Справа № 754/16491/21
Провадження № 11-кп/824/71/2022 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1
25 січня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ,-
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 30 січня 2022 року. Визначено розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 22 700 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання. Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 30 січня 2022 року.
Таке рішення, суд мотивував тим, що зважаючи на те, що будь яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити і раніше визначений розмір застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
02 грудня 2021 року в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений раніше судимий, вчинив тяжкий злочин, спробує незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто по 30 січня 2022 року включно.
Так, розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції при розгляді питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції, були заслухані пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належним чином дослідив всі обставини, які мають значення при вирішенні даного питання, врахував, характер та тяжкість вчинених кримінальних правопорушен, дані про особу обвинуваченого та правильно встановив, що продовжують існувати обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ступінь яких не зменшився та на даний час виключає можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З врахуванням характеру висунутого ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні умисних злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, який не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а також те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, є особою без визначеного роду занять, без постійного джерела доходів, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, суд першої інстанції, на думку колегії суддів дійшов обгрунтованого висновку що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення такі ризики не зменшились і виправдовують подальше його тримання під вартою.
Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких даних, які б в сукупності з усіма врахованими судом першої інстанції обставинами, зменшували встановлені в ході судового розгляду провадження ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою жодним чином не зменшились і в сукупності з даними про особу обвинуваченого, на даному етапі провадження, вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , продовжено застосування щодо обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не містить буд-яких доводів на обґрунтування незаконності ухваленого судом першої інстанції рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому залишена її без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - без змін.
Керуючись ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3