ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1451/22
провадження № 2/753/3772/22
"21" лютого 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що в результаті винних дій ОСОБА_1 під час керування ним автомобілем, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), що встановлено постановою судді. Внаслідок ДТП автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Відповідно полісу № 204954150 від 14.07.2021 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач застрахував свій транспортний засіб «Volkswagen Golf» державний номер НОМЕР_1 у ПрАТ СК «Вусо». 26.11.2011 страховик виплатив позивачу 130000 грн. В подальшому автомобіль позивачем продано, оскільки за результатами експертного дослідження відновлювальний ремонт є недоцільним. Враховуючи те, що відповідач добровільно різницю між фактично виплаченою сумою на ремонт автомобіля не відшкодовує, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом про відшкодування шкоди в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
02.11.2021 Постановою Макарівського районного суду Київської області встановлено, що 10.09.2021 о о 15 год. 50 хв. на 61 кілометрі автодороги М-06 Київ - Чоп, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renault Logan днз НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, при виникненні перешкоди в русі не вжив заходів для зменшення швидкості, змінив напрямок руху, що призвело до наїзду на стоячий автомобіль Volkswagen днз НОМЕР_1 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а позивач та відповідач отримали тілесні ушкодження. Таким чином ОСОБА_2 , порушив вимоги п.10.1, п.12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. За вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Станом на день розгляду справи постанова Макарівського районного суду Київської області є такою, що набрала законної сили.
За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В результаті ДТП автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Позивач звернувся до станції технічного обслуговування ТОВ "АВТОДІМ ATЛAHT-M" для ремонту свого транспортного засобу. Позивачу був висталений рахунок від 04.10.2021 №СНС4434556 на суму 398 009,77 грн.
Відповідно до полісу №204954150 від 14.07.2021 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Позивач застрахував свій транспортний засіб Volkswagen Golf днз НОМЕР_1 у ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО". Так, 10.09.2021, з метою отримання страхового відшкодування позивачка звернулася до ПрАТ «Європейський страховий альянс» у відповідності до положень ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та повідомила про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн., яку страховик виплатив Позивачу 26.11.2021 відповідно до заяв про відшкодуванню збитку, заподіяну внаслідок ДТП.
Згідно зі Звітом №08-10/В21 від 08.10.2021 про визначення вартості матеріального збитку: вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 404 852, 97 грн; вартість матеріального збитку КТЗ складає 321 678, 90 грн. Відновлювальний ремонт недоцільний з економічної точки зору.
Позивач, згідно договору купівлі-продажу від 13.07.2021 придбав у власність Volkswagen Golf днз НОМЕР_1 вартістю 300 000 грн. Беручи до уваги, що СТО виставило рахунок на суму 398 009,77 грн., а Страхова компанія визначила вартість відновлювального ремонту КТЗ суму 404 852, 97 грн, вартість матеріального збитку КТЗ становить 321 678, 90 грн. Позивач прийняв рішення щодо продажу свого транспортного засобу.
Згідно договору купівлі-продажу від 14.12.2021 року, Позивач продав автомобіль Volkswagen Golf днз НОМЕР_1 , отримавши 81 000 грн.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до Відповідача щодо відшкодування заподіяної шкоди, яка виникла в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за вини Відповідача, який відмовляється відшкодовувати шкоду в добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідач не надав доказів на спростування позовних вимог. Не здобуто таких доказів на час розгляду справи судом.
Зважаючи на викладені позивачем обставини, оскільки позивачем понесено матеріальні збитки, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 89000 грн.
При цьому підлягають стягнення з відповідача витрати понесені позивачем на оплату послуг майданчика тимчасового утримання транспортного засобі в розмірі 2680 грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1369,80 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «...під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».
Судом встановлено, що винними діями відповідача позивачу завдано шкоди, оскільки останній керуючи транспортним засобом порушив ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем в якому перебував позивач.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, враховуючи, що внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, був позбавлений можливості користуватись автомобілем, докладав зусиль для оформлення страхової виплати, за наслідками ДТП продав автомобіль, який не підлягав відновленню з економічної точки зору, а відповідач в свою чергу не відшкодував заподіяну шкоду в добровільному порядку, відтак суд вважає прийнятим визначити розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн., що буде відповідати принципу розумності та справедливості.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 89000 грн., витрати, понесені за оплату послуг майданчика тимчасового утримання транспортного засобі в розмірі 2680 грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1369,80 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст судового рішення складено 21.02.2021.
Суддя: Л.В.Комаревцева