79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" лютого 2022 р. Справа №914/1606/19
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.І.,
явка учасників справи:
від стягувача - не з'явилися
від боржника - не з'явилися
від органу ДВС - не з'явилися
розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за № 39/10-6970-21 від 05.11.2021
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 суддя Кидисюк Р.А, м. Львів, повний текст ухвали складено 25.10.2021
за скаргою акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
в межах справи №914/1606/19
за позовом (стягувач) акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача (боржник) комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради
про стягнення 6 668 685,40 грн.
Короткий зміст вимог скарги.
28.09.2021 до Господарського суду Львівської області звернулось Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) зі скаргою в якій просило:
1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 21.01.2020 №914/1471/19;
2)зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій 06.09.2021 ВП № 61281499.
Вказану скаргу стягувач обґрунтовує тим, що постанова від 06.09.2021 про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 61281499 винесена державним виконавцем з порушенням вимог п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції Закону №1404-VIII від 02.06.2016.
Зазначає, що відповідно до постанови від 06.09.2021 ВП№61281499 підставою для зупинення виконавчих дій стало включення боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. З системного аналізу положень Закону №1730 та ЗУ «Про виконавче провадження» (з урахуванням змін внесених Законом №1639) вбачається, що вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61281499 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з боржника може бути зупинено лише у разі включення комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго», де кредитор - НАК «Нафтогаз України», і який є стягувачем у виконавчому провадженні.
З даних Реєстру, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону (адреса: https://www.msnregion.gov.ua/) не вбачається, що боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК «Нафтогаз України».
Крім того, після набрання чинності Законом №1639 (29.08.2021) виконавчі дії у відповідних виконавчих провадженнях не можуть бути зупинені у зв'язку з включенням до Реєстру підприємств ТКЕ згідно за порядком (процедурою), що діяла до набрання чинності Законом №1639. Попередня редакція Закону №1730 не передбачала включення підприємств ТКЕ до Реєстру в розрізі усіх кредиторів окремо. Для реалізації права на зупинення виконавчих дій у відповідних виконавчих провадженнях, підприємства ТКЕ зобов'язані вжити за одів, передбачені ст. 3 Закону №1730 (в редакції Закону №1639) для включення останніх до Реєстру за кожним кредитором окремо.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 у задоволенні скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відмовлено.
Ухвала суду мотивована посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” та тим, що боржник - КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є підприємством, яке включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт (стягувач) просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2021, прийняти нове рішення, яким задоволити скаргу, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції оскільки, з даних Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії не вбачається, що боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед АТ “НАК “Нафтогаз України”, у виконавчому провадженні ВП № 61281499.
Зазначає, що 01.11.2021 наказом №282 Міністерством розвитку територіальних громад на території України внесено зміни до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», Порядку ведення реєстру теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Вказує, що реєстр існує відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», тобто боржники включені за кожним кредитором окремо із зазначенням боргу станом на 01.06.2021.
При цьому, на момент винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 61281499 боржник не значився у даному реєстрі, як учасник процедури врегулювання заборгованості згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Узагальнені доводи та заперечення боржника.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що висновки суду відповідають встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.
Учасники справи у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в силу п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2019 у справі №914/1606/19 позов задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 5 144 348,37 грн. основного боргу, 350 503,37 грн. пені, 255 083,62 грн. 3% річних, 568 246,67 грн. інфляційних втрат та 100 030,28 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21.01.2020 Господарським судом Львівської області на виконання вказаного рішення суду від 17.12.2019, яке набрало законної сили 16.01.2020 видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначених грошових коштів.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019 у справі №914/1606/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.04.2020 відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2019 у справі №914/1606/19 на шість місяців до 28.10.2020.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06.09.2021 зупинено вчинення виконавчих дій ВП №61281499 на підставі п.10. ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.
Зазначене стало підставою для звернення стягувача до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України ( статті 339-345).
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
В силу норм ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій викладено у ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, 30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яким доповнено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10, відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»,постачальники електричної енергії, а боржниками підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)».
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону реструктуризації підлягала кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 №152 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
Відомостей про звернення постачальника природного газу про виключення такого із зазначеного реєстру матеріали скарги не містять.
Разом з тим, 29.08.2021 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», яким, зокрема, було внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Відповідно до вказаних змін, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію (ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» у редакції від 29.08.2021).
Згідно з ч. 1 ст. 5 вказаної редакції Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» реструктуризації підлягають кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а також заборгованість за послуги з розподілу і транспортування природного газу та кредиторська заборгованість теплопостачальних організацій перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг споживачам, які утворилися станом на 1 червня 2021 року (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість).
Статтею 3 редакції Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 29.08.2021 встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії ліцензій (за наявності) або рішень про видачу ліцензій, прийнятих органами ліцензування, на провадження видів господарської діяльності, що діяли на момент виникнення заборгованості, або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із записом про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії суб'єкту господарювання (для підприємств та організацій, діяльність яких підлягає ліцензуванню згідно із законодавством); довідки, складені підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської заборгованості (із зазначенням категорії споживачів) станом на 1 червня 2021 року та кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до вимог цього Закону (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), із зазначенням кредиторів, величини заборгованості, розміру неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що підлягає врегулюванню, станом на 1 червня 2021 року, а також обсягів заборгованості, реструктуризованої станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом; копія акта звіряння взаєморозрахунків станом на 1 червня 2021 року із зазначенням договорів, заборгованість за якими реструктуризована станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах або довідки про відсутність такої заборгованості, підписані керівником.
Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
Включення до реєстру здійснюється безоплатно та за кожним кредитором окремо.
Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок).
Також Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» викладено у новій редакції п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».
Згідно з частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), а також за послуги з транспортування і розподілу природного газу, теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до повідомлення із системи СЕД Мінрегіон від 18.10.2021 №7/10.1/15511-21 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є підприємством, що надає послуги з теплопостачання, і яке на підставі наказу Мінрегіону від 16.06.2017 №152 включене до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», та знаходиться у зазначеному Реєстрі під №34.
Станом на дату винесення оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №61281499, так і на дату прийняття судом першої інстанції ухвали боржник знаходиться у зазначеному Реєстрі, відомостей про його виключення із зазначеного реєстру немає.
Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови, так і на дату прийняття судом першої інстанції ухвали, боржник був виключений з Реєстру, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій -не усунені, а відтак відсутні підстави вважати дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій неправомірними.
Посилання апелянта на відсутність в Реєстрі інформації про включення КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради за кредитором -АТ НАК «Нафтогаз України», який є стягувачем у даному виконавчому провадженні, не можуть бути підставою для скасування постанови, адже, як уже відзначалось, постановою КМУ №93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, а 16.06.2017 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради включено до такого Реєстру відповідно до наказу Мінрегіону від 16.06.2017 № 152.
Зміни до Порядку щодо ведення Реєстру та порядку включення у Реєстр підприємств (зокрема, із вказівкою щодо кожного кредитора, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) станом на момент винесення оскаржуваної постанови, так і на дату прийняття судом першої інстанції ухвали не вносились.
Апеляційний судом встановлено, що відповідні зміни (зокрема, щодо зазначення «за кожним кредитором окремо» та відомостей про конкретного кредитора) до Порядку щодо ведення Реєстру внесені постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 №1097 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», яка набрала чинності лише 26.10.2021.
При цьому, як вбачається з долученого до відзиву на апеляційну скаргу наказу Міністерства №347 від 21.12.2021 та додатку №1 до нього, в Реєстрі поновлено інформацію щодо КП «Дрогобичтеплоенерго», а саме вказано відомості щодо АТ НАК «Нафтогаз України» як кредитора, та обсяги кредиторської заборгованості станом на 01.06.2021.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.01.2020 у справі № 914/1606/19.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заперечення боржника викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга стягувача підлягає залишенню без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду - без змін.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за № 39/10-6970-21 від 05.11.2021 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 у справі №914/1606/19 - залишити без змін.
Судовий збір у розмірі 2270,00 грн. за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя: С.М. Бойко
Судді: Т.Б. Бонк
Г.Г. Якімець
Повний текст постанови складено 16.02.2022.