15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/4473/20 пров. № А/857/21938/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року (головуючий суддя Гебеш С.А., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом Воловецького колективного підприємства «Агрошляхбуд» до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Воловецьке колективне підприємство «Агрошляхбуд» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 375/1371/АВ/П від 02.10.2020.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 375/1371/АВ/П від 02.10.2020. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області на користь Воловецького колективного підприємства «АГРОШЛЯХБУД» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Управління Держпраці у Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому просить скасувати таке та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Поло ження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Мі ністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове дер жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та про фесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загально обов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нара хування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від 22.06.2017 № 75 у новій редак ції.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвер джене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладе них на нього завдань:
« 5) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законо давства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізи чними особами, які використовують найману працю;
50) накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за пору шення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці».
На підставі підпункту 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право:
« 5) проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попе реднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки вироб ничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробницт ва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці;
6) безперешкодно без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юриди чних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.
Управління Держпраці здійснювало діяльність у сфері контролю за до держанням законодавства про працю у відповідності до вимог Порядку здій снення державного контролю за додержанням законодавства про працю, за твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 ро ку № 823 (далі - Порядок контролю).
Крім вищенаведеного, Державна служба України з питань праці керу ється у своїй роботі також ратифікованою Україною Конвенцією МОП № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, в якій за значено, що «інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають до статні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та
c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або пер сонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування право вих норм;
ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; і т.д.»
Відповідно до підп. 1, 3 п. 11 Порядку контролю інспектори праці за на явності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідом лення мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначе них пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з ура хуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь- яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта від відування, в яких використовується наймана праця;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або пра цівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояс нення;
Пунктом 8 Порядку контролю визначено, що про проведення інспек ційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відно син інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідом лення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Порядку контролю інспекційні відвіду вання проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
За умовами пункту 6 Порядку контролю під час підготовки до прове дення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекцій ному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інфо рмацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, держав них органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодо ступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
28 вересня 2020 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 134 про проведення інспекційного відвідування Воловецького колективного підприємства «Агрошляхбуд» за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 на підставі скарги ОСОБА_1 .
З метою перевірки додержання законодавства про працю щодо оформ лення трудових відносин, оплати праці, звільненні працівників, на підставі наказу, видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 20 вересня 2020 року № 663. Період проведення інспекційного відвідування зазначено з 29 вересня по 02 жовтня 2020 року. На вищевказаному направленні зазначено: дата отримання - 30.09.2020, напис - отримано та підпис, який не ідентифікує особу отримувача. Наведене свідчить про те, що директору колективного підприємства «Агрошляхбуд» відомо про намір посадової особи Управління Держпраці провести інспекційне відвідування.
02 жовтня 2020 року головним державним інспектором Управління Держпраці Севч В. Є. проведено інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності Воловецького КП «Агрошляхбуд»: с. В. Ворота Воловецького району, вул. Верховинська, 559.
В ході проведеного інспекційного відвідування за скаргою ОСОБА_1 :
- щодо неправомірного нарахування головним бухгалтером Воловецького КП «Агрошляхбуд» скаржнику оплати часу простою на підприємстві за період січень-лютий 2018 року;
- щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі вихідної допомоги, у зв'язку з припиненням трудового договору на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України (виплачено 5574,95 грн, замість 6 901,13 грн);
-щодо не виплати колишньому працівнику Воловецького КП «Агрошляхбуд» компенсації за 3 невикористані ним дні відпустки за період 12.04.2017 - 17.05.2017 в сумі 509,61 грн.
встановлено, що згідно наказу від 16.05.2017 № 42 ОСОБА_1 з 17.05.2017 був прийнятий на посаду механіка з посадовим окладом згід но штатного розпису в «Ужгородський асфальтобетонний завод», який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна, 48 та є структурним підрозділом Воловецького колективного підрозділу «Агрошляхбуд».
Окрім цього, директором підприємства підписано наказ від 03.01.2018 року № 2 про зміну істотних умов праці, зокрема, місцезнаходження підприємства: с. Ялове Воловецького району, про що повідомлено працівників.
Водночас, наказом від 10.01.2018 № 3 з 10.01.2018 оголошено простій структурного підрозділу «Ужгородський асфальтобетонний завод», у зв'язку з чим працівнику вищенаведеного структурного підрозділу механіку ОСОБА_1 була здійснена оплата з розрахунку 2/3 посадового окладу. Водночас, його присутність на робочому місці була не обов'язкова.
Поряд з цим, під час простою у період з 10.04.2018 по 04.05.2018 ОСОБА_1 був відсутній на роботі по причині тимчасової непраце здатності, при цьому не повідомивши адміністрацію підприємства про дану обставину. При цьому йому було нараховано за квітень місяць 2018 року заробітну плату з розрахунку 2/3 посадового окладу. Після надання вищеза значеним працівником листка непрацездатності, підприємство провело з ним повний розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відтак, ОСОБА_1 було не виплачено допомогу по тимчасовій непра цездатності за період 03-04.05.2018, тому відповідно до рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Закарпатській області від 23.04.2019 № 9 оплата була здійснена згідно платіжного доручення № 55 від 27.08.2019.
Так, наказом від 02.05.2018 ОСОБА_1 було звільнено на підста ві п. 6 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством).
Разом з тим, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України, працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
У січні місяці 2018 року ОСОБА_1 , відповідно до табелю обліку вико ристання робочого часу, відпрацював 5 робочих днів, зокрема, з 02 по 09 січ ня 2018 року. Однак, адміністрація підприємства, при визначенні йому середньоденної заробітної плати, виходила із розрахункового періоду листопад - грудень 2017 року, замість періоду грудень 2017 року і січень 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника ви плата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
За змістом ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахун ку.
За результатами проведеного інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фі зичної особи), яка використовує найману працю (далі - Акт) від 02 жовтня 2020року № Ж375/1371/АВ згідно якого у діяльності Воловецького КП «Агрошляхбуд» головним держа вним інспектором Управління Держпраці Севч В. Є. виявлені порушення за конодавства про працю, і відповідно винесено позивачу припис про усунення виявлених порушень № ЗК375/1371/АВ/П від 02 жовтня 2020 року.
Підсумовуючи вищенаведене, апелянт вважає, що припис про усунення виявлених порушень № ЗК375/1371/АВ/П від 02 жовтня 2020 року є законним і таким, що не підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 вересня 2020 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 134 про проведення інспекційного відвідування Воловецького колективного підприємства «Агрошляхбуд» за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 на підставі скарги ОСОБА_1 , відповідно видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 28 вересня 2020 року № 663. Строк дії направлення з 29 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року.
02 жовтня 2020 року головним державним інспектором Управління Держпраці Севч В.Є. проведено інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності Воловецького КП «Агрошляхбуд»: с. В. Ворота Воловецького району, вул. Верховинська, 559.
В ході проведеного інспекційного відвідування встановлено, що звільнено ОСОБА_1 з посади механіка 05 травня 2018 року за п. 6 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість у зв'язку із зміною істотних умов праці) за наказом № 28 від 02 травня 2018 року. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Розрахунок середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги проводиться згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, в тому числі для виплати вихідної допомоги, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Відповідно наданого табеля обліку використання робочого часу за січень 2018 року ОСОБА_1 в січні 2018 року працював 5 робочих днів з 02 по 09 січня 2018 року, але бухгалтерія підприємства при визначення йому середньоденної заробітної плати взяла розрахунковий період листопад - грудень 2017 року замість періоду грудень 2017 року - січень 2018 року. Таким чином встановлено, що підприємством не проведено нарахування та виплату всіх належних сум при звільненні ОСОБА_1 у день звільнення.
За наслідками вказаного інспекційного відвідування складено акт від 02 жовтня 2020 року та винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК375/1371/АВ/П.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного контролю - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, в тому числі інспектувань.
Згідно положень частини четвертої статті 2 Закону України №877-V, заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Пунктами 2,8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823) встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) - є невід'ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).
Відповідно до п. 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 17 Порядку №823 Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акту залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акту залишається в інспектора праці.
Згідно п. 23 Порядку № 823 у разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої дим особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акту та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акту та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акту та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акту та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акту та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 18 Порядку №823 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Судом першої інстанції з'ясовано, що акт інспекційного відвідування був отриманий поштою об'єктом відвідування 20 жовтня 2020 року, а підписано такий із зауваженнями 21.10.2020 та в цей же день надіслано на адресу відповідача поштою, а отже зауваження були подані у строк, що передбачений Порядком здійснення держаного контролю за додержанням законодавства про працю.
Однак, 30 жовтня 2020 року позивачем отримано лист № 32 від 26 жовтня 2020 року за підписом головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області, про те, що зауваження розгляду не підлягають.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно оскаржуваного припису виставлено вимогу для позивача до 30.10.2020 провести перерахунок суми вихідної допомоги, суми оплати часу простою гр. ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Вказаний припис оскаржений позивачем протягом 10 днів керівнику відповідача. Однак відповідач листом № 07-04/6207 від 30.11.2020 повідомив про те, що скарга не підлягає розгляду.
Із акту інспекційного відвідування вбачається, що для обчислення розміру вихідної допомоги ОСОБА_1 позивач мав взяти до уваги розрахунковий період за грудень 2017 року по січень 2018 року.
При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що інспектором не взято до уваги те, що днем звільнення ОСОБА_1 є не 05 травня 2018 року, а 12 травня 2018 року, що підтверджується наказом № 99 від 02.10.2020. Даний факт має значення для обрання способу обчислення середньої заробітної плати ОСОБА_1 для виплати вихідної допомоги.
Так, відповідно до пп. «є» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 цей Порядок застосовується у випадках виплати вихідної допомоги.
У відповідності до абз. 3 п. 2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які працювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не працював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абз. п. 4 цього Порядку.
Згідно матеріалів справи, станом на день звільнення ОСОБА_1 його місячний посадовий оклад складав 5458 грн. Із 10 січня 2018 року по день звільнення 12 травня 2018 року ОСОБА_1 перебував у простої, тобто не працював жодного дня протягом більше чотирьох місяців перед звільненням, а відтак розрахунок вихідної допомоги здійснюється із установленого посадового окладу. При цьому, суд правильно зауважив, що робоче місце ОСОБА_1 знаходилося на асфальтобетонному заводі у м. Ужгороді, а м. Ужгород не відноситься до міст із гірським статусом, через що у ОСОБА_1 відсутнє право на підвищення до посадового окладу на 25%.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу у розмірі 5574,95 грн, що є більшим ніж розмір його посадового окладу.
Також, суд підставно зауважив, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області взагалі не розглянуто зауваження до акту, що надані позивачем, так як в листі № 32 від 26.10.2020 вказано, що такі не підлягають розгляду.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції оскаржуваний припис винесено відповідачем 02.10.2020, тобто до отримання об'єктом відвідування акту інспекційного відвідування, його підписання та розгляду зауважень.
Також, суд підставно зазначив, що відповідач порушив положень п. 26 Порядку, які визначають, що припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, бо залишив скаргу без розгляду.
При цьому, суд вірно відхилив доводи відповідача про те, що скарга на припис не була подана протягом 10 денного строку з дати отримання, бо припис було отримано 20.10.2020 разом із актом інспекційного відвідування, а скаргу було подано 30.10.2020, а відтак відповідач необґрунтовано не розглянув зауваження на акт, що свідчить про упередженість.
З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку, що припис про усунення виявлених порушень не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, прийнятий без урахування всіх обставин справи, що мають значення при їх прийнятті, чим порушив права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування спірного припису.
Крім того, суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 139 КАС України, правильно вирішив питання розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року по справі № 260/4473/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. В. Ніколін
О. М. Гінда
Повний текст виготовлено 18.02.2022