ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 січня 2022 року м. Київ № 640/18281/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) щодо не проведення позапланової перевірки ТОВ «Управляюча компанія «Простір» стосовно порушення ним п.7 ч.3 ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; зобов'язано Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) провести позапланову перевірку ТОВ «Управляюча компанія «Простір» стосовно порушення ним п.7 ч.3 ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в частині проведення позапланової перевірки ТОВ «Управляюча компанія «Простір» стосовно порушення ним п.7 ч.3 ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», в якій позивач просить зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши у порядку письмового провадження дану заяву, суд зазначає наступне.
За змістом норм ч. 1 і 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
При цьому, суд враховує, що з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №800/592/17 (ухвала від 20.06.2018) встановлення судового контролю може здійснюватися й після завершення розгляду справи.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
У силу положень ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Також у ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
У своїх запереченнях проти заяви позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі 640/18281/19, відповідач вказав, що виконав судове рішення в повному обсязі на підтвердження чого надав суду наказ Головного управління Держспоживслужби «Про проведення позапланового заходу» від 98.07.2020 №3557, акт позапланової перевірки №В-5344/Л-4501 від 17.09.2020.
Крім того, відповідач вказав, що про результати проведеної перевірки було проінформовано ОСОБА_1 листами від 21.08.2020, 17.09.2020.
Отже, з наявних у справі доказів вбачається, що судове рішення виконано відповідачем у повному обсязі, а відтак, у суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про встановлення судового контролю в адміністративній справі №640/18281/18.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Мазур