11 січня 2022 року Справа № 160/21684/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Логвиненко В.М.
представника позивача: Бадена О.В.,
представника відповідача: Атрошенко В.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
09.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2021 року №0103910703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 865 436,25 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 692 349,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 173 087,25 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2021 року №0103920703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 036 722,50 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 829 378,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 207 344,50 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/21684/21 за позовною заявою Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14 грудня 2021 року о 10:00 год. Також, цією ухвалою було витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2021 року № 0103920703 із зазначенням яка саме сума грошових зобов'язань за основним платежем та яка саме сума штрафних санкцій нарахована по взаємовідносинам з кожним із контрагентів Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс».
07.12.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14.12.2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем пропущено встановлений п.56.19 ст.56 ПК України місячний строк на оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, що проводилося позивачем, та за наслідками якого ДПС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги №15547/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р. на податкове повідомлення-рішення від 12.04.2021р. №0047280703 (за результатами розгляду скарги було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 13.07.2021р. №0103920703, яке отримане позивачем 15.07.2021р.) та рішення про результати розгляду скарги №15553/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р. на податкове повідомлення-рішення від 12.04.2021р. №0047270703 (за результатами розгляду скарги було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 13.07.2021р. №0103910703, яке отримане позивачем 15.07.2021р.), водночас, звернення позивача до суду з цим позовом відбулося лише 09.11.2021р., в той час, як останнім днем звернення до суду з цим позовом є 14.08.2021р.
14.12.2021 року у підготовчому судовому засіданні для надання додаткових пояснень та доказів у справі оголошено перерву до 10:00 год. 11.01.2022 року.
10.01.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, позивач посилався на те, що оскаржувані в рамках цієї справи податкові повідомлення-рішення були прийняті ДПС України за результатами розгляду та часткового задоволення скарги Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.04.2021р. №0047280703 та №0047270703, які були скасовані ДПС України, а ГУ ДПС у Дніпропетровській області було зобов'язано винести нові податкові повідомлення-рішення, які і є предметом оскарження в цій справі та які після отримання позивачем 16.07.2021р. в адміністративному порядку оскаржені не були, а були одразу оскаржені до суду у шестимісячний строк, встановлений ст.122 КАС України, у зв'язку із чим доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом є безпідставними.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене ним клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити це клопотання. Додатково представник відповідача зауважував, що первинно Приватне підприємство «Л.Д.Сервіс» з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2021 року №0103910703 та №0103920703 зверталося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у встановлений п.56.19 ст.56 ПК України місячний строк ще у липні-серпні 2021 року (справа №160/12556/21), проте ця позовна заява була повернута позивачу без розгляду, а вдруге Приватне підприємство «Л.Д.Сервіс» з цим позовом звернулося вже 09.11.2021р., тобто поза межами строку звернення до суду.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях проти цього клопотання.
Заслухавши думку представників сторін відносно заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» за період з 01.01.2016р. по 31.12.20217р. з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повноти і сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законом, за результатами якої складено акт від 23.02.2021р. №555/04-36-07-03/21922502 (т.1 а.с.35-102).
На підставі акта перевірки від 23.02.2021р. №555/04-36-07-03/21922502 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 12.04.2021р. №0047280703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1244067,00грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 829378,00грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 414689,00грн., та №0047270703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 865436,25грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 692349,00грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 173087,25грн. (т.1 а.с.136-139).
Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2021р. №0047280703 та №0047270703, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши на них скарги до ДПС України (т.1 а.с.141-190).
Рішеннями ДПС України від 08.07.2021р. №15547/6/99-00-06-01-05-06 та №15553/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р. на податкове повідомлення-рішення скарги Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.04.2021р. №0047280703 та №0047270703 задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.04.2021р. №0047280703 та №0047270703 та зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області винести нові податкові повідомлення-рішення із застосуванням штрафних санкцій відповідно до вимог ст.123 ПК України в редакції, чинній на день прийняття рішення щодо застосування такої штрафної (фінансової) санкції. При цьому у рішеннях ДПС України зазначено, що відповідно до п.56.10, п.п.56.17.3 п.56.17 і п.56.18 ст.56 ПК України рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарг, та прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області на його підставі податкові повідомлення-рішення не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством (т.1 а.с.191-211).
На виконання рішень ДПС України від 08.07.2021р. №15547/6/99-00-06-01-05-06 та №15553/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області 13.07.2021р. винесено нові податкові повідомлення-рішення від 13.07.2021 року №0103910703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 865436,25грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 692349,00грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 173087,25грн., та №0103920703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1036722,50грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 829378,00грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 207344,50грн. (т.1 а.с.216-221).
Податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2021 року №0103910703 та №0103920703 отримані Приватним підприємством «Л.Д.Сервіс» 16.07.2021р., що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти (відстеження поштових пересилань за трекінгом) та конвертом, в якому вони надсилалися поштовим зв'язком на адресу позивача, копія якого також міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.222-223).
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2021 року №0103910703 та №0103920703, Приватне підприємство «Л.Д.Сервіс» первинно звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про їх оскарження 26.07.2021р., що встановлено з АС «Діловодство спеціалізованого суду» (справа №160/12556/21) та сторонами визнається.
Проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021р. у справі №160/12556/21 позовну заяву Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, у зв'язку із тим, що представник позивача не з'явився до суду повторно (13.10.2021 року та 21.10.2021 року) без поважних причин, а заяв про розгляд справи без його участі не надав, водночас позивачу роз'яснено, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Дізнавшись про залишення ухвалою суду від 21.10.2021р. позовної заяви у справі №160/12556/21 без розгляду, позивач 09.11.2021р. одразу звернувся до суду з цим позовом вдруге.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Так, п.102.1 ст.102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
При цьому, у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Разом з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20) дійшов висновку, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20), з урахуванням наведеного відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважав за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
При цьому, відповідно до п.56.10 ст.56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Разом з цим, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
З урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Так, в рішенні у справі «Іліан проти Туреччини» Європейський Суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №569/16060/17 роз'яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Також суд касаційної інстанції роз'яснив, що обов'язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи слідує, що позивач використовував процедуру адміністративного оскарження саме податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.04.2021р. №0047280703 та №0047270703, які рішеннями ДПС України від 08.07.2021р. №15547/6/99-00-06-01-05-06 та №15553/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р. були скасовані, а ГУ ДПС у Дніпропетровській області зобов'язано винести нові податкові повідомлення-рішення із застосуванням штрафних санкцій відповідно до вимог ст.123 ПК України в редакції, чинній на день прийняття рішення щодо застосування такої штрафної (фінансової) санкції. І саме на виконання рішень ДПС України від 08.07.2021р. №15547/6/99-00-06-01-05-06 та №15553/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області 13.07.2021р. винесено нові податкові повідомлення-рішення від 13.07.2021 року №0103910703 та №0103920703, які були отримані позивачем 16.07.2021р. і є предметом оскарження у справі, що розглядається.
При цьому, відповідно до п.56.10, п.п.56.17.3 п.56.17 і п.56.18 ст.56 ПК України рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарг, та прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області на його підставі податкові повідомлення-рішення не підлягають адміністративному оскарженню, про що безпосередньо зазначено в самих рішеннях ДПС України від 08.07.2021р. №15547/6/99-00-06-01-05-06 та №15553/6/99-00-06-01-05-06 від 08.07.2021р., у зв'язку із чим процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 13.07.2021 року №0103910703 та №0103920703 не проводилася, а, позивач, отримавши ці податкові повідомлення-рішення 16.07.2021р., звернувся до суду з позовом про їх оскарження у межах встановленого законом строку звернення до суду первинно ще 26.07.2021р., проте, у зв'язку із залишенням ухвалою суду від 21.10.2021р. у справі №160/12556/21 позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає в силу приписів ч.4 ст.240 КАС України повторному зверненню до суду з цим позовом, подав вдруге цю позовну заяву одразу після того, як дізнався про ухвалу суду від 21.10.2021р. у справі №160/12556/21, а саме: 09.11.2021р., тобто без зайвих зволікань та в найкоротші строки, відтак, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, а у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст.121-123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/21684/21 за позовною заявою Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлено 17.01.2022р.
Суддя: О.М. Турова