Постанова від 17.02.2022 по справі 904/2104/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/2104/19 (904/7470/21)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 (повне рішення складено 14.12.2021, суддя Владимиренко І.В.) у справі

за позовом приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "Ерго Мера"

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про стягнення заборгованості у розмірі 521 540,40 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Приватне підприємство "Науково - виробнича фірма "Ерго Мера" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" заборгованості у розмірі 521540,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем умов договорів купівлі-продажу №19-0297-02 від 21.03.2019 та №31-005-02 від 18.01.2021 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у даній справі позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "Ерго Мера" суму заборгованості у розмірі 521 540,40 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7823,11 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та залишити позов без розгляду.

Аргументуючи апеляційна скаргу, скаржник вказує, що за договором купівлі-продажу №19-0297-02 від 21.03.2019 позивачем не надано доказів надіслання відповідачу рахунків на оплату №133 від 20.07.2020 та №209 від 20.03.2020.

За договором купівлі-продажу №31-0015-02 від 18.01.2021 позивачем не надано доказів надіслання відповідачу рахунків на оплату №15 від 09.02.2021, №61 від 24.03.2021, №62 від 24.03.2021, №63 від 24.03.2021, №174 від 22.06.2021, №175 від 22.06.2021, №201 від 12.07.2021.

Відповідач зазначає, що за умови об'єднання в одному позові двох самостійних не пов'язаних між собою вимог, позивач повинен був відповідно до ч.6 ст.162 ГПК України зазначити відомості про причини та підстави об'єднання таких вимог у одному позові та підстави розгляду судом таких вимог в одному провадженні. Тобто в розумінні ч.6 ст.162 ГПК України такі відомості є необхідними для правильного вирішення спору судом, проте позивачем такі відомості у позові не наведені.

Оскільки позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, то відповідно до п.8 ч.1 ст.226 ГПК України суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без розгляду, а не розглядати спір по суті.

Скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що вимоги позивача за договором 1 та договором 2 пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, оскільки кожен із договорів поставки, незважаючи на однаковий суб'єктивний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів та темпорально діяли у різні часові періоди. Заявлені вимоги за різними договорами є самостійними вимогами, що не є похідними.

Відповідач не заперечує факт поставки товару, проте зазначає про необхідність доказування обставини щодо наявності заборгованості відповідача з оплати товару в розмірі 521 540,40 грн.

За твердженням скаржника позивач надав суду лише платіжні доручення, що підтверджують фактичну сплату окремих платежів за договорами 1,2 на конкретну суму у конкретну дату. Проте такі платіжні доручення за змістом та призначенням не підтверджують відсутність інших платежів та наявність боргу відповідача за договорами 1,2, тобто ці документи не є письмовими доказами відсутності інших переказів коштів на користь позивача.

На думку відповідача, первинним документом, що містить інформацію про всі вхідні операції, тобто всі зараховані позивачу кошти на його поточний рахунок, є саме виписка банку з особового рахунку позивача.

Відповідач наголошує що позивач підтвердив лише документально факт здійснення поставок товару за договором та суми отриманих коштів у певну дату від відповідача, проте не довів наявність заборгованості.

3.2 Доводи інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області; призначено справу до розгляду на 27.01.2022 на 09 годин 05 хвилин.

У зв'язку з перебуванням судді-доповідача Кузнецова В.О. на лікарняному, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розгляд справи, призначеної на 27 січня 2022 року не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Чередка А.Є. (для вирішення питання про призначення справи до розгляду тощо).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2022 для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд справи призначено на 17.02.2022 на 09 годин 15 хвилин.

Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 17.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді Чередка А.Є.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

17.02.2022 у судове засідання з'явилися арбітражний керуючий Сокол О.Ю., представники позивача та відповідача, які надали відповідні пояснення.

17.02.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

21.03.2019 між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (покупець - відповідач) та приватним підприємством "Науково - виробнича фірма "Ерго Мера" (продавець - позивач) укладено договір № 19-0297-02, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в Специфікаціях, які додаються до цього договору, іменовану надалі товар.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кількість, номенклатура, ціна, терміни постачання та умови оплати товару визначені в Специфікаціях, що додаються до договору і які складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на товар визначається в національній валюті України - гривнях за одиницю, на умовах, обумовлених у Специфікаціях, згідно з Інкотермс-2010 і вказується в Специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину.

За умовами п. 2.2. договору, сума договору на дату підписання згідно Специфікації №1 становить 61 200,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% -10 200,00 грн, і буде змінена на суму кожної наступної Специфікації, що підписується обома сторонами.

Згідно з п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах передбачених у Специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину, відповідно до Інкотермс-2010.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що датою поставки та переходу права власності є вважається дата отримання товару, зазначена покупцем у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній, далі іменовані товарно-супровідними накладними.

Відповідно до п. 3.3. договору, товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем: - за кількістю - згідно з даними, вказаними у товаросупровідних накладних продавця; - за якістю - згідно з сертифікатом якості виробника або іншим документом, що підтверджує якість товару.

За умовами п. 3.4. договору, разом з товаром продавець надає наступні документи: товарно-супровідні накладні в 2х примірниках, рахунок за фактом поставки, податкову накладну, товарно-транспортну накладну та документ, що підтверджує якість товару. У розрахункових документах і товаросупровідних накладних обов'язково вказується номер цього договору, найменування вантажовідправника, продавця і покупця. Відповідальність за оформлення документів покладається на продавця.

Місце переходу права власності на товар від продавця до покупця визначається у Специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину (п.3.5. договору).

Згідно з п.4.2. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в порядку, зазначеному в Специфікаціях. У випадку якщо в умовах оплати передбачена попередня оплата, то продавець зобов'язаний надати оригінал рахунку на попередню оплату. Податкова накладна надається продавцем у термін, передбачений чинним законодавством.

За умовами п. 4.3. договору, рахунки на оплату за фактично поставлений товар надаються протягом 5-ти календарних днів, від дати відвантаження. За несвоєчасне надання рахунків продавець сплачує штраф у розмірі 5% від суми поставки.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і скріплення печаткою та діє до 31.12.2020, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення (п. 9.4. договору з урахуванням додаткової угоди №3 від 20.12.2019).

В період дії договору №19-0297-02 від 21.03.2019 між сторонами були укладені Специфікації №1,2,3,4,5,6, якими було узгоджено найменування товару, його кількість, ціну, умови поставки та оплати товару.

За умовами Специфікації №1, вартість товару складає 61 200,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (п.2) умови оплати - 100% за фактом поставки товару, з наступною оплатою в строк до 20 календарних днів, на підставі виставленого рахунка на оплату (п. 3); право власності на товар від продавця до покупця переходить на складі покупця з підписанням товаросупровідних накладних (п. 10).

За умовами Специфікації №2, вартість товару складає 408 000,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (п.2) умови оплати - 100% за фактом поставки товару, з наступною оплатою в строк до 20 календарних днів, на підставі виставленого рахунка на оплату (п. 3); право власності на товар від продавця до покупця переходить на складі покупця з підписанням товаросупровідних накладних (п. 10).

За умовами Специфікації №3, вартість товару складає 102 000,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (п.2) умови оплати - 100% за фактом поставки товару, з наступною оплатою в строк до 20 календарних днів, на підставі виставленого рахунка на оплату (п. 3); право власності на товар від продавця до покупця переходить на складі покупця з підписанням товаросупровідних накладних (п. 10).

За умовами Специфікації №4, вартість товару складає 222 240,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (п.2) умови оплати - 100% за фактом поставки товару, з наступною оплатою в строк до 30 календарних днів, на підставі виставленого рахунка на оплату (п. 3); право власності на товар від продавця до покупця переходить на складі покупця з підписанням товаросупровідних накладних (п. 10).

За умовами Специфікації №5, вартість товару складає 111 120,00 грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (п.2) умови оплати - 100% за фактом поставки товару, з наступною оплатою в строк до 30 календарних днів, на підставі виставленого рахунка на оплату (п. 3); право власності на товар від продавця до покупця переходить на складі покупця з підписанням товаросупровідних накладних (п. 10).

За умовами Специфікації №6, вартість товару складає 82 320,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (п.2) умови оплати - 100% за фактом поставки товару, з наступною оплатою в строк до 20 календарних днів, на підставі виставленого рахунка на оплату (п. 3); право власності на товар від продавця до покупця переходить на складі покупця з підписанням товаросупровідних накладних (п. 10).

На виконання умов договору №19-0297-02 від 21.03.2019, позивач поставив відповідачу товар на суму 193 440,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними видатковими накладними №73 від 20.07.2020 на суму 111 120,00 грн та №120 від 03.12.2020 на суму 82 320,00 грн.

Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 128 960,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №11591 від 29.12.2020 на суму 74080,00 грн. та №22829 від 29.12.2020 на суму 54880,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №19-0297-02 від 21.03.2019 складає 64 480,00 грн.

18.01.2021 між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (покупець - відповідач) та приватним підприємством "Науково - виробнича фірма "Ерго Мера" (постачальник - позивач) укладено договір № 31-0015-02, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити продукцію нову, що не була у використанні (далі - товар) на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кількість, номенклатура, товару вказуються в Специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.3. договору, строки поставки товару визначаються в специфікаціях. У разі поставки товару відповідно до графіка - графік оформлюється як додаток до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.4. договору, загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до неї специфікацій.

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Оплата за поставлений товар буде проводитися протягом строку, зазначеного в специфікації, який обчислюється з дати поставки товару та надання документів, зазначених в п. 6.3 цього договору, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації (п. 5.2. договору).

Цей договір діє до 31.12.2021 включно. Закінчення строку дії цього договору е звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

В період дії договору № 31-0015-02 від 18.01.2021 між сторонами були укладені Специфікації №1,2,3,4,5,6,7 якими було узгоджено найменування товару, його кількість, ціну, умови поставки та оплати товару.

За умовами Специфікації №1, вартість товару складає 357 840,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

За умовами Специфікації №2, вартість товару складає 83 280,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

За умовами Специфікації №3, вартість товару складає 49 440,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

За умовами Специфікації №4, вартість товару складає 355 021,20грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

За умовами Специфікації №5, вартість товару складає 274 560,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

За умовами Специфікації №6, вартість товару складає 83 280,00грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

За умовами Специфікації №7, вартість товару складає 143060,40грн.; умови поставки - СРТ - склад покупця у м. Кам'янське (Інкотермс-2010) (п. 2); умови оплати - 100% по факту поставки товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 5); право власності на товар від продавця до покупця переходить в місці передачі товару на складі покупця (п. 8).

На виконання умов договору №31-0015-02 від 18.01.2021, позивач поставив відповідачу товар на суму 1 700 221,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними видатковими накладними №13 від 09.02.2021 на суму 357 840,00 грн, №57 від 24.03.2021 на суму 83 280,00 грн, №58 від 24.03.2021 на суму 49 440,00 грн, №59 від 24.03.2021 на суму 355 021,20 грн, №116 від 22.06.2021 на суму 166 560,00 грн, №117 від 22.06.2021 на суму 83 280,00 грн, №137 від 12.07.2021 на суму 604 800,00 грн.

Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 1 243 160,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №31-0015-02 від 18.01.2021 складає 457 060,40 грн.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами статей 173,175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Зза приписами ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Строк оплати товару, поставленого за спірними договорами, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у загальному розмірі 521 540,40 грн відповідачем не надано, а тому колегія суддів погоджується з доводами місцевого господарського суду висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зазначеному розмірі.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на порушення позивачем правил об'єднання вимог, враховуючи таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

За замістом частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п'ятій вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час аналіз пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки містить постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02 грудня 2020 року у справі № 908/420/20.

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 521 540,40 грн у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за договорами №19-0297-02 від 21.03.2019 та № 31-0015-02 від 18.01.2021 у розмірі 457 060,40 грн.

На підтвердження позовних вимог позивачем надані копії договорів, специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, рахунків, платіжних доручень.

Суд апеляційної інстанції враховує, що стягнення заборгованості за договорами поставки, пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами; відповідні договори є тотожними, укладені між тими ж контрагентами; зазначені вимоги пов'язані між собою як підставою їх виникнення, так і поданими доказами, обґрунтовані одними і тими ж обставинами, одним і тим самим способом захисту права.

Отже, позовні вимоги у цій справі пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами і відповідно до статті 173 Господарського процесуального кодексу України їх необхідно розглядати в межах однієї справи.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо ненадання позивачем доказів в підтвердження заборгованості відповідача за спірними договорами.

Так, матеріали справи свідчать про те, що за договором купівлі-продажу №19-0297-02 від 21.03.2019 сторонами підписані видаткові накладні видаткові накладні №73 від 20.07.2020, №120 від 03.12.2020 на суму 193 440,00 грн та за договором №31-0015-02 від 18.01.2021 - видаткові накладні №13 від 09.02.2021, №57 від 24.03.2021, №58 від 24.03.2021, №59 від 24.03.2021, №116 від 22.06.2021, №117 від 22.06.2021, № 137 від 12.07.2021 на суму 1 700 221,20 грн.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 та від 10.06.2020 у справі №916/73/19).

Відповідач за товар, поставлений за вказаними видатковими накладними розрахувався частково; доказів сплати заборгованості у розмірі 521 540,40 грн відповідачем не надано.

Аргументи відповідача щодо відсутності доказів надіслання позивачем на адресу відповідача рахунків на оплату є необґрунтованими, оскільки відсутність доказів надіслання позивачем рахунків не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлений за спірними договорами товар, з огляду на те, що за своєю правовою природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. У даному випадку платіжні реквізити сторін наведені у самому договорі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі №904/2104/19 (904/7470/21) залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 18.02.2022.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

Л.А.Коваль