Справа № 420/24182/21
11 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
Фермерське господарство “ПРОМІНЬ” звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №313005 від 08.10.2021 року в сумі 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2021 р. стосовно ФГ «ПРОМІНЬ» Південним міжрегіональним управлінням Укртранебезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №306437 від 08.08.2021 р.
08.10.2021 р. на підставі Акту №306437 від 08.08.2021 р. Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №313005 від 08.10.2021 р., якою на ФГ «ПРОМІНЬ» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн.
Позивач вказав, що як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови №313005 від 08.10.2021 р., її прийнято саме 08.10.2021 р. Водночас, ФГ «ПРОМІНЬ» не було повідомлено належним чином про дату та місце розгляду справи, оскільки про розгляд справи дізналося лише 12.10.2021 р. шляхом отримання повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06.10.2021 р. вих. №83898/20/24-21 з викликом на 08.10.2021 р., що підтверджено трекінгом АТ «УКРПОШТА» поштового відправлення №6501409019642, яке отримане лише 12.10.2021.
Позивач вказав, що в порушення приписів п.18 Порядку №879, п.6 Порядку №422 посадова особа, яка склала Акт №306437 від 08.08.2021 р., за результатами зважування не тільки не склала та не надала докази вчинення порушення: квитанцію зважування; довідку про перевищення вагових параметрів транспортного засобу, передбачену п.18 Порядку №879; акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, передбачений п.6 Порядку №422, але й не перешкоджала подальшому руху транспортного засобу та не вимагала здійснити перевантаження транспортного засобу та повторне зважування після такого перевантаження, зі сплатою плати за проїзд на місці виявлення, нібито, перевищення вагових параметрів, як це зобов'язана була вчинити за приписами п. 21, 23, 24 Порядку №879.
Позивач зазначив, що Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у порушення вимог п.12 Порядку №879 не надано, а в Акті №306437 від 08.08.2021 р. та у Постанові №313005 від 08.10.2021р. не наведено докази проведення повірки вагів, на яких здійснено таке зважування, що виключає можливість використання вказаних ваг, а складені на підставі такого зважування документи не можуть визнаватися правомірними.
Також позивач зазначив, що в порушення приписів п.п.2 п.2 Порядку №879 оскаржувана Постанова №313005 від 08.10.2021 р. не містить вказівки на використану під час перевірки ФГ «ПРОМІНЬ» методику вимірювання, затверджену Держстандартом.
Ухвалою від 07.12.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що Фермерське господарство “ПРОМІНЬ” (ідентифікаційний код 24759563) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.09.1997 року за № 1 527 120 0000 000014. Основним видам економічної діяльності підприємства є “Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур” (КВЕД 01.11). Вказане підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18-19).
08.08.2021 року працівниками Укртрансбезпеки на 60 км + 450 м автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені-Бухарест було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля Renault реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KRON реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозив пшеницю насипом. Факт перевезення сипучого вантажу підтверджується наданою позивачем товарно-транспортною накладною № 664976 від 08.08.2021 року (а.с. 44-45).
За результатами габаритно-вагового контролю складено наступні документи: талон за результатами зважування від 08.08.2021 р.; довідку №0075967 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.08.2021 р.; акт №0063799 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.08.2021 р.; акт №306437 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів авто мобільним транспортом від 08.08.2021 р. (а.с. 20-21, 41-43).
Зазначені документи водієві транспортного засобу надані не були.
Відповідно до талону від 08.08.2021 року з результатами зважування, довідки №0075967 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.08.2021 р., акту №0063799 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.08.2021 р., повна маса транспортного засобу позивача склала 41,300 тонн при нормативно допустимій 44 тонни.
Згідно акту №306437 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.08.2021 р. під час перевірки виявлено порушення: п.22.5 ПДР, а саме: перевищення осьового навантаження на одиничну вісь 11,650 т при допустимих 11,00 т (5,91%), відсутній дозвіл на рух дорогами України з перевищенням габаритних або вагових норм, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду вищевказаних документів Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 08.10.2021 року прийнято постанову №313005 про застосування до ФГ “ПРОМІНЬ” на підставі абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с. 24).
Не погоджуючись з прийнятою Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки постановою №313005 від 08.10.2021 року, позич подав скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с. 26-30).
19.11.2021 року Державна служба України з безпеки на транспорті прийняла рішення, яким постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від №313005 від 08.10.2021 року залишила без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 35).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, маса транспортного засобу складала 41,300 т, при нормативно допустимій - 44 т, про що зазначено в Акті № 0063799.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 08.08.2021 року №664976 (а.с. 44-45), позивачем перевозилася пшениця, яка є сипучим вантажем та може легко переміщуватися по контейнеру, зокрема, під час зміни швидкості руху транспортного засобу або нахилу поверхні, якою рухається автомобіль.
Таким чином, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норм, встановлених Правилами дорожнього руху.
Властивістю сипучих вантажів є те, що такий вантаж може вільно переміщуватися під час зміни швидкості руху транспортним засобом, під час руху по поверхні, що має певний кут нахилу. При цьому змінюється навантаження на осі транспортного засобу.
За таких обставин, враховуючи властивості сипучих вантажів, водієм ТЗ міг бути здійснений перерозподіл вантажу у бік інших осей автомобіля, навантаження на які було менше гранично допустимого. Проте, всупереч приписів пунктів 23, 24 Порядку № 879 позивачу не було надано можливість перерозподілити вантаж та пройти повторне зважування. Вказані доводи позивача є обґрунтованими та беруться судом до уваги.
Також суд погоджується з доводами позивача, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром “Інститут Метрології”, свідоцтво про атестацію № 02-84-08.
Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.
Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.
Разом з тим суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.
При цьому існування такої методики і її використання під час зважування автомобіля позивача відповідачем не доведено.
Виключення пункту 19 Порядку №879, на думку суду, свідчить лише про те, що Кабінетом Міністрів України усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні взагалі будь-якої методики при здійсненні габаритно-вагового контролю.
Також суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що ФГ «ПРОМІНЬ» не було повідомлено належним чином про дату та місце розгляду справи, оскільки повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06.10.2021 р. вих. №83898/20/24-21 з викликом на 08.10.2021 р. позивач отримав лише 12.10.2021 р., тобто після прийняття постанови №313005 від 08.10.2021 р. Вказана обставина підтверджується трекінгом АТ «УКРПОШТА» поштового відправлення №6501409019642 (а.с. 23).
Отже відповідач порушив приписи пункту 26 Порядку №1567 щодо належного та завчасного повідомлення позивача про розгляд справи, чим порушено право на захист та право на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення.
Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності доказів проведення повірки (метрологічної атестації) засобів вимірювальної техніки (ГВК), яким здійснювалося зважування автомобіля позивача, чим не дотримано приписи пунктів 12, 13 Порядку № 879 щодо здійснення габаритно-вагового контролю зважувальним обладнанням, яке пройшло періодичну повірку (метрологічну атестацію).
Натомість, відповідач не спростував доводи позивача та не довів суду проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) ГВК, яким зважувався ТЗ позивача.
За викладених вище обставин суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, а тому вона підлягає скасуванню.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач, в свою чергу, не довів суду правомірність оскаржуваної постанови, навіть не подав відзиву на позов, а тому адміністративний позов ФГ «ПРОМІНЬ» підлягає повному задоволенню, а оскаржувана постанова №313005 від 08.10.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн. підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Оскільки відповідач не є самостійною юридичною особою, а є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті, судові витрати належить стягнути з останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» (адреса: вул. Кутузова, 98, с. Холмське, Арцизький район, Одеська область, 68443, код ЄДРПОУ 24759563) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №313005 від 08.10.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фермерського господарства «ПРОМІНЬ» (адреса: вул. Кутузова, 98, с. Холмське, Арцизький район, Одеська область, 68443, код ЄДРПОУ 24759563) судові витрати в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 11.02.2022 року у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Суддя В.В. Андрухів