79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" лютого 2022 р. Справа №926/3859/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄвроІнтерБуд” №25/21 від 30.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/113/22 від 06.01.2022)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.12.2021 (повний текст рішення складено 20.12.2021, суддя Гурин М.О.)
у справі № 926/3859/21
за позовом Приватного будівельного підприємства “Житлобудсервіс” (18006, м. Черкаси, пров. Зої Космодем'янської, б. 40, кв. 2, код 31546746)
до Товариства з обмеженою відповідальність “Євроінтербуд” (58023, вул. Руська, 259, кв. 55, м. Чернівці, код 39212408)
про стягнення заборгованості у сумі 286170,36 грн.
за участю представників сторін: не з'явились.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.12.2021 у справі №926/3859/21 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд” на користь Приватного будівельного підприємства “Житлобудсервіс” основний борг у розмірі 228275,60 грн., 19132,90 грн. 3% річних, 38761,86 грн. інфляційних втрат, судовий збір в сумі 4292,57 грн., 23000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.12.2021 у справі №926/3859/21 в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 23 000,00 грн. та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3 405,00 грн.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що нормами ГПК України передбачено, що до судових витрат належать витрати саме адвоката, натомість позивачем не надано належних доказів того, що правнича допомога надавалася саме адвокатом, тому заявлені до стягнення витрати не належать до судових витрат, а відтак не підлягають до стягнення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2022 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву, призначено справу до розгляду на 09.02.2022.
09.02.2022 електронною поштою на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними доказами, в якому просить рішення господарського суду залишити в силі відмовивши відповідачу у задоволенні вимог апеляційної скарги. Судом подане клопотання не розглядалося з огляду на недотримання заявником вимог ч.8 ст. 42 ГПК України щодо скріплення документа електронним цифровим підписом учасника справи.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, апелянт був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень за ф.103, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі апелянта за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до часткового задоволення, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийнявши інше рішення, з огляду на наступне.
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК).
Ухвалюючи рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд” витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд виходив з того, що на підтвердження факту понесення та розміру таких витрат Приватним будівельним підприємством “Житлобудсервіс” надано:
- угоду № 11/08/21-гс про надання правничої (правової) допомоги від 11 серпня 2021
- договір про надання юридичних послуг № 11/08/21-гс від 11.08.2021
- акт № 1408-21 від 14.08.2021 прийняття наданих послуг
- рахунок - фактуру № 1108-21 від 11.08.2021
- виписку про рух коштів по рахунку фізичної-особи підприємця від 05.09.2021
- платіжне доручення № 1541 від 18.08.2021 про оплату юридичних послуг зг. рахунку № 1108-21 від 11.08.2021.
Суд дійшов висновку про реальність витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 23 000,00 грн., а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат, у зв'язку з чим вважав, що дані витрати підлягають відшкодуванню.
Окрім того, зазначив, що оплата позивачем юридичних послуг на рахунок ФОП Колєва Р.Г. не може ставити під сумнів факт надання таких послуг та отримання оплати за ці послуги адвокатом Колєвим Р.Г. Водночас суд не вправі перебирати на себе повноваження контролюючих сплату податків органів. Натомість, порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету також перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
Судова колегія не погоджується з такими обґрунтуваннями суду першої інстанції відповідно до такого.
Матеріали справи містять договір про надання юридичних послуг № 11/08/21-гс від 11.08.2021, який укладено між Приватним будівельним підприємством “Житлобудсервіс” та фізичною особою підприємцем Колєвим Русланом Григоровичем, який здійснює діяльність у сфері права, та згідно п.1 цього договору зареєстрований в установленому порядку суб'єкт господарювання, основною метою діяльності якого є надання юридичних послуг, у тому числі консультаційних, аналітичних, представницьких, науково-дослідних послуг у галузі правознавство, що має необхідний та достатній персонал, інформаційні, науково-технічні, адміністративні, матеріальні ресурси, використання яких забезпечує досягнення оптимальних законних результатів.
Юридичними послугами згідно умов договору - є комплекс дій, що здійснюється виконавцем, спрямованих на захист законних прав та інтересів клієнта, що включає в себе консультування клієнта, представництво інтересів в державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах та контрагентами клієнта, підготовку та подачу документів, правовий аналіз, обробка наданих документів та законодавчої бази.
Згідно розділу 2 договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичні послуги, пов'язані із представництвом та захистом інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, які клієнт зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору.
Вартість юридичних послуг (абонентська плата) за даним договором складає еквівалент 23 000,00 грн., пов'язаних із підготовкою документів правового характеру (листів, запитів, позовної заяви, розрахунків, участі у судових засіданнях тощо.)
На виконання умов договору сторонами підписано акт № 1408-21 прийняття наданих послуг від 14.08.2021. Матеріали справи містять рахунок-фактуру № 1108-21 від 11.08.2021, в якому зазначено найменування послуги: “оплата послуг відповідно до договору про надання юридичних послуг від 11.08.2021 № 11/08/21-гс” та виписку із банку АТ “Універсал Банк” по рахунку фізичної особи підприємця від 05.09.2021, яка підтверджує факт отримання фізичною особою підприємцем Колєвим Р.Г. коштів від ПБП “Житлобудсервіс” в розмірі 18 000,00 грн., в якості оплати юридичних послуг згідно вказаного рахунку.
Слід зазначити, що ні договір про надання юридичних послуг № 11/08/21-гс, ні акт № 1408-21 прийняття наданих послуг, ні рахунок фактура не містить доказів того, що юридичні послуги надані саме в межах розгляду справи № 926/3859/21.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.( ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Частиною 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Поняття договору про надання правової допомоги визначено у ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, відповідно до якої це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У своїх рішеннях (ухвали від 26.03.2018 у справі № 915/907/17, від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) Верховний Суд з посиланням на частини 1, 3 ст.26 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, рішення Ради адвокатів України від 07.04.2017 №54 “Про затвердження роз'яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи” дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги згідно із зазначеним Законом. У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов'язків, передбачених трудовим договором. При цьому повноваження такого адвоката як представника повинні підтверджуватися в загальному порядку належним чином оформленими довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Враховуючи зазначене, до судових витрат належать витрати на правничу допомогу особи, яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.
Натомість, з наданих позивачем доказів вбачається, що правнича допомога у даній справі надавалася Колєвим Р.Г., як фізичною особою підприємцем, а не як адвокатом. Тому заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, які надані фізичною особою підприємцем, який хоч і має право на здійснення діяльності у сфері права в розмірі 23 000,00 грн., не належать до судових витрат в розумінні норм Господарського-процесуального кодексу України, і відтак не підлягають до стягнення.
Щодо наданої позивачем угоди № 11/08/21-гс про надання правничої (правової) допомоги від 11.08.2021 колегія суддів звертає увагу на те, що згідно положень ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Матеріали справи вказаних доказів не містять.
В спростування висновків господарського суду, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку сам факт надання юридичних послуг та отримання оплати за ці послуги фізичною особою підприємцем Колєвим Р.Г. під сумнів не ставиться.
Водночас, визначальним фактом, який слід встановити вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням положень ст. 16 ГПК України є надання такої допомоги саме адвокатом Колєвим Р.Г., чого позивачем не доведено і судом з наявних в матеріалах справи доказів не встановлено.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та підтверджуються матеріалами справи, беручи до уваги положенняч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до часткового задоволенню, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.12.2021 у справі № 926/3859/21 слід скасувати в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, прийнявши в цій частині нове рішення.
Оскільки рішення господарського суду Чернівецької області переглядалося виключно в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу перерозподіл судових витрат у зв'язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги не здійснювався.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.86, 129, 240, 269, 270, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄвроІнтерБуд” №25/21 від 30.12.2021 (вх.ЗАГС. №01-05/113/22 від 06.01.2022) - задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 14.12.2021 у справі № 926/3859/21 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд” на користь Приватного будівельного підприємства “Житлобудсервіс” 23 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінтербуд” (58023, вул. Руська, 259, кв. 55 , м.Чернівці, код 39212408) на користь Приватного будівельного підприємства “Житлобудсервіс” (18006, м.Черкаси, пров. Зої Космодем'янської, б.40, кв.2 , код 31546746) 23 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 18.02.2022.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.