Справа № 750/13782/21 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С.
Провадження № 33/4823/104/22
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
18 лютого 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Демченка О.В.,
за участю:
захисника - адвоката Александрова Д.О.,
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2022 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Суд першої інстанції встановив, що 28 листопада 2021 року, о 02 год. 25 хв. в м. Чернігові по проспекту Миру, 52, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від продуття приладу Drager та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження судового рішення, який такий що пропущений з поважних причин, а саме хворобливого стану, та скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2022 року, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із постановою суду, апелянт стверджує про необґрунтованість судового рішення, оскільки судом не були повно та всебічно з'ясовані всі обставини, а також неправильно оцінені судом докази під час розгляду адміністративної справи.
Так, зауважує ОСОБА_1 , на бодікамеру працівника поліції було зафіксовано лише знаходження апелянта на вулиці поблизу будинку №52 по просп. Миру в м. Чернігові. Доказів відеозапису того, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 працівниками поліції надано не було. Крім іншого, звертає увагу суду на п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, щодо моменту включення відеореєстратора під час виконання працівниками поліції своїх обов'язків.
Просить врахувати, що на місці події повідомляв поліції проте, що не являється водієм, однак працівники поліції змушували пройти огляд, а в подальшому безпідставно склали протокол. При цьому підстав вимагати проходження огляду у поліцейських не було.
Посилаючись на ст. 62 Конституції України, вказує, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що оскільки заперечував факт керування транспортним засобом, вимоги поліцейських були безпідставними, на його думку, тому він і відмовлявся надавати посвідчення водія та розуміючи безпідставність свого затримання відмовився від медичного огляду як на місці стоянки автомобіля, так і у лікарні.
В засіданні апеляційного суду адвокат Александров Д.О підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, наполягаючи на безпідставності вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки доказів керування транспортним засобом матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та пояснив, що машина належить йому та була припаркована. Вийшовши з будинку своїх знайомих, взяв з машини цигарки та, закриваючи машину, помітив патрульну поліцію, проте не зрозумів підстави їх вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, проаналізувавши вимоги поданої скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції та судове рішення отримав засобами поштового зв'язку лише 21.01.2022 року, а тому клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню, оскільки пропущений ним строк з поважних причин.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд водія (а.с.7), яким стверджуються виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та вказано про відмову водія від проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно якого встановлено відмову водія від проходження огляду, що засвідчено підписами двох свідків, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 (а.с.10) та ОСОБА_3 (а.с.11), які містяться в матеріалах адміністративного провадження, з яких слідує, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп'яніння відмовився від проходження огляду у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку, постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2021, якою стверджується порушення водієм п.11.1 ПДР, відеозаписом з бодікамери працівників поліції.
Допитаний в якості свідка у суді апеляційної інстанції, інспектор взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Чернігівській області Черноморець К.А., який складав протокол, повідомив суду, що ОСОБА_1 керував належним йому автомобілем н.з. НОМЕР_1 , був зупинений за порушення рядності при проїзді перехрестя. У нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 спочатку погодився пройти медичний огляд, потім відмовився це робити. Таким чином, показаннями цього свідка доводиться, що ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом, тобто був водієм, а отже, він у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, зобов'язаний був пройти на вимогу поліцейського медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, від чого він відмовився. Ця його відмова правильно кваліфікована органами поліції і судом по ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив про упереджене ставлення працівників поліції щодо нього, проте не зміг пояснити в чому воно полягає та з чим пов'язане, а тому апеляційним судом відкидається, як суб'єктивне ставлення до подій, що відбулися за його участі. Апеляційний суд вважає показання працівника поліції, який був безпосереднім очевидцем керування транспортним засобом саме водієм ОСОБА_1 та вчинення останнім правопорушення, належними і допустимими доказами.
А відтак, переглянувши відеозапис долучений до матеріалів справи та співставивши його з іншими доказами, які не суперечать між собою, а тому дають суду можливість стверджувати, що працівники поліції мали усі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній керував транспортним засобом маючи вказані ознаки алкогольного сп'яніння. І саме відеозаписом підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є також беззаперечним доказом вчиненого правопорушення.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягало у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є обґрунтованими та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яким дана вірна оцінки, з цим і погоджується апеляційний суд.
Не підтверджені доводи адвоката з посиланням на норми закону, викладені ним у судовому засіданні, щодо заповнення пояснень саме працівниками поліції, оскільки такі пояснення містять підписи свідків та їх анкетні дані.
Безпідставними є і твердження про невручення копію протоколу, бо в самому протоколі міститься інформація заповнена працівником поліції щодо відмови ОСОБА_1 від підпису протоколу та дачі пояснень, а також отримання його копії, в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати свої пояснення (ст. 256 КУпАП), від реалізації якого та отримання другого екземпляру протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Що стосується суперечностей в частині зазначення часу вчиненого правопорушення зазначеного у постанові прийнятої працівниками поліції за ч.2 ст. 122 КУпАП та часу керування, який зазначений в протоколі за ч.1 ст. 130 КУпАП, то пояснення працівника поліції щодо технічної описки є цілком вичерпними, а тому не вбачає порушень, які б негативно вплинули на правильність та законність висновків суду першої інстанції. З цих підстав апеляційний суд відхиляє зазначені доводи. Посилання адвоката про те, що на даний час постанова за ч.2 ст. 122 КУпАП оскаржена, оскільки ОСОБА_1 вказує про її незаконність, а відтак цей доказ є недопустимим, апеляційним судом не приймається до уваги, оскільки в даному випадку постанова за ст. 122 КУпАП не є окремим та єдиним джерелом доказів, яким апеляційний суд обґрунтовує свої висновки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за правилами, визначеними КУпАП, та не дає оцінку поза межами своїх повноважень, в порядку КАС.
Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови.
Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова вступає в закону силу негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Демченко