вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2022 р. Справа№ 910/2660/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Корсака В.А.
за участю секретаря судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
від позивача: Гончар Микола Святославович;
від відповідача: Карпухін Ярослав Володимирович;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 (повний текст складено 18.10.2021)
у справі № 910/2660/20 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про стягнення 256 614,68 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (надалі по тексту також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення 256 614,68 грн, з яких 217 045,46 грн основної заборгованості, 30 132,39 грн пені, 4 008,85 грн 3% річних та 5 427,98 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості з оплати поставленої позивачем згідно Договору № 420024622 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу спожитої у період з 01.01.2019 по 31.07.2019 електричної енергії у розмірі 217 045,46 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення 256 614,68 грн відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2660/20 в частині стягнення 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2660/20 в частині стягнення 21 492,30 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" 21 492,30 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.
Додаткове рішення мотивоване тим, що оскільки судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" подано докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після спливу строку для подання відповідних доказів, підстави для ухвалення додаткового рішення у цій частині відсутні. Хоча платіжні доручення № 3 від 12.01.2021 на суму 16 344,00 грн та № 104 від 19.03.2021 на суму 5 148,30 грн подано відповідачем після спливу строку для подання відповідних доказів, з матеріалів справи вбачається, що згідно Акту здачі-приймання висновку експерта № 36048/20-46 від 19.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" сплачено за проведення експертизи 16 344,00 грн, згідно Акту здачі-приймання висновку експерта № 36047/20-72 від 07.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" сплачено за проведення експертизи 5 148,30 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі, скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 про стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведення експертизи, ухвалити нове рішення, яким покласти витрати, пов'язані із залученням експертів та проведення експертизи на відповідача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що відповідачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення від 04.10.2021 надано платіжні доручення № 3 від 12.01.2021 на суму 16 344,00 грн та № 104 від 19.03.2021 на суму 5 148,30 грн. у якості доказів понесення відповідачем витрат на проведення експертизи, однак, вказані документи відсутні у справі № 910/2660/20, хоча у відповідача вони були наявні до ухвалення рішення у справі № 910/2660/20 від 02.09.2021, про що свідчить дата платіжних доручень, натомість клопотання про залучення доказів відповідачем не було надано та не обґрунтовано неможливості подання доказів відповідачем відповідно до процесуальних термінів відсутні при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення, також доказів направлення копії платіжних доручень сторонами у справі суду не надано, а докази позивачу, як стороні у справі, не надходили.
Скаржник зазначає про те, що відповідачем не було вказано оспорювану суму в розрахунку суми судових витрат, разом із першою заявою по суті спору, а також те, що докази понесення судових витрат не подавалися відповідачем до закінчення судових дебатів, відповідач також не зробив заяву до закінчення судових дебатів про те, що докази будуть подані пізніше.
На думку скаржника, акти здачі-приймання висновку експерта не можуть свідчити про факт оплати відповідачем, вказані акти не підписані відповідачем і не підтверджують перерахування коштів, у зв'язку з чим, акти здачі-приймання висновку експерта № 36047/20-72 від 07.06.2021 та № 26048/20-46 від 19.05.2021 є неналежним та недопустимим доказом, отже, здійснення відповідачем оплати за проведення експертизи - не встановлено, таким чином, понесення відповідачем судових витрат в розрізі залучення експертів та проведення експертизи не доведено. Відповідачем не подано жодних доказів понесення витрат на проведення експертизи, розмір судових витрат не доведений, необґрунтований та не підтверджений.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
Відповідачем та третьою особою не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Узагальнені доводи додаткового пояснення
У додаткових поясненнях, поданих до суду 21.01.2022, позивач вказав на те, що 21.01.2022 позивач ознайомився із матеріалами справи і додатково встановив, що згідно із протоколом судового засідання від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 клопотання до закінчення судових дебатів про те, що докази понесення судових витрат будуть подані пізніше, відповідачем не було заявлено.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу із передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 03.11.2021 справу № 910/2660/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Корсак В.А., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 і призначено розгляд справи на 02.12.2021.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021, для розгляду справи №910/2660/20 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді Корсак В.А., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 прийнято справу № 910/2660/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 (повний текст складено 18.10.2021) у справі № 910/2660/20 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді Сулім В.В., Корсак В.А.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та від 23.12.2021 оголошувались перерви у розгляді справи № 910/2660/20 до 23.12.2021 та 25.01.2022, відповідно.
Явка учасників у судове засідання
Представники третьої особи у судове засідання, призначене на 25.01.2022, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.
Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2022 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 скасувати, вимоги апеляційної скарги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
04.10.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої, відповідач просить стягнути з позивача 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 21 492,30 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.
12.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення. У поданих запереченнях позивач зазначає, що оскільки докази понесення судових витрат не подавалися відповідачем до закінчення судових дебатів, відповідач не зробив заяву до закінчення судових дебатів про те, що докази будуть подані пізніше, то заява відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, господарський суд першої інстанції при ухваленні рішення за наслідками розгляду справи № 910/2660/20 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи орієнтовно складає 20 000,00 грн, а на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру, відповідачем 04.10.2021 подано до суду Договір про надання правової допомоги № 2/2020 від 10.02.2020, Додаткову угоду від 10.03.2020 до Договору про надання правової допомоги № 2/2020 від 10.02.2020, Акт приймання-передачі наданих послуг від 18.01.2021, платіжне доручення № 16 від 20.01.2021 на суму 23 000,00 грн.
Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до дати ухвалення рішення по суті справи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 21 492,30 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про витрати на професійну правничу допомогу та задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2660/20 в частині стягнення 21 492,30 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи задоволено, виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Як вже зазначалось, господарським судом першої інстанції при ухваленні рішення за наслідками розгляду справи № 910/2660/20 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов'язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи те, що рішення у справі № 910/2660/20 прийнято Господарським судом міста Києва 02.09.2021, останнім днем для подання відповідних доказів понесення витрат не професійну правничу допомогу є 07.09.2021.
Однак, заяву про ухвалення додаткового рішення відповідачем подано 04.10.2021, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідачем подано докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після спливу строку для подання відповідних доказів, у зв'язку із чим відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у відповідній частині.
Слід зазначити, що відповідачем не порушувалось питання про поновлення строку для подання відповідних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, висновок господарського суду про залишення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2660/20 в частині стягнення 23 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, є правильним.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
У якості доказів понесення позивачем витрат на проведення експертизи до матеріалів справи відповідачем надано платіжне доручення № 3 від 12.01.2021 на суму 16 344,00 грн, платіжне доручення № 104 від 19.03.2021 на суму 5 148,30 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, платіжні доручення № 3 від 12.01.2021 на суму 16 344,00 грн та № 104 від 19.03.2021 на суму 5 148,30 грн подано відповідачем після спливу строку для подання відповідних доказів.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що відсутність попередньої оплати за проведення експертизи є підставою для відмови експертної установи від проведення судової експертизи.
Крім того, у актах здачі-приймання висновку експерта № 36048/20-46 від 19.05.2021 та № 36047/20-72 від 07.06.2021 вказано про попередню оплату у розмірах 16 344,00 грн та 5 148,30 грн, відповідно.
Отже, враховуючи те, що заявлений відповідачем розмір витрат на проведення експертизи доведений, документально обґрунтований, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на проведення експертизи покладаються на позивача на суму у розмірі 21 492,30 грн.
У зв'язку із тим, що відповідачем подано докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну допомогу адвоката після спливу строку для подання відповідних доказів, обставина про подання заяви про відшкодування витрат на професійну допомогу до закінчення судових дебатів не підлягає дослідженню.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене додаткове рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято відповідно до вимог процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/2660/20 залишити без змін.
3. Справу № 910/2660/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.02.2022, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
В.А. Корсак