17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 500/4222/21
адміністративне провадження № К/990/4465/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №500/4222/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та визнання протиправними, скасування постанов,
У липні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Агро-Продукт» пред'явило позов до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 8 травня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 8 травня 2019 року ВП №59060079 про стягнення виконавчого збору;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 7 липня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №66020913;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 7 липня 2021 року про арешт коштів боржника ВП №66020913.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця від 08.05.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №59060079; залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця від 8 травня 2019 року про стягнення виконавчого збору у ВП №59060079.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року, позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 7 липня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №66020913;
- визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича від 7 липня 2021 року про арешт коштів боржника ВП №66020913.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 28 січня 2022 року.
Скаржник просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Однак, оскаржуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржником не обґрунтовано, яке значення матиме рішення касаційного суду, ухвалене за наслідками розгляду цієї касаційної скарги, для формування єдиної правозастосовної практики.
Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №500/4222/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агро-Продукт" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та визнання протиправними та скасування постанов,.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду