ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
21 січня 2022 року м. Київ № 640/24069/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» (08132, Київська обл., м.Вишневе, вул. Київська, будинок 8Д)
до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8) в особі Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ. вул. Народного ополчення, буд. 5а)
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, у якому просить скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 13.11.2018 №987732/34202711 та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну 13.11.2018 №987732/34202711.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 року залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі.
23 вересня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надано заяву про усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 06.09.2021 року. Одночасно, з заявою про усунення недоліків позовної заяви, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Пропуск строку звернення до суду обумовлено тим, що на момент прийняття оскаржуваних рішень, протягом 2018-2019 років у врегулюванні правовідносин в сфері реєстрації податкових накладних на підставі рішення суду, зацікавлені сторони керувалися правовою позицією Верховного суду України, висловленою в тому числі у постановах від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.2019 року (справа №813/4921/17), від 11.03.2019 р. (справа №1240/2739/18).
Згідно вказаної правової позиції для судового оскарження рішень контролюючих органів платники податку мали строк встановлений спеціальною нормою - пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, що дорівнював 1095 днів.
Отже, протягом вказаного періоду 2018-2019 років позивач не знав та не міг знати, що Верховний суд України від своєї власної позиції відступить та скоротить строк подання позову до шести місяців, що спричинить автоматичний пропуск позивачем строків оскарження рішень, прийнятих у 2018 році.
Відтак, пропуск строку на подання позовної заяви про скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов'язання уідповідача вчинити певні дії, пропущений не через дії або бездіяльність позивача, а через зміну обставин, які об'єктивно від позивача не залежали.
А тому, за вказаних обставин, позивач, просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи відповідне клопотання позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами другою-третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас за правилами, встановленими частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.
Судом встановлено, що рішенням комісії Головного управління ДПС у Київській області від 13.11.2018 №987732/34202711 було відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ "Альфа-Метал-Компані" від 13.11.2018 №987732/34202711.
Позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся 24.11.2018 до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг зі скаргою на рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2018 №987732/34202711 про відмову у реєстрації податкових накладних №27711 від 13.11.2017. Рішення Комісії з розгляду скарг від 03.12.2018 скаргу залишено без задоволення, а рішення від 13.11.2018 №987732/34202711 без змін.
Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:
56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Таким чином, позивач скористався визначеною законом процедурою адміністративного оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, тобто можливістю досудового вирішення спору.
Відтак у даному випадку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження зазначеного рішення та зобов'язання контролюючого органу зареєструвати відповідну податкову накладну встановлюється шестимісячний строк, передбачений абз. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позовну заяву у цій справі позивач подав з істотним перевищенням шестимісячного строку, встановленого законом для звернення до суду за захистом своїх прав у спірних правовідносинах (позовну заяву про оскарження рішення ДПС від 13.11..2018 року подано лише 26.08.2021).
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.
З аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку, судом встановлено, що останній не вказує жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених в заяві щодо поважності причин пропуску строку на оскарження.
При цьому, суд відхиляє посилання представника позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду на зміну правової позиції Верховного Суду з приводу зазначеного питання, оскільки відступлення Верховним Судом від попередньої правової позиції не є належною підставою для визнання причин пропуску до суду поважними. Більше того, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані".
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п.1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" повернути.
Ухвалу про повернення позовної заяви разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачу негайно.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук