ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2022 року м. Київ № 640/33543/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві негайно, після набрання рішенням суду законної сили, виплатити ОСОБА_1 заборгованість відповідно до перерахунку його пенсії за період з 29 вересня 2019 року по 31 липня 2021 року в сумі 239 792,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року по справі № 640/8613/21, оскільки здійснює нарахування та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, однак не виплатив заборгованість перерахованої пенсії за період з 29 вересня 2019 року по 31 липня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, ухвалою суду від 24 листопада 2021 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
У відзиві (т. 1 а.с. 48-54) представник ГУ ПФУ в м. Києві посилається на те, що рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань та в установленому чинним законодавством порядку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року у справі № 640/8613/21, яке згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/97211259) набрало законної сили 23 червня 2021 року, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, починаючи з дати призначення.
При цьому, відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру з серпня 2021 року.
Водночас, кошти в сумі 239 792, 00 грн. за період з вересня 2019 року по липень 2021 року нараховані за рішенням суду, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та будуть виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який наразі не прийнятий.
Вважаючи невиплату коштів за вказаний період протиправною позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Водночас, відповідно до вимог частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Слід звернути увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на наведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року по справі № 640/8613/21.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, допущеної на виконання рішення суду. Проте, правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, в оскаржуваних правовідносинах наявні обставини, з якими наведені норми КАС України пов'язують наявність підстав для, зокрема, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку, зокрема, статті 383 КАС України з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а (адміністративне провадження № К/9901/21958/18).
За таких обставин, суд не вбачає належних правових підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в м. Києві щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 29 вересня 2019 року по 31 липня 2021 року в сумі 239 792,00 грн. та, відповідно, стягнення цих коштів.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя П.В. Вовк