без послуги з постачання та розподілу електричної енергії. Для призначення житлової субсидії за новими обставинами, а саме: без урахування доходів ОСОБА_2 (співвласник домогосподарства), який фактично не проживає, необхідно подати визначені Порядком документи, зокрема, за формою, встановленою Мінсоцполітики, заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Позивачем при заповненні І розділу декларації не зазначено дані про осіб, які входять до складу домогосподарства, а саме: сімейний стан, серія та номер паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером) ОСОБА_2 .
Оскільки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення виявлено помилку у заяві та/або декларації, тому повідомлено про зазначене позивача, а саме: про необхідність внесення у повному обсязі відомостей членів домогосподарства та проінформовано про додаткові документи, необхідні для розгляду комісією питання по суті.
Не погоджуючись з таким діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Положеннями Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема, у сфері житлово-комунального обслуговування.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017року №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII).
Пунктом 7 ч.1 ст.4 Закону №2189-VIII встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій, визначається Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848).
Дане Положення визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій.
Відповідно до Положення №848 субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.
Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
Призначення житлових субсидій здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи (п.9 Положення №848).
Відповідно до Положення №848, житлова субсидія призначається в розмірі різниці між вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних нормативів користування послугами та обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
Розмір обов'язкового відсотка платежу за житлово-комунальні послуги для отримувачів житлових субсидій визначається згідно з постановою Кабінету міністрів України від 27.07.1998 №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».
Відповідно до Положення №848 якщо в житловому приміщенні (будинку) є кілька розділених особових рахунків, за рішенням комісії житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг може бути призначена кожному із таких домогосподарств на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Відповідно до Положення у разі, коли в житловому приміщенні (будинку) є кілька розділених особових рахунків в організаціях, що надають послуги, житлова субсидія може бути призначена за рішенням районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі її утворення) ради або комісії, яка ними утворюється, на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, якщо опалювана площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається житлова субсидія, не перевищує 120 кв.м для квартири, 200кв.м - для індивідуального будинку. Склад кожного із таких домогосподарств визначається на підставі відомостей, внесених до декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Якщо домогосподарство має один особовий рахунок в організації, тобто надавач послуг нараховує плату мешканцям житлового приміщення одним платежем, то визначити вартість послуги для окремих осіб із числа зареєстрованих неможливо, тому субсидія призначається одна на домогосподарство з урахуванням усіх зареєстрованих осіб.
Якщо в житловому приміщенні (будинку) є кілька розділених особових рахунків, за рішенням комісії житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг може бути призначена кожному із таких домогосподарств на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Склад кожного із домогосподарств визначається на підставі відомостей, внесених до декларації. При цьому до складу різних домогосподарств у межах одного житлового приміщення (будинку) не можуть входити члени однієї сім'ї.
Розрахунок розміру субсидії здійснюється відповідно до соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава встановлює субсидії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
Постановою Кабінету міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» визначено єдині для всієї України соціальні норми житла та соціальні норми користування комунальними послугами, в межах яких надаються пільги та житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та якою визначено соціальну норму житла для надання субсидій у розмірі 13,65 кв.м площі на одну особу та додатково 35,22 кв.м на домогосподарство, а також соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання субсидій.
Зазначеною постановою встановлені для користування послугами з електропостачання у житлових приміщеннях (будинках) такі нормативи:
70 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт•г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт•г на місяць;
обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 110 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 230 кВт•г на місяць;
обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 250 кВт•г на місяць;
не обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання холодної води та за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 100 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт•г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт•г на місяць;
у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, - 30 кВт•г на місяць на одну особу.
У разі використання комунальних послуг понад соціальної норми, громадяни їх сплачують в повному обсязі самостійно.
Відповідно до п.78 Положення №848, після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді.
Згідно п.87 Положення №848 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, яка діяла до 02.02.2021р.), якщо житлову субсидію у попередньому періоді призначено за рішенням комісії, призначення субсидії на наступний період здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення без повторного прийняття рішення комісією у разі, коли не змінилися обставини, на підставі яких прийнято попереднє рішення комісії.
Пунктом 25 Положення №848 передбачено, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.
Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням окремих норм Положення та на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Відповідно до п.46 Положення №848, заява і декларація вважаються такими, що не подані, у разі, коли:
- не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
- не внесені у повному обсязі відомості про членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний зв'язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
- не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків.
Пунктом 49 Положення №848 передбачено, у разі коли документи подано не в повному обсязі, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про необхідність подання таких документів. Питання призначення житлової субсидії розглядається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за умови надходження документів, які не були подані одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви.
За таких обставин, зважаючи на те, що ключовою умовою для призначення житлової субсидії за новими обставинами, а саме: без урахування доходів ОСОБА_2 , який фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є безпосередньо визначені Положенням №848 документи, які позивачем не надано структурному підрозділу з питань соціального захисту населення при заповненні І розділу декларації дані про осіб, які входять до складу домогосподарства, а саме: сімейний стан, серія та номер паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером) ОСОБА_2 .
Також, до суду не надано доказів надання необхідних даних по декларації, додаткових документів.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд не може підміняти структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, уповноважений на виконання функцій з призначення житлових субсидій.
Згідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідач у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (частина 2 статті 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частина 1 статті 77 КАС України).
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність відмови Правобережного управління соціального захисту населення у призначенні житлової субсидії.
Відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова