24 вересня 2021 року Справа № 160/10630/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» (далі - ТОВ «ХОТЕЙ АС», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним нарахування пені з податку на прибуток приватних підприємств на суму 7' 158грн. 95коп. та податку на додану вартість на суму 17' 259грн. 71коп. та скасування винесеної відповідачем податкової вимоги від 08.04.2021 №74840-13.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в 2018 році відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ХОТЕЙ АС» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дінкар» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За результатами перевірки (Акт №43031/04-36-14-20-08/39867456 від 03.08.2018) винесені повідомлення-рішення від 21.08.2018 за №0021981420 (форма «Р»), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 37' 211грн. 25коп. та №0021991420 (форма «Р»), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41' 346грн. 25коп. З метою не накопичення штрафних санкцій та не допущення застосування ГУ ДФС у Дніпропетровській області заходів опису майна в податкову заставу, ТОВ «ХОТЕЙ АС» сплатило донараховані суми податків та штрафних санкцій у повному обсязі. 22.04.2020 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: ППР від 21.08.2018 за №0021981420 на суму 37' 211грн. 25коп. та ППР від 21.08.2018 за №0021991420 на суму 41' 346грн. 25коп. Проте, рішенням суду від 08.10.2020 у справі №160/4539/20 в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено в повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги та залишено без змін рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного суду від 03.03.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Після закінчення судового оскарження податкових повідомлень-рішень позивач 20.04.2021 отримав податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.04.2021 №74840-13 на суму 24' 418грн. 66коп. у тому числі: пеня з податку на прибуток приватних підприємств на суму 7' 158грн. 95коп.; пеня з податку на додану вартість - 17' 259грн. 71коп. Разом з податковою вимогою надійшло Рішення від 08.04.2021 №74840-13 про опис майна у податкову заставу. Позивач з'ясував, що нарахування пені відбулося саме у зв'язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень, тобто не зважаючи на те, що на дату звернення до суду підприємство погасило донараховані по акту перевірки суми податків та фінансових санкцій, сплатило пеню та не мало податкового боргу, була знову нарахована пеня. Позивач вважає, що нарахування у 2021 році податковим органом пені на фактично погашені податкові зобов'язання, направлення податкової вимоги на цю суму та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу суперечать діючому законодавству України і є незаконними.
Ухвалою суду від 05.07.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.08.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Зокрема зазначено, що відповідно до п.4 розділу ІV Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204 (із змінами та доповненнями), донарахування виведені з ІКП 28.07.2020, оскільки відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Суми нарахованих грошових зобов'язань позивачу поновлено в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) 31.03.2021 у зв'язку із закінченням судового оскарження та отримання судового рішення апеляційної інстанції. Донараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 21.08.2018 за №0021981420, №0021991420 суми основного платежу та штрафних санкцій погашено за рахунок переплати, що рахувалася згідно ІКП платника станом на 30.03.2021. Таким чином, станом на 01.04.2021, згідно інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України, за платником податків ТОВ «ХОТЕЙ АС» обліковується податковий борг на загальну суму 24' 418грн. 66коп. в тому числі по: податку на додану вартість в сумі 17' 259грн. 71коп. та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7' 158грн. 95коп.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до податкової вимоги від 08.04.2021 №74840-13 (Форма «Ю») станом на 07.04.2021 сума податкового боргу ТОВ «ХОТЕЙ АС» становить 24' 418грн. 66коп. у тому числі: пеня з податку на прибуток приватних підприємств на суму 7' 158грн. 95коп.; пеня з податку на додану вартість - 17' 259грн. 71коп.
Уповноважена особа - начальник Кам'янського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталія Тесленко відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «ХОТЕЙ АС», що підтверджується копією Рішення від 08.04.2021 №74840-13 про опис майна у податкову заставу.
Згідно з копією роздруківки особового рахунку по податку на прибуток ТОВ «ХОТЕЙ АС» донарахований податок обліковано 18.01.2019, зокрема сплачено основний платіж у сумі 29' 769грн. 00коп. (код операції 310) та штрафні санкції у сумі 7' 442грн. 25коп. (код операції 300), що разом складає 37' 211грнн. 25коп. Станом на 01.10.2019 заборгованість з податку на прибуток у підприємства відсутній.
Згідно з копією роздруківки особового рахунку по податку на додану вартість ТОВ «ХОТЕЙ АС» донарахований податок обліковано 18.01.2019, зокрема сплачено основний платіж у сумі 33' 077грн. 00коп. (код операції 310) та штрафні санкції у сумі 8' 269грн. 25коп. (код операції 300), що разом складає 41' 346грн. 25коп. Станом на 03.01.2020 заборгованість з податку на додану вартість у підприємства відсутня.
Відповідно до роздруківки ІКП по податку на прибуток по ТОВ «ХОТЕЙ АС» вбачається сальдо на 31.12.2019 переплата у розмірі 40грн. 08коп.
Відповідно до роздруківки ІКП по податку на додану вартість по ТОВ «ХОТЕЙ АС» вбачається сальдо на 31.12.2019 заборгованість у розмірі 15' 686грн. 76коп.
Не погодившись з прийнятою відповідачем податковою вимогою від 08.04.2021 №74840-13, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної вимоги) грошове зобов'язання платника податків - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пеня (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України) - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (у поточній редакції ПК України та
- сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (у попередній редакції ПК України).
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
У пункті 37.2 статті 37 ПК України передбачено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України - З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Як вбачається з відзиву відповідача пеня нарахована позивачу на підставі пп.129.1.2. п.129.1 ст. 129 ПК України з 12.03.2017 року з податку на прибуток та з 01.10.2016 з податку на додану вартість за результатами перевірки, які зафіксовані в Акті №43031/04-36-14-20-08/39867456 від 03.08.2018 та за прострочення у сплаті ППР від 21.08.2018 за №0021981420 на суму 37' 211грн. 25коп. та ППР від 21.08.2018 за №0021991420 на суму 41' 346грн. 25коп., що винесені на підставі вказаного Акту перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ХОТЕЙ АС» сплачено донараховані суми податків та штрафних санкцій у відповідності до винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень від 21.08.2018 за №0021981420 на суму 37' 211грн. 25коп. та від 21.08.2018 за №0021991420 на суму 41' 346грн. 25коп. у повному обсязі. Донарахування суми проведено в ІКП 18.01.2019, що підтверджується також відповідачем. Разом з тим, відповідно до даних ІКП по податку на прибуток та податку на додану вартість станом на 31.12.2019 у позивача відсутня заборгованість щодо основних платежів та пені. При цьому, обліковується переплата по податку на прибуток у розмірі 40,08грн.
Однак, за результатами судового оскарження вказаних повідомлень - рішень після сплати позивачем цього грошового зобов'язання відповідачем було відображено в інтегрованій картці позивача пеню.
Отже, спір у даній справі виник щодо правомірності нарахування пені за умови визначення грошового зобов'язання контролюючим органом.
Порядок нарахування пені визначено у статті 129 ПК України. Зміна правового врегулювання даного питання відбувалось наступним чином.
Пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній до 01 січня 2017 року, оскільки початок нарахування пені визначено з 2016 року) було встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається, зокрема: б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Тобто наведена редакція статті 129 ПК України передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які був зобов'язаний, але не сплатив до бюджету.
У зв'язку з прийняттям Закону №1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, підпункту 129.1.1 пункту 129.1 викладений в такій редакції:
« 129.1. Нарахування пені розпочинається:
129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)».
Відтак редакція норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, була змінена. Зокрема, за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Отже, за обставин, які склались у даній справі, право на нарахування пені виникло у Відповідача після проведення перевірки та оформлення її результатів. Наявність цієї обставини є обов'язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені. Тому, оскільки на момент застосування такої процедури вже діяла норма у новій редакції, саме за правилами цієї норми і має відбуватись таке нарахування.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 05 грудня 2019 року у справі №520/10442/18 та від 11 лютого 2021 року у справі №825/1198/17, від 06 серпня 2021 року у справі №420/432/20.
Як вже зазначалося вище, у випадку донарахування платнику суми грошового зобов'язання за результатами перевірки, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного саме за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання.
Оскільки грошове зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2018 №0021981420 та №0021991420 було позивачем в повному обсязі та з дотриманням встановленого Кодексом строку, що не заперечується учасниками справи, суд не вбачає правових підстав для нарахування Позивачу спірної суми пені за наслідком сплати позивачем вказаного грошового зобов'язання.
Щодо моменту узгодження вказаного грошового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2018 №0021981420 та №0021991420, то суд вбачає, що п. 57.3 статті 57 ПК України визначено обов'язок сплати, який виконано позивачем, тоді як п.56.18. ст.56 ПК України визначено право на судове оскарження, яке може бути використано на розсуд платника податків.
Тому суд, вважає, що сплата узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.
Частиною 1 ст.77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд враховує, що відповідачем не надано доказів проведення обліку здійснених позивачем платежів за весь період нарахування пені (з 2016 року до 20.01.2021) та не надано пояснень та розрахунку суми нарахованої пені.
Попри зазначення відповідачем про проведення донарахованих сум за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2018 за №0021981420 на суму 37' 211грн. 25коп. та від 21.08.2018 за №0021991420 на суму 41' 346грн. 25коп. в ІКП 18.01.2019 витягу з ІКП за цей період також не надано.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З урахуванням наведеного вище, виходячи із аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2' 270грн. 00коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись статтями ст.ст. 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» пені з податку на прибуток приватних підприємств на суму 7' 158грн. 95коп. та податку на додану вартість на суму 17' 259грн. 71коп. та скасувати винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкову вимогу від 08.04.2021 №74840-13.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТЕЙ АС» (51934, Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, вул.Медична, буд.26, прим.1; код ЄДРПОУ 39867456) судові витрати у розмірі 2' 270грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова