Справа № 420/14574/21
17 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ39415619, місцезнаходження: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вулиця Головатого, буд. 83) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови,-
До Одеського окружного адміністративного суду 13 серпня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ39415619, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вулиця Головатого, буд. 83) до Одеської митниці, в якій позивач просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000022/2 від 16.02.2021 року та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2021/00050.
Ухвалою від 18 серпня 2021 року прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за фактом поставки товару за контрактом було подано до митного органу митну декларацію № UA500050/2021/001887 від 16.02.2021 року.
Але митним органом було відмовлено в митному оформленні товару у зв'язку з тим, що відповідач не прийняв визначену ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (далі - ТОВ «ЮФК») митну вартість товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2021/000022/2 від 16.02.2021 року, та відповідно, прийняв картку відмову в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2021/00050.
Не погоджуючись з рішенням митного органу декларант з врахуванням митної вартості встановленої у рішенні подав до митного органу нову митну декларацію за формою МД-2 № UA500050/2021/002267 від 18.02.2021, за результатами митного оформлення якої митним органом було випущено той же товар у вільний обіг під надання гарантій.
Позивач вважає, що вищевказане рішення та картка відмова підлягають скасуванню, що суперечать чинному законодавству України з таких підстав.
Позивачем при визначенні митної вартості товару використовувався основний метод, тобто ціна договору щодо товару, які імпортуються на територію України до місця ввезення на митну територію України. вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару позивачем не здійснювалось.
Стосовно зауважень митного органу, по-перше, щодо «відсутності будь-якої інформації щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів» позивач зазначає, що застосовуючи таке формулювання відповідач не вказує, які саме складові митної вартості відсутні і з відсутністю яких саме складових відповідач не може встановити митну вартість.
Позивач застосовував метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 2.1. контакту, кількість товару зазначається в інвойсах. Вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори у країні постачальника (п.4.2). товар упакований у коробки (п.7.2), тара не є зворотною, вартість тари включена до вартості товару. Пунктом 3.2 контакту передбачено, що умови поставки за цим контрактом обумовлюються сторонами для кожної окремої партії товару та фіксуються в інвойсах та/або специфікаціях, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010, і згідно з умовами поставки CIF Одеса, які вказано у Інвойсі, а це означає, що продавець зобов'язаний оплатити усі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення.
Позивач звертає увагу суду, що відповідач не врахував, що витрати на транспортування включені до вартості товару. Згідно з умовами CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям, тобто страхування є обов'язком продавця, а у покупця за цими умовами поставки обов'язок страхування відсутній і згідно з ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, для того щоб така складова митної вартості враховувалась требі наявність факту оплати страхування або зобов'язання оплати страхування з боку покупця.
Відповідно до рахунку-фактури від 18.01.2021 року № 90283880 вказано умови сплати 90 денний кредит, тобто у позивача не було обов'язку оплати на момент митного оформлення.
Також, аналізуючи експортну декларацію країни відправлення відповідач не звернув увагу, що позначена у гр.22 загальна сума у розмірі 2725399,19 дол. США повністю збігається з загальною вартістю всієї партії товару, яка вказана у рахунку-фактурі від 18.01.2021 року у розмірі 2725399,17 дол. США.
Позивач зазначає, що а ні кількісних, а ні вартісних розбіжностей щодо ціни спірного товару не було, всі складові митної вартості товару Позивач надав.
Стосовно твердження «при перевірці заявленої митної вартості, та у зв'язку з тим, що у наданих документах містяться розбіжності, підпис в контракті відрізняється від підпису в наданому інвойсі та пакувальному листі, та страховому полісі…» позивач звертає увагу суду, що митним органом не надано жодного доказу на підтвердження того, щоб вважати, що ці документи є недійсними і припущенням теж не вважаються доказами.
Стосовно «зобов'язання протягом 10 календарних днів надати до митного органу Держмитслужби, документи, що підтверджуються заявлену митну вартість» позивачем 15.02.2021 року було надано додаткові документи, а саме: довідка торгово промислової палати України від 15.02.2021 року СИО-а № 00107, міжнародний сертифікат від 13.01.2021 року № UA21036, заява від 15.02.2021 року № 17, експортна декларація країни відправлення від 20.01.2021 року № 202100000054504, якісне посвідчення від 18.01.2021 року № D-90283880, сертифікат вилову від 11.01.2021 року № 346059, заява ТОВ ЮФК від 16.02.2021 року № 20, а також, повідомлено, що інших додаткових документів надано не буде.
Однак, після здійснення аналізу додатково наданих декларантом документів під час проведення контролю визначення митної вартості, було встановлено: що декларантом ТОВ ЮФК на перелік розбіжностей в документах, які зазначені у графі 44 ЕМД від 10.02.2021 року № UA500050/2021/001887 та вимог щодо надання додаткових документів залишились без відповіді : вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням не враховані до складової митної вартості товарів, відомості по фактурній вартості товарів № 1,№2, №3 заявлені в електронному інвойсі ЕМД від 10.02.2021 року № UA500050/2021/001887 відрізняються від відомостей вказаних в інвойсі від 18.01.2021 року № 90283880 та експортній декларації країни відправлення від 20.01.2021 року № 202100000054504.
Позивач заперечує проти вказаного відповідачем, та зазначає, що вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори у країні постачальника, що передбачено контрактом.
Стосовно тези відповідача «відомості по фактурній вартості товарів № 1,2,3 заявлені в електронному інвойсі ЕМД від 10.02.2021 року № UA 500050/2021/001887 відрізняються від відомостей вказаних в інвойсі від 18.01.2021 року № 90283880» позивач звертає увагу, що спірного товару лише два:
товар № 1 - скумбрія, ціла, непатрана. Латинська назва: «SCOMBER SCOMBRUS». Розмір 0,400-0,600 кг, в картонних коробках по 18 кг, та
товар № 2 - окунь морський, знеголовлений, патраний, латинська назва «SEBASTES MARINUS». Розмір 0,300-0,500 кг, в картонних коробках по 21 кг.
як вбачається з ЕМД від 10.02.2021 року № UA500050/2021/001887 товар № 1 у графі 38 декларації вказано, що вага нетто 177372 кг, а у графі 42 - ціна товару - 288229,50 USD, що повністю збігається з даними інвойсу від 18.01.2021 року, тобто розбіжності відсутні.
Стосовно товару №2, то позивач зазначає, що згідно з інвойсом від 18.01.2021 року його вага нетто складає 49938 кг. але у графі 38 ЕМД від 10.02.2021 року вказана лише менша частина від партії заявленої в інвойсі, а саме 30450 кг. нетто, та заявлено ціну товару у графі 42 у розмірі 100485 USD, що повністю відповідає вартості товару за 1 кг. товару заявленій у інвойсі, прайсі та інших документах, а саме 3,30 дол США. Така ціна товару за 1 кг. №2 узгоджується з довідкою про ціну на товар, що імпортується з Ісландії, яка видана Одеською регіональною торгово-промисловою палатою від 15.02.2021 року № СИО-а № 00107. А це означає, що розбіжності відсутні.
Також позивач, зазначає, що відповідач не обґрунтував чому митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-59 Митного кодексу України, а саме методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Тому, позивач вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмова є протиправними та підлягають скасуванню.
У строк встановлений судом відповідач надав відзиви на позовну заяву (вхід. № 50165/21 від 10.09.2021 року та вхід № ЕП/32123/21 від 17.11.2021 року), відповідно до яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що під час здійснення митного оформлення з товарами, які були заявлені у митній декларації № UA500050/2021/001887 від 16.02.2021 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачають необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів, проведення перевірки відомостей, що містяться у документах, які підтверджують митну вартість товарів, здійснення запиту додаткових документів.
Також, відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для митниці на підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією № UA500050/2021/001887 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація що включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. При перевірці заявленої митної вартості, та у зв'язку з тим, що у наданих документах містять розбіжності, підпис в контакті відрізняється від підпису в наданому інвойсі та пакувальному листі, та страховому полісі. Згідно з п.п.6.2 контакту Постачальник зобов'язаний надати наступні документи: експортну декларацію, сертифікат на вилов, до митного органу дані документи не були надані, що може свідчити про зазначення неправдивої або неповної інформації щодо складових митної вартості заявленого товару, а тому у зв'язку з виявленими розбіжностями відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000022/2 від 16.02.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00050 від 16.02.2021 року.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Ухвалою від 16 вересня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження ще на 30 днів.
Ухвалою від 19 жовтня 2021 року у справі №420/14233/21 замінено відповідача - Одеську митницю Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на його правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а). Розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою від 22 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22 грудня 2021 року.
На відкрите судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином, про що свідчать звіти про надсилання судових повісток електронною поштою
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 22 грудня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (далі ТОВ ЮФК) зареєстроване 29.09.2014 року за № 13541020000005365.
Основним видом діяльності ТОВ ЮФК є 46,38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.
Так, судом встановлено, що між ТОВ «ЮФК» (покупець) та Ice Fresh Seafood (постачальник) 15.01.2015 року укладено контракт № 15/01/15, відповідно до якого постачальник постачає, а покупець купує на умовах контракту, протягом усього строку дії свіжоморожену та охолоджену рибу різних видів, морепродукти та інші продукти харчування, що в подальшому іменуються як товар, вид, асортимент і кількість якого зазначається у специфікаціях та/або інвойсах, які являються невід'ємною частиною контракту (а.с.18-27).
Поставка товару здійснюється на умовах для кожної окремої партії товару та фіксується в інвойсах та/або специфікаціях, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 (п.3.2 контракту).
Вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори у країні Постачальника (п.4.2 контакту).
Умови оплати кожної партії Товару зафіксовані у Інвойсах та/або Специфікаціях, що супроводжують кожну поставку Товару (п. 5.2. контракту).
Усі витрати та збори сплачується кожною стороною на своїй території (п.5.4 контакту).
Товар упакований у короба та відра. Тара не є зворотною, вартість тари включена до вартості товару (п.7.2 контакту).
Також судом встановлено, що 15.01.2015 року укладено додаткову угоду № 15/01/15 відповідно до п. 2 якого, строк дії контракту продовжено до 31.12.2021 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Так, судом встановлено, що на виконання умов укладеного контракту, ТОВ ЮФК було подано на реєстрацію митну декларацію від № UA50050/2021/001887 16.02.2021 року на товар № 1 - скумбрія, ціла, непатрана. Латинська назва: «SCOMBER SCOMBRUS». Розмір 0,400-0,600 кг, в картонних коробках по 18 кг, та товар № 2 - окунь морський, знеголовлений, патраний, латинська назва «SEBASTES MARINUS». Розмір 0,300-0,500 кг, в картонних коробках по 21 кг.
Однак, митним органом під час здійснення митного оформлення з товарами, які були заявлені у митній декларації № UA500050/2021/001887 від 16.02.2021 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачають необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів, проведення перевірки відомостей, що містяться у документах, які підтверджують митну вартість товарів, здійснення запиту додаткових документів.
Також, відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для митниці на підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією № UA500050/2021/001887 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація що включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. При перевірці заявленої митної вартості, та у зв'язку з тим, що у наданих документах містять розбіжності, підпис в контакті відрізняється від підпису в наданому інвойсі та пакувальному листі, та страховому полісі. Згідно п.п.6.2 контакту Постачальник зобов'язаний надати наступні документи: експортну декларацію, сертифікат на вилов, до митного органу дані документи не були надані, що може свідчити про зазначення неправдивої або неповної інформації щодо складових митної вартості заявленого товару, а тому у зв'язку з виявленими розбіжностями відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000022/2 від 16.02.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00050 від 16.02.2021 року.
На пропозицію надати додаткові документи позивачем було надано пояснення та документи, а саме: довідка торгово-промислової палати України від 15.02.2021 року СИО-а № 00107, міжнародний сертифікат від 13.01.2021 року № UA21036, заява від 15.02.2021 року № 17, експортна декларація країни відправлення від 20.01.2021 року № 202100000054504, якісне посвідчення від 18.01.2021 року № D-90283880, сертифікат вилову від 11.01.2021 року № 346059, заява ТОВ ЮФК від 16.02.2021 року № 20, а також, повідомлено, що інших додаткових документів надано не буде.
Однак, після здійснення аналізу додатково наданих декларантом документів під час проведення контролю визначення митної вартості, було встановлено: що декларантом ТОВ ЮФК на перелік розбіжностей в документах які зазначені у графі 44 ЕМД від 10.02.2021 року № UA500050/2021/001887 та вимог щодо надання додаткових документів залишились без відповіді : вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням не враховані до складової митної вартості товарів, відомості по фактурній вартості товарів № 1,№2, №3 заявлені в електронному інвойсі ЕМД від 10.02.2021 року № UA500050/2021/001887 відрізняються від відомостей вказаних в інвойсі від 18.01.2021 року № 90283880 та експортній декларації країни відправлення від 20.01.2021 року № 202100000054504.
Не погоджуючись з рішенням митного органу декларант з врахуванням митної вартості встановленої у рішенні подав до митного органу нову митну декларацію за формою МД-2 № UA500050/2021/002267 від 18.02.2021, за результатами митного оформлення якої митним органом було випущено той же товар у вільний обіг під надання гарантій.
Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Суд встановив, що підтверджено матеріалами справи, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за МД № UA500050/2021/001887 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація що включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. При перевірці заявленої митної вартості, та у зв'язку з тим, що у наданих документах містять розбіжності, підпис в контакті відрізняється від підпису в наданому інвойсі та пакувальному листі, та страховому полісі. Згідно п.п.6.2 контакту Постачальник зобов'язаний надати наступні документи: експортну декларацію, сертифікат на вилов, до митного органу дані документи не були надані, що може свідчити про зазначення неправдивої або неповної інформації щодо складових митної вартості заявленого товару, а тому у зв'язку з виявленими розбіжностями відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000022/2 від 16.02.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00050 від 16.02.2021 року.
Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, позивачем було надано додаткові пояснення з доказами, а саме: довідка торгово-промислової палати України від 15.02.2021 року СИО-а № 00107, міжнародний сертифікат від 13.01.2021 року № UA21036, заява від 15.02.2021 року № 17, експортна декларація країни відправлення від 20.01.2021 року № 202100000054504, якісне посвідчення від 18.01.2021 року № D-90283880, сертифікат вилову від 11.01.2021 року № 346059, заява ТОВ ЮФК від 16.02.2021 року № 20, а також, повідомлено, що інших додаткових документів надано не буде.
Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.
Позивачем при визначенні митної вартості товару використовувався основний метод, тобто ціна договору щодо товару, які імпортуються на територію України до місця ввезення на митну територію України. вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару позивачем не здійснювалось.
Стосовно зауважень митного органу, щодо «відсутності будь-якої інформації щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів» позивач зазначає, що застосовуючи таке формулювання відповідач не вказує, які саме складові митної вартості відсутні і з відсутністю яких саме складових відповідач не може встановити митну вартість.
Позивач застосовував метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 2.1. контакту, кількість товару зазначається в інвойсах. Вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори у країні постачальника (п.4.2). товар упакований у коробки (п.7.2), тара не є зворотною, вартість тари включена до вартості товару. Пунктом 3.2 контакту передбачено, що умови поставки за цим контрактом обумовлюються сторонами для кожної окремої партії товару та фіксуються в інвойсах та/або специфікаціях, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010, і згідно з умовами поставки CIF Одеса, які вказано у Інвойсі, а це означає, що продавець зобов'язаний оплатити усі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення.
Позивач звертає увагу суду, що відповідач не врахував, що витрати на транспортування включені до вартості товару. Згідно з умовами CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям, тобто страхування є обов'язком продавця, а у покупця за цими умовами поставки обов'язок страхування відсутній і згідно з ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, для того щоб така складова митної вартості враховувалась треба наявність факту оплати страхування або зобов'язання оплати страхування з боку покупця.
Відповідно до рахунку-фактури від 18.01.2021 року № 90283880 вказано умови сплати 90 денний кредит, що відповідає умовам контракту (п. 5.2. контракту).
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до експортної декларації країни відправлення, позначена у гр.22 загальна сума у розмірі 2725399,19 дол. США збігається із загальною вартістю всієї партії товару, яка вказана у рахунку-фактурі від 18.01.2021 року у розмірі 2725399,17 дол. США.
За таких умов, суд доходить висновку, що позивачем доведено ціну товару, яка підлягала сплаті.
Тому суд погоджується з доводами позивача, стосовно можливості визначення ціни товару з наданих до митного оформлення документів, адже умовами контакту прямо вказано що саме включається у вартість товару.
Стосовно твердження відповідача, що «при перевірці заявленої митної вартості, та у зв'язку з тим, що у наданих документах містяться розбіжності, підпис в контракті відрізняється від підпису в наданому інвойсі та пакувальному листі, та страховому полісі…» позивач звертає увагу суду, що митним органом не надано жодного доказу на підтвердження того, щоб вважати, що ці документи є недійсними і припущенням теж не вважаються доказами.
Стосовно «зобов'язання протягом 10 календарних днів надати до митного органу Держмитслужби, документи, що підтверджуються заявлену митну вартість» позивачем 15.02.2021 року було надано додаткові документи, а саме: довідка торгово промислової палати України від 15.02.2021 року СИО-а № 00107, міжнародний сертифікат від 13.01.2021 року № UA21036, заява від 15.02.2021 року № 17, експортна декларація країни відправлення від 20.01.2021 року № 202100000054504, якісне посвідчення від 18.01.2021 року № D-90283880, сертифікат вилову від 11.01.2021 року № 346059, заява ТОВ ЮФК від 16.02.2021 року № 20, а також, повідомлено, що інших додаткових документів надано не буде.
Стосовно доводів відповідача, що «відомості по фактурній вартості товарів № 1,2,3 заявлені в електронному інвойсі ЕМД від 10.02.2021 року № UA 500050/2021/001887 відрізняються від відомостей вказаних в інвойсі від 18.01.2021 року № 90283880», дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на митне оформлення передано два виду товару:
товар № 1 - скумбрія, ціла, непатрана. Латинська назва: «SCOMBER SCOMBRUS». Розмір 0,400-0,600 кг, в картонних коробках по 18 кг, та
товар № 2 - окунь морський, знеголовлений, патраний, латинська назва «SEBASTES MARINUS». Розмір 0,300-0,500 кг, в картонних коробках по 21 кг.
Як вбачається з ЕМД від 10.02.2021 року № UA500050/2021/001887 товар № 1 у графі 38 декларації вказано, що вага нетто 177372 кг, а у графі 42 - ціна товару - 288229,50 USD, що збігається з даними інвойсу від 18.01.2021 року, а тому судом не встановлено наявність розбіжності.
Стосовно товару №2, то позивач зазначає, що згідно з інвойсом від 18.01.2021 року його вага нетто складає 49938 кг, але у графі 38 ЕМД від 10.02.2021 року вказана лише менша частина від партії заявленої в інвойсі, а саме 30450 кг. нетто, та заявлено ціну товару у графі 42 у розмірі 100485 USD, що повністю відповідає вартості товару за 1 кг. товару заявленій у інвойсі, прайсі та інших документах, а саме 3,30 дол США. Така ціна товару за 1 кг. №2 узгоджується з довідкою про ціну на товар, що імпортується з Ісландії, яка видана Одеською регіональною торгово-промисловою палатою від 15.02.2021 року № СИО-а № 00107.
У свою чергу відповідачем не зазначено, з яких підстав не враховані наведені позивачем пояснення.
Також суд погоджується з думкою позивача, та зазначає, що відповідач, не обґрунтував чому митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-59 Митного кодексу України, а саме методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.
В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ39415619, місцезнаходження: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вулиця Головатого, буд. 83) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000022/2 від 16.02.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2021/00050.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ39415619, місцезнаходження: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вулиця Головатого, буд. 83) судовий збір в розмірі 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення виготовлено та підписано « 17» лютого 2022 року, внаслідок призупинення роботи суду 16 лютого 2022 року з 10:20 до кінця робочого дня, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі суду.
Суддя Л.Р. Юхтенко