Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 640/4596/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
17 лютого 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі UA-2018-10-02-001187-а.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що тендерна документація позивача не містила вимоги щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у п.3, 8 ч.1 ст.17 Закону №922, а у складі тендерних пропозицій переможців за лотами №2 та №3 документально не підтверджено технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, внаслідок чого висновок за результатами моніторингу процедури закупівлі прийнятий відповідачем правомірно.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що замовник не може вимагати інформацію, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, в той час, як інформація, визначена у п.3, 8 ч.1 ст.17 Закону №922 є загальнодоступною, а тендерні пропозиції переможців за лотами №2, №3 відповідають вимогам тендерної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В силу п.3 ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач просив здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, однак, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, з огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався в порядку спрощеного провадження і участь сторін під час апеляційного розгляду справи не є обов'язковою, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «АК «Київводоканал» оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів від 02.10.2018 UA-2018-10-02-001187-a щодо закупівлі ДК 021:2015 - 44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, 44163130-0 - Каналізаційні труби, 44167300-1- Коліна, трійники та арматура до труб, 44167100-9 - Муфти, 44163241-1 - Ізоляційні прокладки, 44163200-2 - Трубна арматура, 44163140-3 - Паропровідні та водопровідні труби, 44167400-2 - Патрубки, 44167110-2 - Фланці, 44165300-7 - Рукави, 44167200-0- Ремонтні хомути та манжети, (труби, фітинги та супутні вироби, 8 лотів), відповідно до тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету ПрАТ «АК «Київводоканал» протоколом від 18.10.2018 (а.с.12-18).
На підставі наказу Державної аудиторська служба України прийняла наказ від 06.02.2019 №31 (а.с.49-51) відповідачем розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається, в тому числі, і щодо процедури закупівлі UA-2018-10-02-001187-a (дані автоматичних індикаторів ризиків), за результатами якого складено висновок від 04.03.2019 №64 (а.с.52-54), в якому зафіксовано, що за результатами аналізу питання щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», через відсутність у тендерній документації вимог щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у п.3 та 8 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі». Також встановлено порушення вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині невідхилення тендерних пропозицій ТОВ «Інтерекст LTD» за лотом №2 і ТОВ «УКСПАР» за лотом №3, як таких що не відповідали умовам тендерної документації, оскільки а результаті аналізу тендерних пропозицій переможців за лотами № 2 та № 3 установлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Інтерекст LTD» документально не підтверджено технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, зокрема, не надано сертифікатів якості та/або сертифікатів відповідності та/або паспортів на товари (муфти (ГОСТ 8966) і згони сталеві (ГОСТ 8969), що суперечить вимогам, які наведені в додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації; у складі тендерної пропозиції ТОВ «УКСПАР» документально не підтверджено технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, зокрема, не надано сертифікатів якості та/або сертифікатів відповідності та/або паспортів на товар (фланець сталевий Ш=800 мм, Ру=10 (ГОСТ 12820), що суперечить вимогам, які наведені у додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації.
На підставі встановлених обставин у висновку від 04.03.2019 №64 (а.с.52-54) відповідач зобов'язав ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Вважаючи вказаний висновок протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуваний висновок не може бути визнаний обґрунтованим, оскільки суперечить вимогам Закону і тендерної документації.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону №2939-ХІІ встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.7-1 Закону №922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.
Частинами 6, 7 наведеної статті передбачено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з ч.10 ст.7-1 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Колегія суддів зазначає, що у цій справі предметом оскарження є висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, яким зобов'язано позивача як замовника здійснити відповідні заходи щодо усунення виявлених порушень. Такий висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, а тому має відповідати критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття,
Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово наводився Верховним Судом, зокрема у постанові від 21.01.2021 у справі №240/9993/19.
В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.
Щодо висновків відповідача про відсутність у тендерній документації позивача вимог щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у п.3, 8 ч.1 ст.17 Закону №922, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.3, 8 ч.1 ст.17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема, службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Положеннями ч.3 ст.17 Закону №922-VIII закріплено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
З тендерної документації вбачається, що в пп.2.7 п.2 «Інша інформація» розділу «Оцінка тендерної пропозиції» міститься вимога, адресована переможцю торгів, у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у п.2, 3, 5, 6 і 8 ч.1 ст.17 Закону, в тому числі: оригінал або нотаріально завірену копію довідки, або електронну довідку, видану уповноваженим органом, про відсутність судимостей у фізичної особи, яка є учасником (датована не раніше 30 днів до кінцевої дати подання тендерних пропозицій або більш пізнішої дати); оригінал або нотаріально завірену копію довідки, або електронну довідку, видану уповноваженим органом, про відсутність судимостей у службової (посадової) особи учасника, яка підписала тендерну пропозицію (датована не раніше 30 днів до кінцевої дати подання тендерних пропозицій або більш пізнішої дати).
Наведене свідчить про безпідставність висноку відповідача в частині відсутності у тендерній документації вимоги щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у п.3 ч.1 ст.17 Закону №922-VIII.
Колегія суддів звертає увагу, що наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2011 №3018/5 затверджено Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі за текстом - Положення N 3018/5), відповідно до п.1.2 якого Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, - це автоматизована база даних, що містить інформацію про суб'єктів підприємницької діяльності, відносно яких триває або завершена процедура банкрутства (далі - боржники), про стан провадження у справі про банкрутство, про реєстр вимог кредиторів та інші дані, які отримані від арбітражних керуючих та господарських судів, а також відомості, які є результатом здійснення державним органом з питань банкрутства визначених законодавством повноважень (далі - Єдиний реєстр підприємств).
В силу п.1.3 наведеного Положення, держатель Єдиного реєстру підприємств - Міністерство юстиції України (далі - Держатель).
Згідно з пп.2.1.2 п.2.1 цього Положення, Єдиний реєстр підприємств містить відомості про стан провадження у справі про банкрутство (у тому числі дата відкриття провадження у справі про банкрутство та судова процедура, у якій перебуває боржник).
Пунктом 3.2 Положення №3018/5 визначено, що Інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств (далі - довідка) - це документ, який надається безоплатно в електронній формі за он-лайн запитом юридичної або фізичної особи про видачу довідки з Єдиного реєстру підприємств (далі - запит) стосовно суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого запитується інформація.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід'ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Єдиний ліцензійний реєстр, Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об'єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Згідно з п.26, 28 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.
Частинами 1, 2 ст.11 наведеного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів.
Тобто, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство є відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним та в якому міститься достовірна інформація про юридичну особу, включно щодо визнання учасника торгів банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є відкритими та загальнодоступними та надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту.
Отже, оскільки відомості передбачені п.8 ч.1 ст.17 Закону 922-VIII містяться у відкритому реєстрі, доступ до якого є вільним, враховуючи приписи частини третьої статті 17 вказаного Закону, вимагання таких відомостей від учасників процедури закупівлі не є обов'язковим.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №640/4865/19
Згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до пп.3 п.6 р.«Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені у Додатку 3 до тендерної документації. Учасники процедури закупівлі повинні надати по Лотам 1-8 в складі тендерної пропозиції: 3) інші документи, передбачені Додатком 3 тендерної документації.
Згідно з Додатком 3 учасник у складі тендерної пропозиції на товар/групу товарів по Лотам 1-8 надає наступні супроводжувальні документи: cертифікат якості та/або сертифікат відповідності та/або паспорт. У разі ненадання сертифікату відповідності учасник надає у складі тендерної пропозиції сертифікат якості та/або паспорт.
Відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Інтерекст LTD» документально не підтверджено технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, зокрема, не надано сертифікатів якості та/або сертифікатів відповідності та/або паспортів на товари (муфти (ГОСТ 8966) і згони сталеві (ГОСТ 8969), що суперечить вимогам, які наведені в додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації; у складі тендерної пропозиції ТОВ «УКСПАР» документально не підтверджено технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, зокрема, не надано сертифікатів якості та/або сертифікатів відповідності та/або паспортів на товар (фланець сталевий Ш=800 мм, Ру=10 (ГОСТ 12820), що суперечить вимогам, які наведені у додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі».
В той же час, вимогами тендерної документації передбачено можливість надання cертифіката якості та/або сертифіката відповідності та/або паспорт на товар/групу товарів по Лотам 1-8.
Так, ТОВ «Інтерекст LTD» та ТОВ «УКСПАР» не було надано сертифікатів якості та/або сертифікатів відповідності та/або паспортів на товари, в той же час, ТОВ «Інтерекст LTD» надав сертифікат відповідності на продукцію «Деталі трубопроводів: фланці; трійники, відводи, переходи; заглушки», а ТОВ «УКСПАР» надав сертифікат відповідності на продукцію «Арматура трубопровідна торговельної марки UKSPAR» (до якої належать і фланці) та паспорт на аналогічну продукцію групи товарів.
Наведене свідчить про безпідставність висновків відповідача щодо недотримання переможцями по лотам №2 та №3 вимог тендерної документації про процедурі закупівлі UA-2018-10-02-001187-а.
Крім того, зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Зобов'язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов'язкового способу їхнього усунення.
Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року в справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року в справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19, №480/3179/19, від 28 січня 2021 року в справі №160/12925/19, від 05 лютого 2021 року в справі №160/4347/19, від 19 квітня 2021 року в справі №1.380.2019.006879, від 13 травня 2021 року в справі №160/13090/19 та від 12 серпня 2021 року у справі №420/2785/19.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі від 04.03.2019 №64 не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, з огляду на не врахування відповідачем всіх обставин для його прийняття, без дотримання принципу пропорційності щодо виявлених порушень та застосованих наслідків, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 17 лютого 2022 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма