18 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/364/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 12689,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов'язок відповідач не виконує та за ним обліковується податковий борг з єдиного податку. Оскільки відповідач самостійно обрав другу групу єдиного податку, то щомісячні нарахування становлять 20 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня поточного року. Таким чином, за листопад-грудень 2020 року відповідачу необхідно було сплатити 1889,20 грн; за січень-вересень 2021 року - 10800,00 грн, а всього 12689,20 грн.
Як зазначив позивач, вжиті заходи, спрямовані на стягнення заборгованості шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги від 21 жовтня 2020 року №3634-13, не спричинили погашення податкового боргу.
З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 12689,20 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 17 січня 2022 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації місця проживання, що одночасно є податковою адресою. Проте поштове відправлення 25 січня 2022 року повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку про причину невручення - адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.21-24). З врахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином, а відповідач повідомлений про розгляд справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також від учасників справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не надходили.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 24 червня 2019 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.5-6); перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області.
За відповідачем перед бюджетом обліковується податковий борг у сумі 12689,20 грн, що підтверджується довідкою про наявність боргу (а.с.7), розрахунком сум податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.8, 11).
Несплата відповідачем податкового боргу стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі заяви від 26 червня 2019 року є платником єдиного податку другої групи (а.с.9).
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 293.2 статті 293 ПК України).
Рішенням Голобської селищної ради Ковельського району від 07 липня 2020 року №64/6 “Про встановлення єдиного податку на території селищної ради” (а.с.12-13) для другої групи платників єдиного податку встановлено ставку податку 20%.
Приписами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.1 статті 295 ПК України).
Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен був щомісяця до 20 числа сплачувати авансовий внесок з єдиного податку у розмірі 20% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 ПК України).
У свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 податкові зобов'язання за листопад-грудень 2020 року у сумі 1889,20 грн (4723,00 х 20% х 2) та 10800,00 грн за січень-вересень 2021 року (6000,00 грн х 20% х 9) не сплатив, а тому такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 59.1, 59.4 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
21 жовтня 2020 року позивач сформував та надіслав ОСОБА_1 податкову вимогу №3634-13 станом на 20 жовтня 2020 року на суму податкового боргу 1733,63 грн (а.с.10). Доказів оскарження податкової вимоги від 21 жовтня 2020 року №3634-13 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав. Податковий борг після надіслання податкової вимоги не переривався (а.с.11).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що грошове зобов'язання у сумі 12689,20 грн є узгодженим та не сплачене відповідачем у встановлений строк, щодо його розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказаного податкового боргу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також у зв'язку із відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, за правилами статті 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат немає.
Керуючись статтями 72-77, 139, 162, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (45090, Волинська область, Ковельський район, село Жмудче, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 12689,20 грн (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк