16 лютого 2022 року Справа № 160/136/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.01.2022 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області щодо відмови прийняти заяву-розрахунок №00178353 від 17.06.2020 року та здійснити фінансування для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення, як застрахованій особі відповідно до листка непрацездатності серія АДЮ №582996, виданого 04.05.2020 року.;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області прийняти лист непрацездатності серія АДЮ №582996, виданий 04.05.2020 року, та здійснити фінансування для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення, як застрахованій особі (допомога по тимчасовій непрацездатності) за період з 09.05.2020 року по 14.05.2020 року в сумі 5725,20 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою з території проведення антитерористичної операції, про що свідчить довідка № 0000240426/4040 від 15.06.2017р. Після переміщення на підконтрольну територію працює гірником та в подальшому гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Наказом від 15.04.2020 року № 2888 з 20.04.2020 року по 15.05.2020 року включно, оголошено простій підприємства з оплатою праці працівників, що знаходяться в простої, в розмірі не нижче тарифної ставки (окладу). В період часу з 04.05.2020 року 14.05.2020 року позивач перебував на лікарняному у зв'язку з загальним захворюванням. Відповідачем заява-розрахунок щодо виплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листа непрацездатності серії АДЮ № 582996 за період з 04.05.2020 року по 14.05.2020 року прийнята не була, кошти роботодавцю не перераховані, оскільки, на думку відповідача, допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок фонду не надається, так як це буде суперечити нормам ч. 1 ст. 22 Закону України № 1105. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки період простою підприємства не належить до переліку підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, встановлених ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися працівнику на загальних підставах. Отже, відповідач, як страховик безпідставно відмовив третій особі, як страхувальнику, у фінансуванні для надання позивачу матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 6 календарних днів в розмірі 5 725,20 грн. за період з 09.05.2020 року по 14.05.2020 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
03.02.2022 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Оскільки у період простою підприємства не відбувається факт втрати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності (у даному випадку з 04.05.2020 року 14.05.2020), які збігаються з календарними днями перебування підприємства в простої (при цьому не передбачений вихід на роботу працівника), за рахунок коштів Фонду не надається, оскільки це буде суперечити нормам частини першої статті 22 Закону № 1105. Порушення вимог абзацу першого статті 113 КЗпП щодо оплати часу простою не з вини працівника несе за собою порушення трудових прав працівників, їх соціального захисту в разі тимчасової непрацездатності та унеможливлює здійснення розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, передбаченої Законом № 1105 та Порядком № 1266, оскільки відсутній заробіток, а допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до ст. 22 Закону № 1105 надається застрахованій особі, як компенсація втраченого заробітку. Таким чином, Павлоградським відділенням відхилено заяву-розрахунок ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яка надійшла 17.06.2020 у зв'язку з відсутністю правових підстав для її фінансування. Відповідач зауважив, що правомірність дій відповідача підтверджено Актом перевірки додержання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Павлоградським відділенням управління №45/4.5-2 від 23.10.2020 року, яким порушень з боку Павлоградського відділення при відмові в фінансуванні страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів Фонду не встановлено. Наголошував на тому, що працівників не позбавлено права на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на період простою підприємства, за умови, виробничої необхідності та обов'язкової присутності або виходу на роботу таких працівників, що повинно бути оформлено відповідним наказом по підприємству.
Одночасно з відзивом відповідачем заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду через пропуск шестимісячного строку звернення до суду. Заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення частині 2 статті 233 КЗпП України. Так, у рішенні КСУ від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 зазначено, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Оскільки виплата лікарняного належить до загальної структури заробітної плати, то застосування загального строку звернення до суду не розповсюджується на спори, що пов'язані зі спорами про стягнення заробітної плати.
28.01.2022 р. від третьої особи надійшли пояснення на адміністративний позов. Третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі. Матеріальна допомога по листу непрацездатності серії АДЮ № 582996 має бути виплачена в загальному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.07.2017 року прийнятий підземним гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті на Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Наказом № 2667к від 17.08.2018 року ОСОБА_1 було переведено гірником очисного забою 5 розряду дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті.
Виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» наказом № 2888 від 15.04.2020 року оголошено простій підприємства на період з 20.04.2020р. по 15.05.2020р. (включно); працівникам, які перебувають у простої, дозволено не знаходитись в період простою за місцем роботи протягом всього робочого дня (зміни); встановлено, що оплату працівникам, які перебувають у простої, нараховувати у відповідності з положенням Колективного договору та Галузевої угоди, у розмірі не нижче тарифної ставки (окладу).
Відповідно до листка непрацездатності серії АДЮ № 582996 ОСОБА_1 в період з 04.05.2020 року по 14.05.2020 року перебував на лікарняному за загальним захворюванням.
Наведений листок непрацездатності був наданий в комісію із соціального страхування ВСП «Шахтоуправління Дніпровське».
26.05.2020 року комісією було прийняте рішення призначити позивачу матеріальне забезпечення по вказаному листку непрацездатності, яке оформлене протоколом засідання комісії № 51. Згідно наведеного протоколу кількість днів, що підлягає оплаті позивачу складає 11 днів, в тому числі за рахунок коштів Фонду - 6 днів.
Як вбачається з заяви-розрахунку Приватного акціонерного товариства «ДТЄК Павлоградвугілля» від 17.06.2020 року сума нарахованої позивачу допомоги на підставі листка непрацездатності серії АДЮ № 582996 склала:
- за період з 04.05.2020 року по 14.05.2020 року за рахунок ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» в розмірі 10 496,20 грн., враховуючи 5 725,20 грн. за рахунок коштів Фонду.
Як вбачається з квитанції № 3 від 24.06.2020 року, наданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на заяву-розрахунок 001824 від 17.06.2020 року, відповідач не прийняв заяву-розрахунку з позначкою: "Допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок фонду не надається, оскільки це буде суперечити нормам ч. 1 ст. 22 Закону України № 1105".
27 липня 2021 року позивач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з заявою про невиплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Листом від 11.08.2021р. № 24.2-06/2729 Павлоградським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надано відмову у виплаті такої допомоги та вказано, що так як у цей період не відбувається факт втрати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівників в простої ( при цьому не передбачений вихід на роботу), за рахунок коштів Фонду не надається, оскільки це буде суперечити вимогам частини першої статті 22 Закону № 1105.
Вважаючи такі дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 (далі - Закон № 1105).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1105 за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Тобто, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.
Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.04.2008 року № 189 Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності (далі - Порядок № 189).
Згідно з пунктом 3.2 Порядку № 189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2011 року №455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406.
Судом встановлено, що листок непрацездатності, долучений позивачем до матеріалів справи, виданий на підставі та у відповідності до приписів законодавства. Будь-яких помилок, виправлень, відсутності реквізитів, визначених вищенаведеними інструкціями, такий листок не містить. Це підтверджується і тим фактом, що при прийнятті вказаного листка непрацездатності відповідачем не наведено будь-яких недоліків в оформлені відповідного документа на отримання матеріальної допомоги. Вказана обставина не є спірною і не заперечується відповідачем.
Причиною не призначення допомоги позивачу, як зазначає відповідач і підтверджується матеріалами справи, є перебування позивача на лікарняному у період простою ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Пунктом 1 статті 23 Закону № 1105 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону № 1105 статті застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Відтак, наведена стаття містить вичерпний перелік підстав при яких матеріальна допомога не призначається, і розширеному тлумаченню не підлягає, а період простою підприємства не належить до такого переліку підстав.
Згідно з приписами норм Закону № 1105 зазначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Порядок і умови видачі листка непрацездатності визначає Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 року № 455, яка не містить положення згідно з яким листок непрацездатності не видається у період простою підприємства.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватись працівнику на загальних підставах.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не може бути відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам у випадах, інших, ніж передбачені ст. 23 Закону № 1105, зокрема, з посиланням на обставини простою підприємства на якому працює така особа.
При цьому, відповідачем не надано доказів того, що листок непрацездатності серії АДЮ № 582996 виданий із порушеннями або є недійсним.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності своїх дій, доводи позивача викладені у позові не спростовані, а тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у розмірі 908,00грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області щодо відмови прийняти заяву - розрахунок №00178353 від 17.06.2020 року та здійснити фінансування для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення, як застрахованій особі, відповідно до листка непрацездатності серія АДЮ №582996, виданого 04.05.2020 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області прийняти лист непрацездатності серія АДЮ №582996, виданий 04.05.2020 року, та здійснити фінансування для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення, як застрахованій особі (допомога по тимчасовій непрацездатності) за період з 09.05.2020 року по 14.05.2020 року в сумі 5725,20 грн.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (49000 місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 93, код ЄДРПОУ 4132396) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00грн. (дев'ятсот всім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук