ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23040/21
провадження № 3/753/1340/22
"03" лютого 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, на даний час непрацюючої, перебуваючої в декретній відпустці, маючої на утриманні малолітню дитину 2021 р.н., проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 4597913, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СКУ обов'язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, перебуваючи в стані наркотичного та алкогольного сп'яніння, вивела сина на вулицю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За таких обставин вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездію, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
07.12.2021 року згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва матеріали справи про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 459793 від 06.11.2019 року відносно ОСОБА_1 повертався до Дарницького УП ГУНП у м. Києві для належного оформлення у зв'язку із тим, що у даному протоколі не було розкрито суті адміністративного правопорушення, а саме не зазначено від виконання яких саме обов'язків, чітко передбачених законодавством ухиляється ОСОБА_1 та в чому саме таке ухилення проявилось.
25.01.2022 року вказаний протокол про адміністративне правопорушення повторно надійшов на адресу суду, однак без належного виконання постанови суду від 07.12.2021 року.
Так, у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено в чому проявилось неналежне виховання дитини, також в протоколі не зазначена форма вини ОСОБА_1 , та чи є між неналежним вихованням дитини та наслідками (які також не вказані в протоколі) причинний зв'язок.
Таким чином, в протоколі навіть після належного оформлення не міститься всіх обов'язкових ознак складу адмінправопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, в тому числі негативних наслідків, які настали внаслідок неналежного виховання дітей.
Також, в провину ОСОБА_1 ставиться те, що вона, перебуваючи в стані наркотичного та алкогольного сп'яніння вивела свого малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вулицю.
Разом з тим, до протоколу не додано доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Як протокол, так і додані до нього матеріали не вказують на те, що ОСОБА_1 умисно ухилилася від виконання батьківських обов'язків. Крім того, у протоколі не вказано жодного свідка, який би підтвердив факт перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння.
Також, з наявних в матеріалах справи даних ОСОБА_1 сама викликала працівників поліції.
Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адмінправопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись ст. ст. 184, 247, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя