Іменем України
17 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8104/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому позивач після уточнення просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо скасування дії довідки про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 від 11.09.2018 № 935-613630 та внесення про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
- скасувати рішення відповідача від 23 вересня 2021 року № 5, щодо скасування дії довідки про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 від 11.09.2018 № 935-613630 та внесення про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с.18-22).
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Позивач проживав в м.Луганськ, однак у зв'язку із тимчасовою окупацією міста вимушений був звернутись до Управління праці та соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації щодо взяття на облік як внутрішньо переміщену особу. Після реформи Управління праці та соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації було приєднано до Сватівської районної державної адміністрації і територіально позивача як внутрішньо переміщену особу переведено до Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації. 07 липня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження щомісячної адресної допомоги. Рішенням від 23 вересня 2021 року № 5 скасовано дію довідки про взяття на облік ВПО ОСОБА_2 від 11.09.2018 № 935-613630. Позивач вважає висновки відповідача викладені у рішенні від 23 вересня 2021 року № 5 необґрунтовані, а саме рішення незаконне та таке, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду надав відзив від 13.01.2022 №03-23/102-1, в якому зазначив, що позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа з 18.02.2016 в управлінні соціального захисту населення Троїцької райдержадміністрації. З 20.11.2017 позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ВІД 20.11.2017 № 0000411808). В заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.11.2017 позивач зазначив дату переміщення 01.11.2017. З метою отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, 04.12.2017 позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою до якої додав довідку з Троїцького територіального медичного об'єднання від 02.11.2017 № 60, в якій зазначено, що він дійсно працює на посаді лікаря-офтальмолога Троїцького ТМО з 03.01.2017 по теперішній час. З 11.09.2018 позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні соціального захисту населення Троїцької райдержадміністрації. При зверненні до управління соціального захисту населення Троїцької райдержадміністрації за отриманням довідки про взяття на облік ВПО позивач зазначив дату переміщення 10.09.2018, що підтверджується роздруківкою з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а при зверненнях до управління соціального захисту населення Троїцької райдержадміністрації із заявами про призначення грошової допомоги від 29.10.2018 № 3373, 29.04.2019 № 3675, 24.10.2019 № 3993.
17.04.2020 позивач надавав довідки Троїцького територіального медичного об'єднання від 03.10.2018 № 43, від 23.04.2019 № 09, від 18.10.2019 № 38, від 16.04.2020 № 31, в яких було зазначено, що він дійсно працює на посаді лікаря-офтальмолога поліклініки з 01.08.2013 (наказ № 97 о/с від 19.07.2013). Таким чином, як вважає відповідач, позивач подав завідомо недостовірні відомості, які впливають на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи. При зверненні із заявою від 07.07.2021 до управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації щодо призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, позивач надав довідку від 23.06.2021 № 44, видану КНП «Троїцьке територіальне медичне об'єднання», в якій зазначено, що він дійсно працює на посаді лікаря-офтальмолога поліклініки з 01.08.2013 (наказ № 97 л/с від 19.07.2013) та по теперішній час. Як вказує відповідач, оскільки на дату початку проведення антитерористичної операції в Луганській області (14.04.2014) позивач працював у смт.Троїцьке Луганської області, то у нього відсутні були підстави, які спричинили переміщення. Таким чином, зазначені позивачем в заявах про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи дати переміщення - 01.11.2017 та 10.09.2018 не відповідають дійсності, оскільки з 01.08.2013, тобто до початку проведення антитерористичної операції в Луганській області, позивач офіційно працював в см.Троїцьке Луганської області. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.23-24).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.9-11,12).
Управлінням соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації видано позивачу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 11.09.2018 №935-613630, фактичне місце проживання АДРЕСА_2 (а.с.13).
З довідки Комунального некомерційного підприємства «Троїцьке територіальне медичне об'єднання» від 22.10.2021 №71 вбачається, що ОСОБА_1 лікарю офтальмологу поліклініки надано службове житло - однокімнатну квартиру з 22.03.2018 на час працевлаштування (а.с.7).
Крім того, з довідки Троїцького територіального медичного об'єднання від 03.10.2018 №43 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює лікарем офтальмологом поліклініки з 01.08 2013 по теперішній час, наказ №97 о/с від 19.07.2013 (а.с.82).
27.10.2018 позивач звернувся до управлінні соціального захисту населення Троїцької райдержадміністрації з заявою, в якій просив продовжити виплату щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначив (а.с.88).
З витягу з протоколу №35 від 13.12.2018 вбачається, що позивачу призначено (поновлено) виплату усіх видів державної соціальної допомоги за фактичним місцем проживання ВПО (а.с.85).
07.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що станом на 07.07.2021 відсутні зміни в складі сім'ї та в кожного з членів сім'ї, що впливають на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.104).
Рішенням Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації від 23.09.2021 №5, скасовано дію довідки про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 від 11.09.2018 №935-613630 та внесено про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с.8),
Також, в листі Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації зазначено, що до заяви було надано довідку від 23.06.2021 №44, про те, що ОСОБА_1 працює у КНП «Троїцьке територіальне медичне об'єднання» з 01.08.2013, тобто на момент виникнення обставин, зазначених у частині першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» мав офіційне працевлаштування на території підконтрольній України. Таким чином, у ОСОБА_1 відсутні були підстави, які спричинили переміщення (а.с.109).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до абзаців 1-2 частини першої статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
За приписами ч.1 ст.2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509) (чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: Заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію. Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
Заява про взяття на облік підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах третьому - шостому пункту 2 цього Порядку, які дають згоду на обробку, використання, зберігання та надання Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну для верифікації персональних даних заявника та особи, від імені якої подається заява, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.
Інформація про персональні дані внутрішньо переміщених осіб може передаватися до агенції ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста за згодою заявника або його законного представника для надання допомоги.
Судом встановлено, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення № 5 від 23.09.2021 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 11.09.2018 №935-613630 вказував, що на момент виникнення обставин, зазначених у ч.1 ст.1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" мав офіційне працевлаштування на території підконтрольній України.
Згідно зі ст. 12 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:
дані, отримані з відповідних державних реєстрів;
дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Щодо висновків відповідача про подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, які впливають на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, то суд надаючи їм оцінку керується такими мотивами.
Ознаками суб'єктивної сторони такої протиправної поведінки як "подання завідомо недостовірних відомостей" є наявність прямого умислу в діях особи, що звертається із заявою. Прямий умисел характеризує ставлення особи до протиправних дій які вона вчиняє, за якого така особа: 1) усвідомлює як відсутність у неї підстав для набуття статусу так і зазначення у заяві з метою створення фіктивних підстав недостовірних відомостей; 2) передбачає, що подання недостовірних відомостей стане підставою для набуття статусу внутрішньо переміщеної особи; 3) бажає, щоб за результатом оцінки органом державної влади поданих нею недостовірних відомостей настали наслідки у вигляді прийняття позитивного рішення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У межах цього спору, підставою кваліфікації дій позивача як "подання завідомо недостовірних відомостей" стала довідка від 23.06.2021 №44, яка видана КНП «Троїцьке територіальне медичне об'єднання», в якій зазначено, що позивач дійсно працює на посаді лікаря-офтальмолога поліклініки з 01.08.2013 (наказ №97 л/с від 19.07.2013) та по теперішній час.
Однак вказані обставини, жодним чином не спростовують той факт, що станом на початок проведення антитерористичної операції позивач проживав за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортними даними позивача (а.с.9-11).
Факт працевлаштування позивача з 01.08.2013 лікарем-офтальмологом поліклініки в смт.Троїцьке Луганської області, жодним чином не може впливати на визначення місця його проживання станом на початок проведення антитерористичної операції.
Крім того, позивачу лише в 2018 році було надано службове житло, що підтверджується довідкою його роботодавця від 22.10.2021 №71 (а.с.7).
З огляду на викладене, суд зазначає, що працевлаштування позивача на посаді лікаря-офтальмолога поліклініки в смт.Троїцьке Луганської області з 01.03.2013 не може бути безумовною підставою для позбавлення його статусу внутрішньо переміщеної особи.
Крім того, відповідно до абзаців 2, 3 ч. 7 ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII, у разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
Таким чином діючим законодавством чітко передбачено, що належним доказом, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону є перш за все відмітка про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону.
У випадку позивача таким документом є паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання.
Як вже було зазначено раніше, в паспорті позивача зазначено зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.9-11).
Саме ця адреса реєстрації позивача зазначена у довідці ВПО від 11.09.2018 №935-613630 (а.с.13).
Тому, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що рішення відповідача №5 від 23.09.2021 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.09.2018 № 935-613630 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 7-1 Порядку № 509 рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.
Оскільки наслідком прийнятого рішення від 23.09.2021 № 5 стало внесення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запису про скасування дії довідки, то скасування такого рішення є підставою для зобов'язання відповідача поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб запису відносно ОСОБА_1 з моменту взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо скасування дії довідки про взяття на облік ВПО, то належним способом захисту порушених прав позивача є скасування саме рішення, оскільки дії відповідача втілились у його прийнятті, і саме рішення, як акт індивідуальної дії, впливає на права та інтереси позивача.
Як наслідок, у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача слід відмовити.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом також встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн (а.с.6).
Оскільки судом позов фактично задоволено з корегуванням способу захисту порушених прав, тому за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації від 23 вересня 2021 № 5 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 11.09.2018 №935-613630.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197018, 92600, Луганська область, Сватівський район, м.Сватове, майдан Злагоди, будинок 25) поновити в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб запис відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) з моменту взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197018, 92600, Луганська область, Сватівський район, м.Сватове, майдан Злагоди, будинок 25) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова