Справа № 420/25359/21
15 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дії та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку з 15.10.2020 по 09.11.2021, вирішив позовні вимоги задовольнити.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Департаменту патрульної поліції, в якій просила:
1.Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення остаточного розрахунку грошового забезпечення в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
2.Зобов'язати Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та виплатити середній заробіток ОСОБА_1 за весь час затримки остаточного розрахунку з 15.10.2020 по 09.11.2021, відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів № 100 від 08.02.1995.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
ОСОБА_1 проходила службу у патрульній поліції України та з 15.10.2020 року звільнена з органів Національної поліції України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним і бажанням).
16.03.2021 рішенням Одеського окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 420/640/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бездіяльності, задовольнивши адміністративний позов частково, вирішив: «Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року».
29.01.2021 судове рішення по справі № 420/640/21 набрало законної сили.
22.10.2021 на адресу відповідача направлено звернення щодо виконання зазначеного рішення.
09.11.2021 відповідач здійснив з ОСОБА_1 остаточний розрахунок.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення остаточного розрахунку грошового забезпечення в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 є протиправною. Позивач зазначила, що має право на виплату середнього заробітку відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з дня його звільнення (15.10.2020 року) по день фактичного розрахунку (09.11.2021 року).
У відповіді на відзив від 05.01.2022 позивач заявлені вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити.
(б) Позиція відповідача
30.12.2021 відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що, що передбачений частиною 1 ст.117 КЗпП обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум саме у строки, зазначені у статті 116 КЗпП. Право на отримання індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час у позивача виникло на підставі судового рішення, яке було постановлено вже після його звільнення.
Відповідач зазначив, що отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як вона була присуджена за судовим рішенням, не може здійснюватись за правилами ст.117 КЗпП України, а може бути лише компенсацією втрати частини доходу у зв'язку із затримкою строків їх виплати.
Таким чином, на час звільнення позивача зі служби спірна сума йому ще не належала, а вина відповідача у їх не виплаті була відсутня, що виключає відповідальність останнього, передбачену ст.117 КЗпП України.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
17.12.2021 суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
В період з 07.11.2015 по 15.10.2020 ОСОБА_1 проходила службу у патрульній поліції України та перебувала на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
08.10.2020 Наказом Департаменту патрульної поліції № 740 о/с від 08.10.2020 ОСОБА_1 з 15.10.2020 року звільнено з органів Національної поліції України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним і бажанням).
Станом на день звільнення зі служби, стаж служби становить 05 років 03 місяці 01 день.
16.03.2021 Одеський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 420/640/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бездіяльності, задовольнивши адміністративний позов частково,вирішив: «Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року».
29.01.2021 судове рішення по справі № 420/640/21 набрало законної сили.
22.10.2021 на адресу відповідача направлено звернення щодо виконання зазначеного рішення.
09.11.2021 відповідач здійснив з ОСОБА_1 остаточний розрахунок, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку про зарахування на рахунок позивача суми заробітної плати 3682,60 грн.
V. Джерела права та висновки суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Проаналізувавши положення ст.117 КЗпП України, суд дійшов висновку, що після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто, за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.
У разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Як встановлено судом вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі № 420/640/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бездіяльності, адміністративний позов задоволено частково, суд вирішив: «Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року».
Часткове задоволення позову було обґрунтоване дискреційністю повноважень відповідача на нарахування та виплату відповідних сум доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення та передчасністю такої вимоги. Тому часткове задоволення позову у справі № 420/640/21 не свідчить про безпідставність вимог позивача про виплату йому тієї чи іншої суми розрахунку при звільненні.
Отже, враховуючи, що спір у справі №420/640/21 вирішено на користь ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відповідно ч.2 ст.117 КЗпП України, наявні правові підстави для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати.
Абзацом 3 пункту 3 Порядку №100 передбачено, що всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов'язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України.
За змістом частини першої ст.117 КЗпП обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Частина друга ст.117 КЗпП стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем і колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 р. у справі № 810/451/17 (провадження № 11-1210апп19) та у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі №400/2884/20.
За таких обставин, стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 13.08.2018 року по 30.11.2020 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
Оскільки позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд відповідно до ч.2 ст.9 КАС України розглядає справу за позовною заявою ОСОБА_1 в межах позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно, всупереч приписам ст.117 КЗпП України, відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Посилання відповідача на судові рішення Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 821/1083/17, від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц суд вважає безпідставними та не бере їх до уваги, оскільки предмет спору у вказаних справах та у даній справі - є різним. На відміну від зазначених справ, розглянутих Верховним Судом, позивач у цій справі не заявляє вимогу про стягнення конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а просить зобов'язати відповідача нарахувати йому вказаний середній заробіток. Тому суд у даній справі не може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, оскільки позивач не просить стягнути з відповідача конкретну суму відшкодування.
Згідно з ч.1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належать до задоволення.
VI. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не відбувається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення остаточного розрахунку грошового забезпечення в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
3.Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити середній заробіток ОСОБА_1 за весь час затримки остаточного розрахунку з 15.10.2020 по 09.11.2021, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів № 100 від 08.02.1995.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя О.Я. Бойко