Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1443/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
16 лютого 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 04 лютого 2022 року,
цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 під домашнім арештом до 05 квітня 2022 року включно.
Заборонено ОСОБА_8 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21 години по 06 годину до 05 квітня 2022 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Строк дії ухвали - до 05.04.2022 включно.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. При цьому, зазначає, що оголошена ОСОБА_8 06.12.2021 підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.309 КК України, не є обґрунтованою, а тому вказана обставина є підставою для не застосовування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Так, звертає увагу, що як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 06.12.2021, неправомірна вигода, а саме кошти у сумі 10000 грн. були передані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 працівнику ГУ ДПС у Житомирській області - ОСОБА_8 23.11.2021, що і стало підставою вважати, що він вчинив злочин за ч.1 ст.368 КК України. Однак з долученого до клопотання про обрання запобіжного заходу протоколу від 24.11.2021р. за результатами проведення 23.11.2021р. негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи», не вбачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 передавалися ОСОБА_8 кошти, та ще й у сумі 10000 грн. В даному протоколі лише вказано на те, що « ОСОБА_11 дістає щось з кишені та протягує у руці ОСОБА_8 » (мовою оригіналу). Крім того, звертає увагу на те, що вказана подія, як слідує з цього протоколу, фактично відбулася під час зустрічі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з ОСОБА_8 23.11.2021 у неробочий час, а саме тоді, коли ОСОБА_8 вже не вважався службовою особою, оскільки відповідно до наказу ГУ ДПС у Житомирській області від 22.11.2021р. №429-0 23.11.2021 він вже був звільнений з роботи, а тому після 17.00 год. ОСОБА_8 вже не був працівником ГУ ДПС у Житомирській області, тобто не був службовою особою. Крім того, необґрунтованість підозри полягає і в тому, що орган досудового слідства безпідставно підозрює ОСОБА_8 у вчиненні ним злочину за ч.1 ст.309 КК України, оскільки даного злочину він також не вчиняв, до знайденого працівниками правоохоронного органу під час обшуку у столі кімнати №2 Готельно-ресторанного комплексу «Золоте Руно» особливо небезпечного наркотичного засобу-канабісу загальною масою 9,558г, він будь-якого відношення не має. При цьому, ОСОБА_8 не має постійного місця проживання у м. Житомирі, він 23.11.2021 тимчасово поселився у кімнату № НОМЕР_1 ГРК «Золоте Руно» і перебував там лише до ранку 24.11.2021, все приладдя в даному номері є власністю ГРК «Золоте Руно» і не належить ОСОБА_8 . Також, звертає увагу що під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 залишено поза увагою порушені права ОСОБА_8 на захист під час проведення невідкладного обшуку 23.11.2021. Крім того, не враховано і те, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, невизнання вини в інкримінованих йому злочинах не є підставою вважати, що він ухиляється або ухилятиметься в подальшому від відповідальності. Водночас, підозрюваний є соціальною особою, має постійне місце проживання в м. Києві, не судимий, має вищу освіту, одружений, має на утриманні та вихованні двох малолітніх дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пошуком роботи перебуває на обліку в Київському міському центрі зайнятості, має батьків похилого віку, за якими здійснює догляд, підозрюється у нетяжких злочинах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , на підтримку апеляційної скарги, доводи прокурора, яка просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваній менш суворий запобіжний захід.
Згідно із ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується..
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, в разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження №295/1443/21, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021060000000082 від 23.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.309 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 06.12.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.309 КК України.
08.12.2021 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з забороною залишення житло із покладанням відповідних процесуальних обов'язків строком до 06.02.2022.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту для прийняття законного й обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке продовження можливе.
Вивчивши клопотання й матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя встановив, що зазначені у ньому обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доданих до клопотання доказів, а також правильно зазначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є вірогідною для застосування щодо останнього обмежувальних заходів.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.309 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів й інформації, які переконливо свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.
Крім того, перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років (ч.1 ст.368 КК України, яке відноситься до нетяжких правопорушень, його віку, стану здоров'я, того, що останній є безробітним, перебуває на обліку в Київському міському центрі зайнятості, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_14 , 2015 р.н. та ОСОБА_13 , 2018 р.н., раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має зареєстроване місце проживання, існування обґрунтованих ризиків, зокрема, ризик того, що ОСОБА_8 зможе незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Встановлений процесуальний ризик є суттєвим, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, продовжує існувати, а викладені прокурором у клопотанні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом у певний період доби.
Таким чином, на даний час існує об'єктивна потреба у необхідності подальшого продовження щодо ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень, даними про особу підозрюваного та іншими обставинами, які відповідно до ст.178 КПК України, були враховані слідчим суддею при продовженні підозрюваному дії цього запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги адвоката щодо незаконності ухвали слідчого судді, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими Закон пов'язує можливість продовження дії застосування запобіжного заходу, в тому числі і у вигляді домашнього арешту на певний період доби, при цьому, вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту в певний період доби та належним чином мотивував своє рішення.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційні посилання адвоката на характеризуючі дані про особу підозрюваного (позитивні характеристики, освіта, відсутність попередніх судимостей), його попередню добросовісну процесуальну поведінку, наміри працевлаштуватися, сталі соціальні зв'язки, наразі не переважають над наявністю існуючих на момент розгляду клопотання ризиків.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України. Встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують достатність такого виду забезпечення кримінального провадження, який на цьому етапі кримінального провадження є найбільш дієвим для підозрюваного.
Саме таке судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вище наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 04 лютого 2022 року, якою продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 години по 06 годину, продовжено строк дії відповідних процесуальних обов'язків, з строком дії ухвали до 05 квітня 2022 року включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: