15 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3356/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ісичко С.Є.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Томаєва Олега Сафарбековича, м. Куп'янськ, Харківська обл.,
на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 (суддя Смірнова О.В.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові об 11:09год, повний текст якого складений 15.12.2021,
у справі №922/3356/21
за позовом: Куп'янського автотранспортного коледжу, м. Куп'янськ, Харківська обл.,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Томаєва Олега Сафарбековича, м. Куп'янськ, Харківська обл.,
про стягнення 104780,40грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 позов задоволено. Стягнуто з ФОП Томаєва О. С. на користь Куп'янського автотранспортного технікуму збитки, завдані неналежним виконанням договору підряду, у сумі 104780,40грн та судовий збір у розмірі 2270,00грн.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи цивільного та господарського законодавства, умови договору підряду від 05.08.2019 №1 мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. При цьому, суд зазначив, що позивач в межах гарантійного строку неодноразово звертався до відповідача з вимогами усунути недоліки робіт, виконаних на підставі договору підряду від 05.08.2019 №1, та підписати двосторонній акт, однак, роботи виконані не були. Згідно висновку експертного дослідження від 02.09.2021 №ЕД-19/121-21/17798БТ розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті неякісного виконання робіт, станом на серпень-вересень 2021 року складає 104780,40грн.
ФОП Томаєв О. С. з рішенням місцевого господарського суду не погодився та 28.12.2021 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що: по-перше, ні в процесі виконання робіт, ні під час здачі виконаних робіт від замовника (позивача у справі) жодних зауважень до підрядника з приводу виконаних робіт не надходило, про що свідчать акти від 08.08.2019, від 22.08.2019 та від 31.08.2021 №№1,2,3, відповідно; по-друге, висновок експертного дослідження від 02.09.2021 №ЕД-19/121-21/17798БТ не відповідає нормам матеріального права; експерти не попереджені про кримінальну відповідальність; відповідач не приймав участь в дослідженні, був позбавлений права на відвід експерта та не був ознайомлений з висновком експерта; по-трете, позивачем не доведено наявність шкоди, а отже і складу цивільного правопорушення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками. Протиправна поведінка полягає в тому, що відповідач не виконав роботи по усуненню недоліків, які виявились в період гарантійного строку; збитками є кошти, які мусить витратити позивач на виконання робіт по ремонту даху; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що внаслідок невиконання своїх договірних зобов'язань в період гарантійного строку позивач змушений усунути недоліки за власний рахунок. Також зазначає, що відповідачу разом з позовною заявою було надіслано копію висновка експерта.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, завдані неякісним виконанням робіт. Також, підтвердив, що матеріали справи не містять актів виконання робіт, однак жодна зі сторін не заперечує факт їх складання, а отже вказані обставини в силу приписів статті 74 ГПК України є приюдиційними. Крім того, вказав на те, що відновлювані роботи з ремонту покрівлі станом на момент розгляду справи не проводились, оскільки позивач є бюджетною організацією.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать надіслане на його електронну адресу повідомлення про перенесення розгляду справи у зв'язку перебуванням на лікарняному судді-доповідача, ухвала про призначення судового засідання, а також інформація з офіційного сайту АТ “Укрпошта” про отримання поштового відправлення (ухвали суду апеляційної інстанції від 08.02.2022).
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
05.08.2019 між Куп'янським автотранспортним коледжем (замовником) та Фізичною особою - підприємцем Томаєвим Олегом Сафарбековичем (підрядником) укладений договір підряду №1, п.1.1 якого встановлено, що замовник сплачує, а підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт м'якої покрівлі учбових майстерень та гаража Куп'янського автотранспортного коледжу, розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Студентська, 34 (ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) (т.1,а.с.5-8).
Загальна вартість робіт за договором складає 414228,24грн (п.2.1 договору).
Відповідно до п.3.6 цього договору замовник зобов'язаний оглянути, прийняти та підписати акт виконаних робіт, наданий підрядником, в строк 3-х днів з моменту одержання повідомлення.
Згідно з п.4.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, до повного виконання зобов'язань.
Пунктом 4.4 цього договору встановлено, що датою закінчення робіт по договору вважається дата їх прийняття замовником.
Згідно з п.7.1 цього договору підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт протягом двох років.
Підрядник зобов'язаний усунути за письмовою вимогою замовника і за свій рахунок недоробки, що виникли з вини підрядника протягом 2-річного строку гарантії. При відмові підрядника брати участь у складі дефектного акта, він може скластись з залученням незалежних експертів та надіслати його підрядникові (п.7.3. договору).
У пункті 7.4 договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний оглянути, прийняти і підписати акт на виконану роботу підрядником КБ-2В, КБ-3 в строк 3-х днів з моменту одержання повідомлення замовником. В разі виявлення допущених в роботі відступів від умов договору або інших недоліків в строк 3 дні заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до п.8.3.4 договору замовник зобов'язаний негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.
У п.8.1.4 цього договору встановлено, що підрядник зобов'язаний своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.
Згідно з п.9.3 цього договору винна сторона зобов'язана компенсувати збитки постраждалої сторони відповідно до умов договору.
У випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін зобов'язань за цим договором винна сторона відшкодовує збитки іншій стороні (п.9.5 договору).
06.05.2021 представниками позивача складений акт обстеження стану покрівлі будівлі учбової майстерні, який затверджений в.о. директора КАТК Тригубовою О.М. У вказаному акті зазначено, що під час обстеження були виявлені значні протікання покрівлі в механічному відділенні, лабораторії «ТО автомобілів», тепловому відділенні. Також виявлені незначні протікання в слюсарному відділенні та лабораторії «Монтаж-демонтаж» (т.1,а.с.28).
25.05.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив прибути до навчального закладу для підписання двостороннього акту та для усунення недоліків робіт, що входять в обов'язки підрядника згідно п.7 п.п.7.1 договору. Також позивач зазначив, що під час дощів та після танення снігу покрівля майстерні почала протікати та руйнуватися, тому була створена комісія, яка провела обстеження технічного стану покрівлі приміщення учбових майстернь, де під час обстеження були виявлені значні протікання покрівлі в механічному відділенні, лабораторії «ТО автомобілів», тепловому відділенні. Також були виявлені протікання в слюсарному відділенні та лабораторії «Монтаж-демонтаж» та складений акт обстеження (т.1,а.с.30,31).
Вказана претензія отримана відповідачем 19.06.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.32).
У претензії від 16.06.2021, адресованій відповідачеві, позивач зазначає, що 05.08.2019 укладений договір підряду №1, складені акти приймання-передачі виконаних робіт (акт №1 від 08.08.2019, №2 від 22.08.2019, акт №3 від 31.08.2019) та здійснено оплату. Однак, через деякий час вияснилося, що робота виконана неякісно, у зв'язку з чим наявне часте протікання стелі, що загрожує стану як самого приміщення, так і механізмам, що знаходяться в приміщенні. Запропоновано відповідачеві протягом десяти днів з дня отримання цього листа за власний рахунок усунути недоліки (т.1,а.с.33).
Вказана претензія надіслана відповідачеві, про що свідчить фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення у цінний лист (т.1,а.с.34-37).
18.06.2021 у відповіді на претензію відповідач зазначив, що позивачем при направленні претензії підряднику необхідно було додати всі докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, що зроблено не було. Доданий до претензії акт не відображає відомостей, котрі повинні міститися в акті такого виду та складений неповноважними на те особами. Претензія, всупереч норм Господарського кодексу України, не містить всіх необхідних відомостей для її розгляду. Також, зазначив, що роботи по поточному ремонту покрівлі виконувались ФОП Томаєвим О.С. у відповідності до документації тендерних торгів, у складі тендерної пропозиції була надана проектно-кошторисна документація, яка в подальшому була погоджена сторонами договору; роботи виконані згідно узгодженої проектно-кошторисної документації в строк, обумовлений в договорі, та в повному обсязі, що підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт, який підписаний без зауважень до виконаної роботи (т.1, а.с.44).
07.07.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій зазначив, що під час дощів та після танення снігу покрівля майстерні почала протікати та руйнуватися, внаслідок чого була створена комісія, яка провела обстеження технічного стану покрівлі приміщення учбових майстернь, під час якого виявлені значні протікання покрівлі. Також вказав на те, що недоліки виконаних робіт виявлені в період гарантійного строку та просив прибути до навчального закладу та вирішити питання щодо ситуації, яка склалась (т.1,а.с.38,39).
У відповіді на претензію від 07.07.2021 відповідач зазначив, що акт від 06.05.2021 складений безпідставно, без попереднього запрошення підрядника, а отже відсутні підстави вважати, що підрядник відмовився взяти участь у складанні акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). На виконання умов договору підрядником було проведено заміну покрівлі повністю в один шар, отже замовником невірно було визначено та обрано вид робіт, що потягло за собою порушення технології виконаних робіт. Замовник, не запросивши підрядника для складання акту про порядок та строки усунення виявлених недоліків (дефектів), не дотримався умов договору підряду та п.107 Загальних умов. Згідно п. 10.8. Загальних умов підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або з залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. Проте, замовник не дотримався алгоритму дій учасників відносин будівельного підряду у разі виявлення недоліків (дефектів) у виконаних будівельних роботах, отже й усунення недоліків підрядником в цьому випадку не здійснюється (т.1, а.с.41-43).
12.08.2021 експертом, в.о. директора КАТК, майстром складений акт за результатами огляду об'єкта дослідження, в якому зазначено, що для виконання експертного дослідження №ЕД-19/121-21/1779а-БТ проведений огляд в присутності в.о. директора КАТК, майстра виробничого навчання. При огляді встановлено: наявність пошкодження оздоблення стін та стель майстерні в результаті протікання майстерні; наявність дефектів покрівлі м'якої з рубероїду внаслідок неякісного виконання покрівельних робіт на окремих ділянках; недостатні ухили покрівлі, примикання до виступаючих конструкцій, дефекти стикових полотниць, окремі вздуття килима (т. 1, а.с.48).
20.08.2021 Куп'янський автотранспортний коледж звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Томаєва О.С. про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням договору підряду від 05.08.2019 №1 у сумі 100000,00грн, який ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 залишений без руху (т.1, а.с.1-100).
06.09.2021 позивачем, на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 поданий позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані неналежним виконанням договору підряду, у сумі 104780,40грн (т. 1, а.с. 104-151).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.08.2019 між сторонами спору укладений договір підряду, 08.08.2019, 22.08.2019 та 31.08.2019 між сторонами спору складені акти виконаних робіт №№1,2,3, відповідно, під час складання яких ніяких недоліків робіт виявлено не було. Однак, в подальшому покрівля майстерні почала протікати та руйнуватися, що поставило під загрозу якість зберігання високовартісного майна коледжу. Згідно висновку експертного дослідження від 02.09.2022, здійсненого на замовлення позивача, розмір матеріальної шкоди, завданої в результаті неякісного виконання робіт, станом на серпень-вересень 2021 року становить 104780,40 грн.
У висновку експертного дослідження від 02.09.2021 №ЕД-19/121-21/1779БТ, здійсненого на замовлення в.о. Куп'янського автотранспортного коледжу та після звернення позивача з позовом, зазначено, що за результатами дослідження встановлено, що улаштуване покриття над майстернею Куп'янського автотранспортного коледжу інв. №10314 за адресою: Харківська область, м.Куп'янськ, вул. Студентська, 34, яке виконано ФОП Томаєвим О.С., має дефекти та невідповідності нормативно-правовим актам у галузі будівництва, умовам договору підряду від 05.08.2019 №1. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті неякісного виконання робіт (недоліків, дефектів або інших невідповідностей нормативно-правовим актам) станом на серпень-вересень 2021 року становить 104780,40грн з ПДВ (т.1,а.с.107-148).
06.12.2021 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.1, а.с.209-218).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Спірні правовідносини сторін виникли з виконання умов договору від 05.08.2019 №1, який за своєю правовою природою є договором підряду, і регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 526 вказаного Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами п. 1.1 договору підряду від 05.08.2019 №1, укладеного між сторонами спору, замовник сплачує, а підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт м'якої покрівлі учбових майстерень та гаража Куп'янського автотранспортного коледжу, розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Студентська, 34 (ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи).
Згідно з ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Позивач стверджує, що ним прийняті роботи на виконання умов договору підряду від 05.08.2019 №1 на підставі актів від 08.08.2019 №1, від 22.08.2019 №2 та від 31.08.2019 №3.
При цьому, матеріали справи не містять вказаних актів виконаних робіт, а отже суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити, які саме роботи виконані та прийняті замовником та в якому обсязі за кожним з цих актів.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Статтею 859 ЦК України встановлено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Як зазначено вище, за приписами п.7.1 договору підряду від 05.08.2019 №1 підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт протягом двох років.
Підрядник зобов'язаний усунути за письмовою вимогою замовника і за свій рахунок недоробки, що виникли з вини підрядника протягом 2-річного строку гарантії. Перелік недоробки дефектів визначається у дефектному акті та строк їх усунення. При відмові підрядника брати участь у складанні дефектного акта, він може скластись з залученням незалежних експертів та надіслати його підрядникові (п.7.3. договору).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" затверджені загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (надалі Загальні умови), п. 107 яких встановлено, що у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2021 представниками позивача складений акт обстеження стану покрівлі будівлі учбової майстерні, який затверджений в.о. директора КАТК Тригубовою О.М. У вказаному акті зазначено, що під час обстеження були виявлені значні протікання покрівлі в механічному відділенні, лабораторії «ТО автомобілів», тепловому відділенні. Також виявлені незначні протікання в слюсарному відділенні та лабораторії «Монтаж-демонтаж» (т.1,а.с.28).
Зі змісту вказаного акта не вбачається за якою адресою знаходяться механічний відділ, лабораторія “ТО автомобілів”, тепловий відділ, слюсарний відділ та лабораторія “Монтаж-демонтаж”, в яких виявлені протікання, та чи були ці відділи предметом договору підряду від 05.08.2019 (відносились до об'єктів, на яких здійснювався поточний ремонт покрівлі).
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що для складання акту обстеження від 06.05.2021 відповідача не запрошували та не повідомляли про недоліки роботи, виконаної за договором підряду від 05.08.2019, оскільки з доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що вперше позивач надіслав відповідачеві претензію 25.05.2021, тоді як акт обстеження складений 06.05.2021.
25.05.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив прибути до навчального закладу для підписання двостороннього акту та для усунення недоліків робіт, що входять у об'єкти «Підрядника» згідно п.п.7.1 п.7 договору (т.1,а.с.30,31).
Листом від 18.06.2021 відповідач повідомив позивача, що при направленні претензії підряднику необхідно було додати всі докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, що зроблено не було. Доданий до претензії акт не відображає відомостей, котрі повинні міститися в акті такого виду, та складений неповноважними на те особами. Претензія, всупереч норм Господарського кодексу України, не містить всіх необхідних відомостей для її розгляду (т.1, а.с.44).
В порушення вимог п.7.1 договору замовником не було складено дефектного акту, який би містив перелік робіт, які необхідно виконати за участю залученого експерта, і, відповідно, такий акт не був надісланий підряднику (відповідачеві).
Відповідно до частини 1 статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Отже, за приписами п.3 частини 1 статті 858 ЦК України замовник, зокрема, має право відшкодувати вже понесені ним витрати на усунення недоліків роботи, виконаної підрядником.
Однак, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на усунення недоліків робіт, виконаних відповідачем за договором підряду від 05.08.2019 №1.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що жодні роботи з усунення недоліків позивачем не здійснювались, оскільки останній є бюджетною організацією.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення (реальних) збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, слід враховувати, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, вона повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
В підтвердження факту заподіяння збитків неналежним виконанням зобов'язань в результаті неякісного виконання робіт за договором підряду від 05.08.2019 №1 позивачем наданий висновок експертного дослідження від 02.09.2021.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Тобто, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.
Метою оцінки є з'ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності та достатності для вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, саме на особу, яка хоче довести розмір заподіяної йому шкоди, покладається обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до приписів частин 1,3, 5 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Частиною 3 статті 98 ГПК України встановлено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (частина 7 статті 98 ГПК України).
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.8 та пункту 3.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за N1/22533, підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню. В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
Згідно з пунктом 4.12 Інструкції № 53/5 висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки). У вступній частині висновку експерта, зокрема, зазначаються: попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлена обов'язковість попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
З висновку експертного дослідження від 02.09.2021 №ЕД-19/121-21/17798БТ, наданого позивачем як доказ заподіяння йому збитків неправовірним неусуненням відповідачем протягом гарантійного строку недоліків виконаної роботи за договором підряду від 05.08.2019 №1, вбачається, що він не містить інформації про попередження експерта про кримінальну відповідальність, а отже не є допустимим доказом у справі.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №904/684/18 та від 24.11.2021 у справі №908/3994/14.
Інших доказів на підтвердження розміру завданих збитків та факту їх заподіяння позивачем до суду першої інстанції не надано, а отже місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ФОП Томаєва О.С. слід задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.п.1,4 ч.1 ст.277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Томаєва Олега Сафарбековича задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 у справі №922/3356/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 18.02.2022.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза