ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
26 січня 2022 року м. Київ № 640/1948/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Бері Гранде" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Бері Гранде" звернулось до суду з позовом:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.11.2020 №0077890701;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.11.2020 № 0077820701.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви надано платіжне доручення від 22.12.2021 №335 на суму 2270,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2020 №0077820701, яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення) та одну вимогу майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.11.2020 №0077890701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 2016938,00 грн.). Отже, за вимогу немайнового характеру судовий збір становить 2481,00 грн., за вимогу майнового характеру - 24810,00 грн., тому позивачу необхідно доплатити судовий збір, з урахуванням сплаченого, у розмірі 25021,00 грн.
Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як убачається зі змісту позовної заяви, представником позивача наведених вимог не виконано, а саме, не зазначена інформація про представника відповідно до частини шостої статті 160 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до статті 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя);
якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (ПК України), зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від попередньої правової позиції щодо застосування до спірних відносин строку, встановлено ПК України (1095 днів з дня отримання платником податків рішення) та сформулював нову правову позицію, за якою норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (також, наприклад, постанова Верховного Суду від 29.09.2021 справа №320/6849/19).
З огляду на те, що платником податків застосовано процедуру досудового врегулювання спору шляхом подання скарг на оскаржувані в суді податкові повідомлення-рішення, застосування підлягають положення пункту 56.19 статті 56 ПК України, яким встановлено місячний строк звернення до суду.
Згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).
У позовній заяві вказано, що лише на запит адвоката "Трейд Бері Гранде" отримано рішення за наслідками застосування досудового врегулювання спору. На думку суду, такі доводи представника позивача не є достатніми для висновку про дотримання платником податків місячного строку звернення до суду з урахуванням застосування адміністративного узгодження визначених контролюючим органом грошових зобов'язань.
За змістом частини другої статті 122 КАС України строки звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.
Відповідно до статті 56 ПК України: контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку (пункт 56.8);
керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (абзац перши пункту 56.8).
Отже, процедура адміністративного оскарження рішень контролюючого органу про визначення грошових зобов'язань має тривати з урахуванням поштового обігу три місяці.
В позовній заяві зазначено, що платник податків скористався процедурою адміністративного оскарження та подав до Державної фіскальної служби України скарги від 10.12.2020 на оспорювані податкові повідомлення-рішення. За твердженням представника позивача, нe отримавши рішення ДПС України про результати розгляду скарги, адвокатом направлено адвокатський запит з вимогою надати копію відповідного рішення ДПС України. Відповідь отримана 20.12.2021 з копіями запитуваних матеріалів. Рішенням ДПС України від 01.02.2021 №2356/6/99-00-06-01-02-06, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
На думку суду, не отримавши рішення контролюючого органу в строки, встановлені наведеними норми ПК України (березень 2021 року), платнику податків повинно було бути відомо про порушення його інтересів, щонайменше, щодо неналежного розгляду скарги. Проте дії щодо з'ясування результатів розгляду скарги платник податків почав вчиняти лише в грудні 2021 року, тобто зі спливом восьми місяців після закінчення строків відведених ПК України для розгляду скарги. Позов подано до суду 10.01.2022.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки суд визнав недостатніми доводи щодо дотримання позивачем місячного строку звернення до суду, позивач має право подати заяву про поновлення такого строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
інформацію про представника, який підписав позовну заяву відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, із зазначенням: прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання чи перебування, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, засобів зв'язку;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду;
документ про сплату судового збору в розмірі 25021,00 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код 37993783), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/1948/22), Окружний адміністративний суд міста Києва.
Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Бері Гранде" без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя В.А. Донець