17 грудня 2021 року Справа № 160/18859/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якій просить:
- визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні фінансування Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" в розмірі 2980,30 грн. для надання матеріального забезпечення позивачу - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 5 календарних днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ № 569066 за період з 11.05.2020 року по 15.05.2020 року, - протиправними;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити фінансування Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - в розмірі 2980,30 грн. для надання матеріального забезпечення позивачу - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 5 календарних днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ № 569066 за період з 11.05.2020 року по 15.05.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працює гірником підземним 3 розрядку з повним робочим днем під землею в шахті у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - роботодавець). Наказом роботодавця за №1553 від 15.04.2020 у період з 20.04.2020 по 15.05.2020 оголошено простій цього підприємства. Позивач зазначив, що у період з 06.05.2020 по 15.05.2020 він перебував на лікарняному, у зв'язку з загальним захворюванням, що підтверджується доданою до позову копією листка непрацездатності. Означений листок непрацездатності був наданий в комісію із соціального страхування роботодавця. Після цього комісією було прийняте рішення призначити позивачу матеріальне забезпечення за цим листком непрацездатності. Відповідно до розрахунку заробітної плати сума нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності склала за перші 5 календарних днів за рахунок ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” в розмірі 2928,40 грн. та за рахунок відповідача за 5 календарних днів в розмірі 2928,40 грн. Як стверджує позивач, відповідна заява-розрахунок була передана роботодавцем на розгляд відповідача через програму MEDOC, однак 23.06.2020 ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” була отримана від відповідача квитанція про прийняття заяви - розрахунку з позначкою “Допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої за рахунок фонду не надається, оскільки суперечить нормам ч.1 ст.22 Закону України 1105”. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з означеним позовом.
Від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог. Відповідач вказав, що означені дії з приводу відхилення заяв-розрахунків, у зв'язку з включеними до них листків непрацездатності працівників підприємства з періодом непрацездатності, що збігається з періодом простою підприємства, у тому числі і щодо позивача, вчинені на виконання вимог норм спеціального законодавства України. Відповідач наголосив, що ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” не підтверджено факту виходу таких працівників на роботу у період простою. Разом з тим, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, у разі настання страхового випадку у період простою підприємства, на думку відповідача, суперечить самій сутності такої допомоги, яка є формою матеріального забезпечення, яка повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскільки у випадку простою підприємства заробітна плата працівникам не нараховується, то і підстав для її компенсації не існує. Одночасно з цим, відповідач стверджує, що працівників не позбавлено права на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на період простою підприємства, за умови виробничої необхідності та обов'язкової присутності або виходу на роботу таких працівників, що повинно бути оформлено відповідним наказом по підприємству, що підтверджується відповіддю Міністерства соціальної політики України від 23.12.2020 за № 19990290-20/45.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року відкрито провадження у справі та відповідно до частини 2 статті 257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює гірником підземним 3 розрядку з повним робочим днем під землею в шахті у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 27.06.2002р.
Наказом ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» від 15.04.2020 року №1553 оголошено простій з 20.04.2020 року до 15.05.2020 року для працівників департаментів, відділів, дільниць, цехів ВСП «Шахтоуправління Павлоградське»; працівникам, які перебувають у простої, дозволено не знаходитись в період простою за місцем роботи протягом всього робочого дня (зміни);. встановлено, що оплату працівникам, які перебувають у простої, нараховувати у відповідності з положенням Колективного договору та Галузевої угоди, у розмірі не нижче тарифної ставки (окладу).
У період з 06.05.2020 року по 15.05.2020 року (включно) позивач був тимчасово непрацездатним (причина непрацездатності загальне захворювання), що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДЮ №569066.
Наведений листок непрацездатності був наданий в комісію із соціального страхування ВСП «Шахтоуправління Павлоградське». 22.05.2020 року комісією було прийняте рішення призначити позивачу матеріальне забезпечення по вказаному листку непрацездатності, яке оформлене протоколом засідання комісії із соціального страхування №3 від 22.05.2020 року. Згідно наведеного протоколу кількість днів, що підлягає оплаті складає 10 днів, в тому числі за рахунок коштів Фонду 5 днів.
Згідно листа ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» від 29.06.2021 року №427 та заяви-розрахунком, сума нарахованої позивачу допомоги на підставі листка непрацездатності серії АДЮ №569066 склала:
- за період з 06.05.2020 року по 10.05.2020 року за рахунок ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» 5 календарних днів в розмірі 2980,30 грн. (нарахована та виплачена позивачу);
- за рахунок відповідача 5 календарних днів в розмірі 2980,30 грн. за період з 11.05.2020 року по 15.05.2020 року (заява-розрахунок на матеріальне забезпечення не прийнята відповідачем).
З квитанції № 3 від 23.06.2020 року, наданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на заяву-розрахунок 001756 від 10.06.2020 року, вбачається, що відповідач не прийняв заяву- розрахунку з позначкою: Допомога по тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок фонду не надається, оскільки це буде суперечити нормам ч.1 ст.22 Закону України 1105.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні фінансування Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» в розмірі 2980,30 грн. для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 5 календарних днів його тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ № 569066 за період з 11.05.2020 року по 15.05.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV, норми Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2011 року №455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за №1005/6196.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV, статтею 20 якого в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
2) допомога по вагітності та пологах;
3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
4) оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені статтею 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV), за змістом частини 1 якої допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
5-1) на період перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
В силу частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV) допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами частини 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV) визначено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом (ч. 1 ст. 31 ЗУ №1105-XIV).
Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначає Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2011 року №455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за №1005/6196 (Інструкція № 455).
Матеріалами справи підтверджується, що листок непрацездатності серії АДЮ №569066, не містить помилок, виправлень, має усі реквізити, визначені Інструкцією №455 та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності».
Це підтверджується і тим фактом, що при прийнятті вказаного листка непрацездатності відповідачем не наведено будь-яких недоліків в оформлені відповідних документів на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Водночас, вказана обставина не є спірною, відповідачем не заперечується та не спростовується.
Водночас, матеріалами справи підтверджується виконання роботодавцем вищевикладених норм права щодо нарахування позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 06.05.2020 року по 15.05.2020 року по листку непрацездатності серії АДЮ №569066 за 10 календарних днів у загальній сумі 5856,80грн., в тому числі за перші 5 днів тимчасової непрацездатності за власні кошти у сумі 2928,40грн. та решти 5 календарних днів у сумі 2928,40грн. за рахунок Фонду.
Підставою відхилення заяви-розрахунку 001756 від 10.06.2020р. роботодавця органом ФСС та не призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачеві стали висновки відповідача, викладені у квитанції №3 від 23.06.2020р. про те, що допомога про тимчасовій непрацездатності за календарні дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з календарними днями перебування працівника в простої, за рахунок коштів Фонду не здійснюється, оскільки це буде суперечити нормам ч.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV).
Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності визначений статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV).
Так, відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV) допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV) застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
При цьому, стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV) містить вичерпний перелік підстав, при яких матеріальна допомога не призначається. Вказаний перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Цей перелік не містить такої підстави як настання тимчасової працездатності у період простою роботодавця.
На думку суду, доводи відповідача стосовно того, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання відповідного страхового випадку (частина 1 статті 22 ЗУ №1105), а через доведеність факту простою роботодавця та не підтвердження факту виходу позивача на роботу в період простою відсутні підстави вважати, що позивачем втрачено заробітну плату у період тимчасової непрацездатності, суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень має діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, відповідно не може на власний розсуд, за відсутності підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV), відмовляти у наданні допомоги по тимчасовій працездатності, в тому числі у разі відсутності факту втрати заробітної плати позивачем.
Дійсно, за своєю правовою природою допомога по тимчасовій непрацездатності є формою матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання страхового випадку.
Під заробітною платою законодавець розуміє винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 1 Закону України «Про оплату праці»).
Стаття 94 Кодексу законів про працю України визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частини 1 статті 34 КЗпП простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Статтею 113 КЗпП врегульовано, зокрема, порядок оплати часу простою, за частиною першою якої час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Таким чином, законодавцем передбачено оплату працівнику часу простою, який відбувся не з вини працівника.
Пунктом 5.3 Наказу ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» від 15.04.2020 року №1553 наказано здійснювати оплату праці робітників шахтоуправління, які знаходяться в простої, відповідно до положень Колективного договору та Галузевої угоди в розмірі не нижче тарифної ставки (окладу).
Матеріалами справи підтверджується, що за цей період відповідачем відмовлено у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності як матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання страхового випадку.
Разом з цим, оскільки позивачеві не оплачено період простою, тобто позивач втратив гарантований законодавством дохід, а допомога по тимчасовій непрацездатності є матеріальним забезпеченням саме задля компенсації втрати заробітної плати (доходу) працівника, суд доходить висновку, що під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися на загальних підставах.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач у період простою знаходився поза межами підприємства, виконання трудових функцій від нього не вимагалось, відповідно позивачем не була втрачена працездатність, яка необхідна працівнику при виконанні визначених його посадових обов'язків, отже, законні підстави для компенсації втрати працездатності, яка в цей період від позивача, як працівника, не вимагалася, за рахунок коштів Фонду, відсутні, суд зазначає, що таке тлумачення відповідачем норм статті 22 Закону №1105 нівелює взагалі інститут соціального страхування, оскільки за позицією відповідача підстави для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в період, наприклад, відпустки застрахованої особи, також відсутні.
Так, приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV) встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Порядок і умови видачі листка непрацездатності визначає Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 року №455, яка не містить положення, згідно з яким листок непрацездатності не видається у період простою підприємства.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що під час простою підприємства не з вини працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватись працівнику на загальних підставах.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не може бути відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам у випадах, інших, ніж передбачені ст. 23 Закону №1105, зокрема, з посиланням на обставини простою підприємства на якому працює така особа.
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на листи Мінсоцполітики від 31.07.2015 року №445/18/99-15 та від 20.10.2020 року №010-4474, оскільки такі листи не є нормативно-правовими актами, якими має керуватися суд при вирішення спірних правовідносин.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Мінсоцполітики України в листі від 23.06.2020 року №6387/0/290-20/45 «Щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності під час запровадження простою на підприємстві» надано роз'яснення, що під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися працівнику на загальних підставах.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, відповідно не може на власний розсуд, за відсутності підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№1105-XIV), відмовляти у наданні допомоги по тимчасовій працездатності, в тому числі, у разі відсутності факту втрати заробітної плати позивачем.
Слід також зазначити, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є належним суб'єктом звернення, ураховуючи, що оскарженими діями відповідача порушено права та охоронювані законом інтереси саме позивача, як застрахованої особи - робітника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", а не самого підприємства.
Відповідачем не може бути відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованих особам у випадах, інших, ніж передбачені ст. 23 Закону №1105.
Судом наявності таких підстав не встановлено, а сторонами не надано доказів того, що листок непрацездатності серії АДЮ № 569066 виданий з порушеннями або є недійсним, відповідачем вказана обставина не спростована.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., вказана сума судових витрат підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (49020, Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Д.Яворницького, буд.93, код ЄДРПОУ 41323962), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.76, код ЄДРПОУ 00178353) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні фінансування Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" в розмірі 2980,30 грн. для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 5 календарних днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ № 569066 за період з 11.05.2020 року по 15.05.2020 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області здійснити фінансування Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - в розмірі 2980,30 грн. для надання ОСОБА_1 матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 5 календарних днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ № 569066 за період з 11.05.2020 року по 15.05.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (49020, Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Д.Яворницького, буд.93, код ЄДРПОУ 41323962) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Суддя Н.В. Турлакова