Справа № 527/1604/21 Номер провадження 22-ц/814/312/22Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
17 лютого 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.
Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені та інтересах яких діє адвокат Дяченко Валерій Олексійович
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданим їх представником ОСОБА_3 до ТОВ "Новомосковськ Агро" про відшкодування шкоди особою, яке незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, -
У липні 2021 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з вказаним позовом до ТОВ «Новомосковськ Агро».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачів ОСОБА_4 .
16.03.2021 року Глобинською державною нотаріальною конторою позивачам було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,4305 га, кадастровий номер 5320610100:00:013:0280.
Вказує, що дана земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «Новомосковськ Агро».
19.03.2021 року він звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки та сплати збережених коштів за фактичне використання земельної ділянки.
Посилаючись на те, що відповідач не надав доказів розрахунку за фактичне використання земельної ділянки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просив: - стягнути в рівних частках з ТОВ «Новомосковськ Агро» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставно збережені грошові кошти за фактичне використання земельної ділянки у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,4305 га з кадастровим номером 5320610100:00:013:0280 за період з 2005 року по 2021 року включно в загальній сумі 60687,96 грн; - стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданого їх представником ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро» про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, - відмовлено.
З цим рішенням не погодились ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник яких в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, відповідач не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, він у спірний період використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав, тому повинен відшкодовувати безпідставно збережені грошові кошти за використання земельної ділянки.
Також вказує, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивачі втрачають належне їм майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Зазначає, що судом не надано належної оцінки та не звернуто увагу, що кошти за земельну ділянку з кадастровим номером 5320610100:00:013:0280 сплачено не відповідачем, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Агро», який за матеріалами справи не є відповідачем, а є третьою особою.
Просить врахувати, що ОСОБА_2 взагалі не перебуває у правовідносинах з ТОВ «Лан Агро» в тому їй не було здійснено перерахунок коштів.
Вважає, що ТОВ «Лан Агро» провів безпідставно виплату за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5320610100:00:013:0280.
Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як установлено місцевим судом та вбачається зі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , по 1\2 частці кожна, земельну ділянку площею 3,4305 га, кадастровий номер 5320610100:00:013:0280, що розташована: Полтавська область, Глобинський район, Глобинська міська рада, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №200228, виданого Глобинською районною держаною адміністрацією Полтавської області 20.07.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010455300672 (а.с.18).
Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16.03.2021 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 20, 32-33).
Також встановлено, що 09 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Новомосковськ Агро» про надання документів, що підтверджують підстави користування підприємством успадкованою земельною ділянкою та підтверджуючих виплату орендної плати (а.с.24).
24.03.2021 року за №НА23 підприємством надано відповідь, відповідно до якої договір оренди між ОСОБА_4 та ТОВ «Новомосковськ Агро» не укладався. Земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:00:013:0280 (номер земельної ділянки по проекту 280), загальною площею 3,4305 га, використовувалась Товариством на підставі Договору оренди невитребуваної земельної частки (паю), укладеного з Глобинською РДА, кошти за її оренду сплачувалися на рахунок Глобинської міської ради (а.с.25).
Взявши до уваги, що відповідач заперечував використання ТОВ «Новомосковськ Агро» належної позивачам земельної ділянки, а доказів, які б підтвердили таке використання відповідачем земельної ділянки у період часу з 2005 року по 2012 рік включно сторонами не надано, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що у відповідача виникло зобов'язання повернути збережене майно (грошові кошти) позивачам.
Також, відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку, що спірна успадкована земельна ділянка не відносилась до не витребуваних земельних часток (паїв), оскільки належала померлому ОСОБА_4 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №200228, виданого Глобинською РДА 20.07.2004 року, а відповідачем в добровільному порядку виплачено позивачам плату в розмірі орендної плати за спірну земельну ділянку за період фактичного використання, а саме з 2013 по 2021 рік включно.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою і п'ятою статті 126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Частинами другою, третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
За змістом статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Відповідно до п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.
Прохаючи стягнути з відповідача ТОВ «Новомосковськ Агро» безпідставно збережені грошові кошти за фактичне використання земельної ділянки у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,4305 га з кадастровим номером 5320610100:00:013:0280 за період з 2005 року по 2021 року включно, позивачі в свою чергу, не надали жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт використання земельної ділянки, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ТОВ «Новомосковськ Агро» в період з 2005 року по 2012 рік включно.
Разом із тим, як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, відповідач не заперечує проти факту використання спірної земельної ділянки площею 3,4305 кадастровий номер 5320610100:00:013:0280, яка належала померлому ОСОБА_4 в період з 29.12.2012 року по 2021 рік.
Позивачами проведено розрахунок заборгованості у відповідності з Указом Президента від 02.02.2002 року №92\2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», відповідно до якого плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Відповідно до наданого витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5320610100:00:013:0280 та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 114939,31 грн (а.с.32, 38).
За період з 2013 року по 2021 рік включно сума безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за фактичне використання земельної ділянки площею 3,4305 кадастровий номер 5320610100:00:013:0280 становить 31033,61 грн (114939,31Х3%Х9).
Як вірно встановлено місцевим судом та не заперечується сторонами по справі, відповідачем в добровільному порядку виплачено позивачам плату в розмірі орендної плати за спірну земельну ділянку за період її фактичного використання, а саме : з 2013 по 2021 рік включно, що підтверджується дослідженими платіжними дорученнями №№1-8 від 03.09.2021 року та №№1 від 20.09.2021 року, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів (а.с.103-120, а.с.182-235).
Представником позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні підтверджено отримання позивачами коштів, згідно платіжних доручень, у загальній сумі 24982,20 грн,
Оскільки, сума безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за фактичне використання земельної ділянки площею в період з 29.12.2012 року по 2021 рік. становить 31033,61 грн., а позивачам виплачено лише 24982,20 грн, місцевий суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову з підстав відсутності предмета спору у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем заборгованості.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що сума безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за фактичне використання земельної ділянкив повному розмірі невиплачена, сума невиплачених коштів становить 6051,41 (31033,61 грн. - 24982,20 грн), вона підлягає стягненню із відповідача на користь позивачів.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2021 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.1,3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою. (Наведене відповідає правовій позиції викладеній в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Так, статтею 141 ЦПК України визначено механізм розподілу судових витрат між сторонами, частиною першою якої встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскільки вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено на 9,97% (6051,41 /60687*100), сума відмовлених вимог становить 90,03%.
Як убачається з матеріалів справи, позивачами за подачу позову і апеляційної скарги було сплачено 2270 грн. судового збору, та, оскільки даною постановою апеляційну скаргу задоволено частково, з відповідача на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно стягнути 226, 32 грн. витрат по сплаті судового збору, пропорційно задоволених вимог.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено вимогу про стягнення 14200,00 грн. витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
З урахуванням того, що позов задоволено частково, до стягнення з відповідача підлягає 1415 грн. 74 коп. витрат на правничу допомогу.
У відповідності до п.п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, п.4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені та в інтересах яких діє адвокат Дяченко Валерій Олексійович, - задовольнити частково.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2021 року,- скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках безпідставно збережені кошти за фактичне використання земельної ділянки у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,4305 га, кадастровим номером 5320610100:00:013:0280, за період з 2013-2021 рік включно, в сумі 6051,41 ( шість тисяч п'ятдесят одну гривню 42 копійку) - по 3025,70 (три тисячі двадцять п'ять гривень 70коп) грн кожній.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою адвоката, в розмірі 1415,74 коп. (одна тисяча чотириста п'ятнадцять гривень 74 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 226, 32 грн.(двісті двадцять шість гривень, 32 коп.) - по 113,16 (сто тринадцять гривень 16 коп.) грн. кожній.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун
СУДДІ: Ю.В. Дряниця
О.В.Чумак