Справа № 577/3599/21
Провадження № 1-кп/577/97/22
"21" лютого 2022 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200450000442 від 19 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200450000442 від 19 червня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 28 грудня 2021 року ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до до 24 лютого 2022 року до 21 год. 53 хв.
Судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений до спливу вказаного строку, оскільки у кримінальному провадженні не проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, член колегії суддів перебуває на лікарняному.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які мали місце на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення не перестали існувати та до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 , кожен зокрема, не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження: у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснюється колегією суддів Конотопського міськрайонного суду Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
У зв'язку із перебуванням судді ОСОБА_9 на лікарняному, у судовому засіданні, яке призначене на 21 лютого 2022 року, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не можливо розглянути колегією суддів, а тому розгляд клопотання прокурора, на підставі п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, здійснюється головуючою суддею ОСОБА_1 одноособово.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в силу положень частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_5 наразі перебуває у статусі обвинуваченого і оцінку обґрунтованості підозри щодо нього раніше надавали слідчі судді.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким та за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, не працює та не має постійного джерела доходів, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні активних дій, направлених на приховання слідів злочину, а саме намаганні спалити та закопати труп.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , на думку суду, дають підстави для висновку, що продовжують існувати з боку обвинуваченого ризики, передбачені п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В той же час ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який прокурор послався для обґрунтування свого клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення нічим не підтверджений, а тому не заслуговує на увагу суду.
Судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, тому з метою запобігання ризикам, передбаченим п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого на строк, що не може перевищувати двох місяців. З огляду на вимоги п.2) ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, розмір застави не визначається.
Суд також враховує, що не завершення до цього часу судового провадження викликано складністю кримінального провадження, обсягом доказів, які підлягають дослідженню, необхідністю визначення стану обвинуваченого на час скоєння ним злочину, а також на час розгляду справи в суді, що обумовлено його висловлюваннями та поведінкою під час допиту. При цьому призначена ухвалою суду від 17.11.2021 року стаціонарна судово-медична експертиза не була проведена КП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги "Дніпропетровської обласної ради" (м. Дніпро, вул. Бехтерева,б.1) у зв'язку з припиненням діяльності цього відділення з 01 січня 2022 року. Наразі вирішується питання щодо можливості проведення таких експертиз Дніпровською філією судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».
Суд наголошує, що вживаються усі передбачені законом заходи з метою дотримання розумних строків розгляду справи, обвинувачений у якій тримається під вартою.
Суд враховує, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, частково співпадають з гарантією, передбаченою пунктом 1 статті 6 Конвенції, і дійсно вимагають, щоб відносно особи, яка тримається під вартою, органи державної влади виявляли «особливу ретельність в ході провадження по справі», однак це не має гальмувати зусилля суду щодо відповідального виконання своїх завдань (рішення ЄСПЛ у справі «Херцегфальві проти Австрії», «Садегул Оздемір проти Туреччини»).
Керуючись ст. 177, 183, 331, п. 2 ч. 1, п 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, -
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, продовжити до 20 квітня 2022 року до 21 год. 53 хв.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1