вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2022 р. Справа№ 910/2660/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Корсака В.А.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
від позивача: Гончар Микола Святославович;
від відповідача: Карпухін Ярослав Володимирович;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 (повний текст складено 20.09.2021)
у справі № 910/2660/20 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про стягнення 256 614,68 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" про стягнення 256 614,68 грн, з яких 217 045,46 грн основної заборгованості, 30 132,39 грн пені, 4 008,85 грн 3% річних та 5 427,98 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості з оплати поставленої позивачем згідно із договором № 420024622 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу спожитої у період з 01.01.2019 по 31.07.2019 електричної енергії у розмірі 217 045,46 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення 256 614,68 грн відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Рішення мотивоване тим, що з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи заперечення відповідача щодо не здійснення у період з січня 2019 по липень 2019 споживання електроенергії, зважаючи, що за наслідками проведення судової експертизи не було встановлено наявність електроустановок відповідача, які здійснювали споживання електричної енергії у період з січня 2019 по липень 2019, не було встановлено обґрунтованості визначених у рахунках-фактурах обсягів та вартості спожитої у період з січня 2019 по липень 2019 відповідачем електричної енергії, враховуючи, що позивачем не було представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів постачання відповідачу електричної енергії на суму 217 045,46 грн., суд дійшов висновку щодо безпідставності та доказової необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Позовні вимоги про стягнення 30 132,39 грн пені, 4 008,85 грн 3% річних та 5 427,98 грн інфляційних втрат не підлягають задоволенню як похідні від основної вимоги у задоволені якої було відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, судом безпідставно відхилено надану, в якості доказу, довідку ПрАТ "Київобленерго" № 03/100/250/924 від 30.01.2020, яка в повному обсязі підтверджує обсяги споживання електричної енергії відповідачем за точками комерційного обліку та є допустимим, достовірним та вірогідним доказом для перевірки проведених нарахувань та встановлення всіх обставин справи, що стосуються предмету доказування, адже наявність факту споживання електричної енергії та його обсяги не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, окрім як інформацією отриманою від оператора системи розподілу.
Скаржник звертає увагу на те, що в даній справі не розглядається порядок обліку електричної енергії, правильність зняття показників, зменшення обсягів спожитої електричної енергії, і ухвалене рішення за наслідками розгляду не створить підстав для проведення будь-яких коригувань оператором системи розподілу. Призначення зазначеної експертизи мало б сенс лише у тій справі, предмет розгляду якої стосувався б порядку обліку електричної енергії, правильності зняття показників або зменшення обсягів спожитої електричної енергії і стороною в якій був би Оператор системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", таким чином, призначення експертизи призвело до виходу суду за межі предмету доказування, тобто зясування тих обставин, які не є змістом вимог чи заперечень сторін та не відносяться до інших обставин, які мають значення для вирішення справи по суті, що в свою чергу призвело до порушення принципів законності, процесуальної економії та невиправданого затягування розгляду справи, отже, розгляд і дослідження питання щодо порядку підключення електроустановок та порядку обліку спожитої електричної енергії не входять до предмету доказування даної справи.
Скаржник зазначає про те, що ознайомившись із висновками експертів у позивача виник ряд питань щодо докладного опису проведених експертами досліджень, а також письмових висновків на поставлені питання. В обґрунтування прийнятого рішення покладено лише висновок експерта, який очевидно складений з грубим порушенням, адже жодних доказів, які б свідчили про не споживання електричної енергії у минулому та відсутність електроустановок у експерта не було.
Скаржник вважає, що кабельні лінії Л-208, Л-209 10 кВ від ПС "Обухів" до ТП № 1316 10/0,4 кВ, ТП № 136, а також кабельні лінії 0,4 кВ є електроустановками, однак, експертом та судом це не враховано, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
Відповідачем та третьою особою не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Узагальнені доводи письмових пояснень
Відповідач у письмових поясненнях, поданих до суду 30.11.2021, вказує на те, що відповідач за вказаною адресою не має електроустановок, не здійснює споживання електричної енергії та, відповідно, не може мати заборгованості, також, факт відсутності споживання відповідачем електроенергії за зазначеним об'єктом в попередніх періодах вже було встановлено Господарським судом міста Києва в рішенні у справі № 910/1137/16 від 25.04.2017, і зазначене рішення було предметом перегляду в апеляційній та касаційній інстанції, за наслідком чого залишено без змін. У позивача не було жодних підстав визначати ані обсяг фактичного споживання, ані строк для оплати рахунки до закінчення розрахункового періоду - календарного місяця, натомість доказів надання позивачем відповідачу рахунків з визначеним обсягом фактичного споживання в строк, передбачений договором та додатком № 2 до нього, матеріали справи не містять, таким чином, оскільки відповідач не здійснював споживання електричної енергії для своїх потреб, то нарахування заборгованості здійснювалося позивачем без достатніх на те підстав.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 справу № 910/2660/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Корсак В.А., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №910/2660/20 і призначено розгляд справи на 02.12.2021.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021, для розгляду справи №910/2660/20 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді Корсак В.А., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 прийнято справу № 910/2660/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді Корсак В.А., Сулім В.В.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду у судових засіданнях 02.12.2021 та 23.12.2021 оголошувались перерви у розгляді справи № 910/2660/20 до 23.12.2021 та 25.01.2022, відповідно.
Явка учасників у судове засідання
Представники третьої особи у судове засідання, призначене на 25.01.2022, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.
Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2022 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 скасувати, вимоги апеляційної скарги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Так, між позивачем та відповідачем, на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії відповідачу, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420024622 від 01.01.2019, згідно із п. 2.1 якого, позивач, за договором постачальник, продає електричну енергію відповідачу, за договором споживачу, для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 договору, обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії. Договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених в Додатку № 3 до даного договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що початком постачання електричної енергії відповідачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору.
Згідно із умовами заяви-приєднання, датою початку постачання електричної енергії відповідачу є 01.01.2019.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору передбачено, що відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції позивача, яка є Додатком №2 до цього договору. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Умовами п.п. 5.4, 5.5, 5.7, 5.8 договору сторони погодили, що ціна електричної енергії має зазначатися позивачем у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього договору. Оплата рахунку позивача за цим договором має бути здійснена відповідачем у строк, визначений у рахунку. При цьому відповідач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку позивача. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, відповідач може ознайомитись на веб-сайті позивача. У разі порушення відповідачем строків оплати за цим договором, позивач має право припинити постачання електричної енергії відповідачу, вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати. Окрім цього, відповідач сплачує за вимогою позивача пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього договору.
Згідно із п. 6.2 договору передбачено обов'язки відповідача, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Пунктом 13.1 договору сторони погодили, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав відповідач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) відповідачем заяви-приєднання, яка є додатком до цього договору.
Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору відповідача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений між відповідачем та оператором системи розподілу.
Додаток № 2 до договору - Комерційна пропозиція "Стандарт-1" містить наступні умови:
- термін постачання до 31.12.2020. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції;
- ціна (тариф) електричної енергії - тариф на послуги позивача з січня 2019 становить 0,0896 грн/кВт.год. без ПДВ. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення=1,5;
- спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії - відповідач самостійно здійснює оплату з розподілу (передачі) електричної енергії через позивача;
- порядок оплати - остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;
- розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох проценти річних за весь час прострочення;
- термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати - рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається позивачем відповідачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані позивачем рахунки підлягають оплаті відповідачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним здійснено поставку (продаж) відповідачу електричної енергії у період з 01.01.2019 по 31.07.2019 загальною вартістю 217 045,46 грн.
На підтвердження поставки (продажу) електричної енергії на об'єкт відповідача позивачем надано суду довідку Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" від 30.01.2020 вих. №.05/100/250/924 та акти прийняття-передавання електричної енергії з січня по липень 2019р. (включно), які підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача.
Також позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-фактури, які було виставлено відповідачу за період з січня по липень 2019 року (включно).
Оскільки відповідачем не здійснено оплату за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 256 614,68 грн, з яких 217 045,46 грн основної заборгованості за електроенергію спожиту у період з 01.01.2019 по 31.07.2019, 30 132,39 грн пені, 4 008,85 грн 3% річних та 5 427,98 грн інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі за текстом також - ПРРЕЕ).
Згідно пункту 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Так, позивач є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.
Як вже зазначалось, між позивачем та відповідачем, на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії відповідачу, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420024622 від 01.01.2019.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно із п. 6.2 договору визначений обов'язок відповідача здійснювати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
Відповідно до пункту 2.3.13. ПРРЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункт 2.3.14. ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Як вже зазначалося, умовами договору, а саме, пунктом 5.7 та умовами Комерційної пропозиції "Стандарт-1" визначено порядок оплати за спожиту електричну енергію.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
На підтвердження обсягу поставки (продажу) електричної енергії на об'єкт відповідача позивачем надано суду довідку Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" від 30.01.2020 вих. №.05/100/250/924 згідно якої вбачається, що відповідачу (ЕІС -код 625358227022122) було поставлено електричну енергію у наступних обсягах: у січні 2019р. - 9 600 кВт.год.; у лютому 2019р. - 10 920 кВт.год.; у березні 2019р. - 8 080 кВт.год.; у квітні 2019р. - 4 400 кВт.год.; у травні 2019р. - 5 880 кВт.год.; у червні 2019р. 5 240 кВт.год.; у липні 2019р. - 13 400 кВт.год.
Надані позивачем документи, а саме: акт прийняття-передавання електричної енергії за січень 2019 року № А-8547782691 від 31.01.2019 на суму 33 580,96 грн; акт прийняття-передавання електричної енергії за лютий 2019р. № А-8744256895 від 28.02.2019 на суму 37 979,83 грн; акт прийняття-передавання електричної енергії за березень 2019р. № А-8598869694 від 31.03.2019 на суму 26 519,43 грн; акт прийняття-передавання електричної енергії за квітень 2019р. № А-8698005173 від 30.04.2019 на суму 27 467,44 грн; акт прийняття-передавання електричної енергії за травень 2019р. № А-8894975666 від 31.05.2019 на суму 17 213,28 грн; акт прийняття-передавання електричної енергії за червень 2019р. № А-8798217421 від 30.06.2019 на суму 14 982,23 грн та акт прийняття-передавання електричної енергії за липень 2019р. № А-6063252610 від 31.07.2019 на суму 59 302,29 грн, підписані та скріплені печаткою лише з боку позивача.
З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, ухвалою суду від 22.10.2020 по справі № 910/2660/20 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, за результатами якої, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складені висновки судової експертизи № 36048/20-46 від 19.05.2021 та № 36047/20-72 від 07.06.2021, які не викликають сумнівів у їх правильності, вказані висновки не містять розбіжностей і відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості.
Так, на вирішення експертів були поставлені наступні питання:
1) Чи відповідають визначені в рахунках-фактурах, виставлених Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" за період з січня 2019 по липень 2019, обсяги та вартість активної електричної енергії правилам обліку та проведення розрахунків за активну електричну енергію? Якщо ні, то в якому обсязі розрахунок Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" є обґрунтованим? Відповідь на питання визначити окремо за обсягами та вартістю за кожним з рахунків-фактур (розрахунковим періодом);
2) Якими електроустановками Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна Механізована колона-2" (приєднаними до електричних мереж) здійснювалось споживання електричної енергії у період з січня 2019 по липень 2019? Чи можуть зазначені установки спожити електричну енергію в кількості, визначеній в рахунках, наданих Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" за період з січня 2019 по липень 2019?
У висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 36048/20-46 від 19.05.2021 встановлено, що:
- визначені обсяги активної електричної енергії споживачу ПАТ "Київська пересувна Механізована колона-2" встановлених ПАТ "Київобленерго" за період з січня 2019 по липень 2019 встановити не можливо, оскільки обґрунтовані вихідні дані для проведення розрахунків обсягів спожитої електричної енергії за цей період, виставлених постачальником електричної енергії споживачу у матеріалах справи відсутні;
- в результаті проведеного огляду об'єктів дослідження, комісією у складі всіх зацікавлених сторін у справі встановлено, що власні електроустановки ТОВ "Київська пересувна Механізована колона-2", які здійснювали споживання електричної енергії у період з січня 2019р. по липень 2019р., відсутні. Через ТП-1316, що належить на праві власності ТОВ "Київська пересувна Механізована колона-2" за період з січня 2019р. по липень 2019р., відбувалося споживання електричної енергії тільки субспоживачами, а саме ОСББ "Каштанове 2009", "Каштанове 2010" м-н Сосновий, м. Обухів.
У висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 36047/20-72 від 07.06.2021 експертом вказано, що:
- враховуючи неможливість встановлення обсягів активної електричної енергії спожитої відповідачем (що вказано у висновку експерта №36048/20-46 від 19.05.2021), не видається можливим визначити: чи обґрунтовано встановлено вартість активної електричної енергії в рахунках-фактурах за період з січня 2019р. по липень 2019р., виставлених постачальником ТОВ "Київська обласна ЕК"; чи є обґрунтованими розрахунки ТОВ "Київобленерго".
Тобто, експертами наголошено, зокрема, на неможливості визначити відповідність обсягів та вартості активної електроенергії, визначених в актах та рахунках-фактурах виставлених позивачем та встановлено те, що власні електроустановки відповідача, які здійснювали споживання електричної енергії у період з січня 2019р. по липень 2019р., відсутні.
Крім того, як вбачається із відзиву на позов, відповідач зазначає, що він не має жодних електроустановок та не здійснює споживання електричної енергії, що підтверджується актами розмежування. Відповідач є власником двох кабельних ліній Л-208, Л-209 10 кВ від ПС "Обухів" до ТП №1316 10/0,4 кВ, ТП №136, а також кабельних ліній 0,4 кВ, через які здійснюються електропостачання багатоквартирних житлових будинків №1 (на 162 квартири) №2 (на 357 квартир) та №3 (на 162 квартири) мікрорайону Сосновий в м. Обухів. Субспоживачами вказаних електричних установок є мешканці, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштанове-2009", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштанове-2010", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштанове-2007", та інші юридичні та фізичні особи - власники нежитлових приміщень, розташованих в будинках, які мають окремі договори з позивачем на електропостачання. Вся електроенергія спожита електроустановками, приєднаними до мережі 10 кВ та 0,4 кВЗТП-1316, обліковується приладами обліку № 535742 та № 535743, встановленими в ПС "Обухів".
Враховуючи викладене, враховуючи заперечення відповідача щодо споживання електроенергії у період з січня 2019р. по липень 2019р., те, що за наслідками проведення судової експертизи не було встановлено наявність електроустановок відповідача, які здійснювали споживання електричної енергії у період з січня 2019р. по липень 2019р., не було встановлено обґрунтованості визначених у рахунках-фактурах обсягів та вартості спожитої у період з січня 2019р. по липень 2019р. відповідачем електричної енергії, те, що позивачем не було представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів постачання відповідачу електричної енергії на суму 217 045,46 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 30 132,39 грн пені, 4 008,85 грн 3% річних та 5 427,98 грн інфляційних втрат, як похідних від основної вимоги, у задоволені якої відмовлено.
Відтак, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, в сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.
З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 256 614,68 грн, з яких 217 045,46 грн основної заборгованості, 30 132,39 грн пені, 4 008,85 грн 3% річних та 5 427,98 грн інфляційних втрат, є такими, що не підтверджені матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Наявність довідки ПрАТ "Київобленерго" № 03/100/250/924 від 30.01.2020, не спростовує відсутність власних електроустановок відповідача, які здійснювали споживання електричної енергії у період з січня 2019р. по липень 2019р.
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
Однак, у матеріалах справи відсутні відповідні двосторонні акти купівлі-продажу електричної енергії або ж двосторонні акти приймання-передачі електричної енергії.
Враховуючи викладене, позивачем не надано доказів та не доведено того, що відповідач здійснював споживання електричної енергії для своїх потреб, крім того, згідно із висновком експерта, в результаті проведеного огляду електрообладнання ТОВ "Київська пересувна механізована колона-2" не були виявлені електроустановки, якими ТОВ "Київська пересувна механізована колона-2" здійснює споживання електричної енергії для своїх потреб.
Згідно із п. 1.1.3 Правил улаштування електроустановок, електроустановка - це комплекс взаємопов'язаних машин, апаратів, ліній та допоміжного обладнання (разом із будівлями і приміщеннями, в яких їх установлено), призначених для виробництва, трансформації, передавання, розподілу електричної енергії і перетворення її в інший вид енергії.
Отже, кабельні лінії Л-208, Л-209 10 кВ від ПС "Обухів" до ТП № 1316 10/0,4 кВ, ТП № 136, а також кабельні лінії 0,4 кВ, якими володіє відповідач, відповідно до визначення, не є електроустановками.
Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18.12.2019 № 522/1029/18.
Так, у наявних у справі висновках експертів, зазначено про те, що про кримінальну відповідальністю за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт попереджений.
Слід зазначити, що скаржником не наведено обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності чи правильності висновків експертизи у даній справі, натомість наявність певних сумнівів у достовірності чи правильності висновків - недостатньо.
Також слід зазначити, що у висновку експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи у господарській справі № 910/2660/20 від 19.05.2021 № 36048/20-46 зазначено, зокрема, про те, що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 було задоволено клопотання експерта про огляд об'єкта дослідження за адресою: м. Обухів, м-н Сосновий об 11:00 год. 20.04.2021. Під час проведення огляду об'єкта дослідження були присутні генеральний директор ТОВ "Київська пересувна механізована колона-2" Карпухін Я.В., керівник підрозділу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" Сухоруков Д.О. та представник ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" Гончар М.С.
Факт присутності представника ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" Гончара М.С. при огляді об'єкта дослідження не спростований скаржником.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі № 910/2660/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/2660/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.02.2022, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.А. Корсак
В.В. Сулім