23 грудня 2021 року Справа № 160/19132/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19132/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.33, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби безпеки України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) одноразової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 за наказом СБУ № 237-ОС/дск від 21.02.2020 року, виходячи з розрахунку 50 % фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які він отримав після звільнення за період проходження військової служби з 01.08.1994 по 31.03.2020) за кожний повний календарний рік служби, з включенням до грошового забезпечення для обрахунку коштів індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Службу безпеки України провести перерахунок (донарахування) одноразової допомоги при звільненні з військової служби та здійснити виплату вказаної допомоги з врахуванням уже проведених виплат, виходячи з розрахунку 50 % фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення суми коштів індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 29.01.2004 року по 31.03.2020 року проходив службу в Службі безпеки України. 21.02.2020 року позивач був звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України на пенсію. У березні 2020 року відповідачем проведено остаточний розрахунок при звільненні, однак під час обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем не була врахована індексація грошових доходів. 27.09.2021 року позивач звернувся до Служби безпеки України за роз'ясненнями щодо врахування відповідачем індексації грошових доходів до складу грошового забезпечення, з якого проводилося нарахування та виплата одноразової грошової допомоги при звільненні. Листом від 07.10.2021 року №21/3/1-Д-155/5 Фінансове-економічне управління Служби безпеки України повідомило, що оскільки індексація грошових доходів населення не відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, то вона не включається до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/19132/21.
30.11.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Оскільки індексація грошових доходів населення не відносить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, то вона не включається до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
06.12.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій посилається правовий висновок викладений в рішенні Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №240/7853/19 відповідно до якого особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отримуваної ними індексації грошових доходів.
При цьому, відповідно до ч. 10 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Згідно Акту від 06.12.2021 року № 1937, встановлено, що відповідь на відзив, яка подана 06.12.2021 року о 11 год. 02 хв. та зареєстрована 06.12.2021 року не скріплена електронним цифровим підписом заявника, отже не може бути врахована судом, як належна.
Згідно положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 29.01.2004 року по 31.03.2020 року проходив службу в Службі безпеки України.
02.06.2015 року позивач отримав статус учасника бойових дій, посвідчення серія НОМЕР_2 .
Наказом Служби безпеки України від 21.02.2020 року №237-ОС/дск, зі змінами внесеними наказом Служби безпеки України від 24.04.2020 року №544-ОС/дск ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України на пенсію за пп. «а» п.61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року №1262/2007 та пп. «а» п.2 ч. 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до довідки від 29.04.2020 року №21/2/2-510 під час проведення остаточних розрахунків при звільненні з військової служби позивачу були проведені наступні виплати: 1) одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби в сумі 146125,37 грн.; 2) грошова компенсація за неотримане речове майно в сумі 60422,38 грн.; 3) грошова компенсація за 15 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2016 рік, 45 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2017 рік, 40 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік та 84 днів невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 201-2020 роки в сумі 71698,85 грн.; 4) матеріальна допомога на оздоровлення за 2020 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у сумі 15536,97 грн.; 5) індексація грошових доходів населення за період проходження військової служби з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року у сумі 70,02 грн.
Відповідно до довідки №21/2/2-750 від 13.07.2020 року відповідачем нараховано та виплачено позивачу 16.06.2020 року індексацію грошових доходів населення за період з 01.12.2018 року по 31.03.2020 року у сумі 2500,92 грн.
У зв'язку з тим, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 23.05.2021 року у справі №160/9086/20 визнано дії відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошових доходів населення в повному об'ємі протиправними позивач звертається зі зверненням до Служби безпеки України від 27 вересня 2021 року з проханням надати інформацію щодо врахування до складу грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, індексації грошових доходів.
Листом від 07.10.2021 року №21/3/1-Д-155/5 Фінансове-економічне управління Служби безпеки України повідомило, що оскільки індексація грошових доходів населення не відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, то вона не включається до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Вважаючи дії Служби безпеки України щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) одноразової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розрахунку 50 % фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з включенням до грошового забезпечення для обрахунку коштів індексації грошового забезпечення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про службу безпеки України» № 2229-ХІІ від 25.03.1992 року(далі - Закон № 2229-ХІІ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною другою статті 9 Закону України №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону України №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(далі - Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зі змісту долучених доказів встановлено, що позивача звільнено з військової служби на підставі пункту "а" (у зв'язку з закінченням року контракту) п.2 с.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», сторонами не оспорюється, що на момент звільнення позивача з військової служби було набуто право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ позивач.
При нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні з військової службу, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби відповідачем не було включено індексацію грошового забезпечення.
Відмовляючи у включенні наведених складових при нарахуванні грошової допомоги при звільненні позивача відповідач посилається на те, що відповідно до п.4 глави 1 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБ України від 10.04.2018 року №515/ДСК, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби нараховується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що отримує військовослужбовець на день звільнення.
Однак, під час розгляду даної справи, суд застосовуючи вищезазначені норми Інструкції, як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд зазначає, що оскільки, частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України, керівникам центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівникам розвідувальних органів України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №826/3398/17.
Статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII), згідно зі ст.1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Суд зауважує, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Отже, статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, саме тому і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно не здійснено новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, яку позивач отримав за час проходження військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі №240/10130/19.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер дій під час розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 , а тому, позов слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.33, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови здійснити перерахунок (донарахування) одноразової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 за наказом СБУ № 237-ОС/дск від 21.02.2020 року, виходячи з розрахунку 50 % фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які він отримав після звільнення за період проходження військової служби з 01.08.1994 по 31.03.2020) за кожний повний календарний рік служби, з включенням до грошового забезпечення для обрахунку коштів індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Службу безпеки України провести ОСОБА_1 перерахунок (донарахування) одноразової допомоги при звільненні з військової служби та здійснити виплату вказаної допомоги з врахуванням уже проведених виплат, виходячи з розрахунку 50 % фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення суми коштів індексації грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко