17 січня 2022 року Справа № 160/22944/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" (52663, Дніпропетровська область, Васильківський район, село Журавлинка, вул. Кутузова, буд. 47А, код ЄДРПОУ 38359098) до відповідача 1: головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2: державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02 листопада 2021 року приватне сільськогосподарське підприємство "Журавлинка" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: державної податкової служби України, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3260915/38359098 від 21.10.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.09.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 30.09.2021 року датою її фактичного отримання;
- зобов'язати ДПС України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв'язку з наданням послуг ПСП "Журавлинка" було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №4 від 30.09.2021 року на загальну суму 415 263,96 грн.. Проте, згідно з отриманою квитанцією реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена. З метою виконання вказаних квитанцій про зупинення реєстрації для підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПСП "Журавлинка" подало пояснення та копії документів. Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, прийняла спірне рішення №3260915/38359098 від 21.10.2021 року, яким ПСП "Журавлинка" було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 30.09.21 р. у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. На думку позивача, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято попри фактичні обставини без врахування наданих позивачем документів, що свідчить про його необґрунтованість та незаконність. Позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/22944/21 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Зазначеною ухвалою суду також було запропоновано відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
17.12.21 року до суду Державною податковою службою України було надано відзив, в якому вона проти позову заперечує та зазначає, що позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" про зобов'язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження органу та у разі ухвалення такого рішення, суд фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.
17.12.2021 року до суду головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що головне управління ДПС у Дніпропетровській області проти позову заперечує та зазначає, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення комісії слугувало ненадання платником податку копій документів. Відсутні первинні документи які стали підставою для реєстрації податкової накладної, зокрема, відсутні документи по зберіганню засобів захисту рослин, складські документи, без підтвердження обгрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку, відсутні оборотно-сальдові відомості. Тож, відповідач вважає, що рішення Комісії є правомірним та обґрунтованим, оскільки було прийняте виключно в межах діючого законодавства, як наслідок, і дії Комісії не суперечать нормам законодавства. Крім того, вважає, що позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" про зобов'язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необгрутованими, оскільки у разі ухвалення рішення суд фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригуванння в ЄРПН.
03.01.2022 року до суду ПСП “Журавлинка” надано заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) та ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Журавлинка" зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.09.2013 року та є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11 за КВЕД 2010).
01 лютого 2021 року між державним підприємством “Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)” (замовник) та ПСП "Журавлинка" (підрядник) було укладено договір вирощування товарної сільськогосподарської продукції №Г-1, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник за винагороду зобов'язується виконати підрядні сільськогосподарські роботи направлені на вирощування товарної сільськогосподарської продукції у відповідності до умов даного договору, зібрати вирощений урожай та розподілити його відповідно до умов договору.
Відповідно до п.2.2 перелік та вартість виконаних робіт по договору зазначається в актах виконаних робіт які є невід'ємною частиною договору.
Після збирання врожаю, який був вирощений підрядником, підрядник зобов'язується 100 % врожаю передати замовнику. Як гарантія виконання своїх зобов'язань перед підрядником замовник передає на відповідальне зберігання підряднику (100%) весь врожай вирощений на земельній ділянці визначеній в п. 4.2. договору (п. 5.1. договору).
Підрядник має першочергове право викупу врожаю вирощеного на земельній ділянці визначеній в п.4.2. договору, за ринковими цінами, які сформувалися на момент реалізації (п.5.2 договору).
Дохід від реалізації товарної сільськогосподарської продукції надходить на розрахунковий рахунок замовника. З отриманого доходу замовник сплачує підряднику: вартість виконаних сільськогосподарських робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні замовника за цінами які визначені в додаткових умовах рахунках та актах приймання-передачі виконаних робіт. (п.5.3 договору).
Після розрахунків між сторонами договору винагорода замовника складає 30% від залишку вирощеної продукції, 70 % залишку вирощеної продукції передається замовником у власність підрядника як винагорода підрядника. (п..5.1. Договору).
З отриманої винагороди замовника, замовник повертає підряднику отриману від нього поворотну фінансову допомогу, яка була використана замовником на власні потреби, тобто не для забезпечення умов договору (податки, заробітна плата та інше). (п.5.5 договору).
Крім того, 16.09.2021 року між державним підприємством “Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)” (замовник) та ПСП "Журавлинка" (виконавець) було укладено договір №7 про виконання сільськогосподарських робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по проведенню сільськогосподарських робіт відповідно до умов договору підряду №1 від 01 лютого 2021 року, а саме - оприскування гербіцидом та підвіз води на землях сільгосппризначення, обсяг яких указано в п.2.2. договору.
Робота, визначена у п.1.1 договору, виконуватиметься виконавцем за допомогою власних транспортних засобів, техніки та обладнання, які передбачені для АПК. (п. 1.2 договору).
Сторони домовилися, що ціни робіт становлять відповідно до протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору. (п. 2.1. договору).
Після закінчення робіт сторони складають акт про виконанні роботи. Цей акт є невідємною частиною даного договору і є підставою для проведення розрахунків. (п.3.1. договору).
В межах даного договору ПСП "Журавлинка" виконало роботи, що підтверджується актом №7 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2021 року, доповненнями №1 до акту №7 від 30.09.2021 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 415 263, 96 грн., в т.ч. ПДВ 69 210, 66 грн.
ПСП "Журавлинка" виконує роботи, використовуючи власні транспортні засоби (трактора), відомості про які внесені до Повідомлення про об'єкти оподаткування за формою №20-ОПП від 26.01.2020 року, реєстраційний номер документа 9006368327 та від 17.03.2021 року №9054548881, а також техніку та обладнання, які передбачені для АПК.
Для виконання робіт використовується паливо, що придбане у постачальника ТОВ “АРНІ 2010” в кількості 4905,0 л. На загальну суму 122605,38 грн. за договором поставки №40/2019 від 13.05.2019 року.
Оплата згідно рахунку №4 від 30.09.2021 року державним підприємством “Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)” не проведена, але за умовами договору №7 від 16.09.2021 року термін оплати не пізніше 01 грудня 2021 року.
За фактом настання першої з подій (поставка товару) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.09.2021 р. на загальну суму 415 263, 96 грн., в т.ч. ПДВ 69 210, 66 грн.
Відповідно до квитанції від 12.10.2021 р. реєстраційний номер №9299767132 податкового органу: документ прийнято. Реєстрація зупинена. Як зазначено у квитанції, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 30.09.2021 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=3.5388%, "Р"=0.
Позивачем до комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено. До пояснення позивачем додано документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зокрема, опис-пояснення господарської діяльності №143 від 02.06.2021 року, договір про виконання сільськогосподарських робіт №7 від 16.09.2021 року, протокол погодження договріної ціни послуг від 16.09.2021 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7 від 30.09.2021 року, доповнення №1 від 30.09.2021 року, рахунок №4 від 30.09.2021 року, податкову накладну №4 від 30.09.2021 року, договір підряду №Г-1 від 01.02.2021 року, структуру посівних площ - додаток до Договору підряду №Г-1 від 01.02.2021 року, державний акт на право постійного користування землею І-ЗП №001312 від 24.01.1997 року, форму №20-ОПП від 26.01.2020 року №9006368327, форму №20-ОПП від 17.03.2021 року №9054548881, матеріальну відомість по рахунку 104 "Машини та обладнання" станом на 01.04.2021 року, витяг з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 89277240 від 12.06.2017 року), видаткову накладну №РН-0001222 від 13.08.2021 року, ТТН №РН-0001222 від 13.08.2021 року, рахунок-фактура №0001083 від 12.08.2021 року, платіжне доручення №279 від 12.08.2021 року, податкову накладну №69 від 12.08.2021 року.
Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3260915/38359098 від 21.10.2021 року було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 21.10.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, з посиланням на не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутні документи про право власності на транспортні засоби, оборотно-сальдові відомості по рах. 13, 311, 361, 631.
Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним і таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.201.1ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону№2245-VIIIКабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Відповідно до п.26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, передбачено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019р. (далі - Порядок №520).
Положеннями пунктів 2-13 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній /розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-порталі відомості щодо засобів електронного зв'язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як зазначалася вище, оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято, у зв'язку із не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутні документи про право власності на транспортні засоби, оборотно-сальдові відомості по рах. 13, 311, 361, 631.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Тобто, первинним об'єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії при зупиненні реєстрації податкової накладної. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому судом встановлено, що позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної подано до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, а саме: опис-пояснення господарської діяльності №143 від 02.06.2021 року, договір про виконання сільськогосподарських робіт №7 від 16.09.2021 року, протокол погодження договріної ціни послуг від 16.09.2021 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7 від 30.09.2021 року, доповнення №1 від 30.09.2021 року, рахунок №4 від 30.09.2021 року, податкову накладну №4 від 30.09.2021 року, договір підряду №Г-1 від 01.02.2021 року, структуру посівних площ - додаток до Договору підряду №Г-1 від 01.02.2021 року, державний акт на право постійного користування землею І-ЗП №001312 від 24.01.1997 року, форму №20-ОПП від 26.01.2020 року №9006368327, форму №20-ОПП від 17.03.2021 року №9054548881, матеріальну відомість по рахунку 104 "Машини та обладнання" станом на 01.04.2021 року, витяг з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 89277240 від 12.06.2017 року), видаткову накладну №РН-0001222 від 13.08.2021 року, ТТН №РН-0001222 від 13.08.2021 року, рахунок-фактура №0001083 від 12.08.2021 року, платіжне доручення №279 від 12.08.2021 року, податкову накладну №69 від 12.08.2021 року.
Незважаючи на наявні копії документів, долучених до пояснень, відповідач прийняв спірне рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом досліджено пояснення позивача щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та додані до неї документи, які надсилались позивачем до контролюючого органу. До пояснень подано також документи первинної бухгалтерської звітності.
Отже, позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
В даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Наведене доводить, що спірне рішення відповідача не містить конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправним.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
В оскаржуваному рішенні головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №3260915/38359098 від 21.10.2021 року не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної №4 від 30.09.2021 року, не вказано чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідної господарської операції та не конкретизовані підстави, з яких відповідач не визнав надані пояснення та первині документи, що підтверджують господарські операції.
Згідно з ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, суд вважає, що рішення рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3260915/38359098 від 21.10.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.09.2021 року, не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 КАС України, оскільки винесено контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.09.2021 року датою її фактичного отримання, суд зазначає про таке.
Зазначене кореспондується з вимогами частини четвертої статті 245 КАС України, відповідно до якої у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Виходячи зі змісту вказаної норми, вбачається, що контролюючий орган зобов'язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, що входить до меж дискреції відповідача державної податкової служби України.
Судовий контроль за таким рішенням державної податкової служби України обмежений, з одного боку, суд в даному випадку не може втручатись в дискреційні повноваження контролюючого органу, але з іншого, суд може перевірити дотримання меж такої дискреції та процедури реєстрації податкових накладних.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та виходячи з наведених вище норм, суд вказує, що в даному випадку, зобов'язати державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну є передчасним, оскільки остання ще на мала можливості в добровільному порядку виконати рішення суду, а тому, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.09.2021 року, подану приватним сільськогосподарським підприємством "Журавлинка", датою їх фактичного надходження, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду, суд зазначає, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подати звіт є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.
У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.
У зв'язку з чим позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 9080,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 399 від 27.10.2021 року, проте, з урахуванням роз'єднання позовних вимог сплачений судовий збір підлягає розділенню на 4 окремі позовні заяві (9080,00 : 4 =2270,00)
Оскільки задоволено основну позовну вимогу, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС України у Дніпропетровській області.
Крім того, позивач просив суд також відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 134 вказаного Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6 та 7 ст. 134 Кодексу у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до суду надано:
- копія договору пор наданн правової допомоги № 1709-1 від 17.09.2020 року, копія рахунку № 29 від 01.10.2021 року, копія платіжного доручення № 400 від 7.10.2021 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Бейгул А.Г. на виконання договору № 1709-1 від 17.09.2020 року вбачається, що сума витрат на професійну правничу допомогу заявлена у розмірі 8 000,00 грн і складається з наступних наданих адвокатом послуг:
- Підготовка позову про визнання протиправними та скасування рішень: № 3067714/38369098 від 06.09.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.08.2021 року; № 3067715/38359098 від 06.09.2021 року, яким відмовлено реєстрації податкової накладної № 4 від 10.08.2021 року; № 3067704/38369098 від 06.09.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.08.2021 року; № 3067702/38359098 від 06.09.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.08.2021 року та супроводження справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг та пов'язаністю таких послуг безпосередньо з веденням конкретної справи та реального факту понесення таких витрат, як то випливає зі змісту ст. 134 КАС України.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не вважає поданий розрахунок послуг адвоката в суді витрат обґрунтованим, оскільки він є завищеним, неспівмірним, зокрема, виходячи із складності справи, яка розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, та становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу справедливого розподілу витрат при розгляді справи.
Відшкодування відповідачем понесених позивачем адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності і тому підлягає зменшенню і стягненню з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції у загальній сумі 4 000,00 грн., з відмовою у задоволенні решти витрат на послуги адвоката.
Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
З огляду на викладене, суд зробив висновок про часткового задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат у розмірі 4 000,00 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст. ст.139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" (52663, Дніпропетровська область, Васильківський район, село Журавлинка, вул. Кутузова, буд. 47А, код ЄДРПОУ 38359098) до відповідача 1: головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2: державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3260915/38359098 від 21.10.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 30.09.2021 року.
Зобов'язати державну податкову службу України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.09.2021 року, подану приватним сільськогосподарським підприємством "Журавлинка", датою її фактичного надходження, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" (52663, Дніпропетровська область, Васильківський район, село Журавлинка, вул. Кутузова, буд. 47А, код ЄДРПОУ 38359098) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС України в Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) у розмірі 2270,00 грн. сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Стягнути на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Журавлинка" (52663, Дніпропетровська область, Васильківський район, село Журавлинка, вул. Кутузова, буд. 47А, код ЄДРПОУ 38359098) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС України в Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук