ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
20 січня 2022 року м. Київ№ 640/21582/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Віталія» (02002, м. Київ, вул.
Євгена Сверстюка, 21)
до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький,
вул. Пилипчука, 17)
про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Селянське (фермерське) господарство «Віталія» (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1991 від 25 червня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «Віталія».
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що у зв'язку із відсутністю печатки контролюючого органу у запиті про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 24 листопада 2017 року №18500/10/22-01-14-06-10 та на підставі абзацу 18 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Відтак, наказ від 25 червня 2018 року №1991 про проведення документальної позапланової перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/21582/18, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року замінено відповідача у справі №640/21582/18 з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на належного: Головне управління ДПС у Хмельницькій області (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Пилипчука, будинок 17, код ЄДРПОУ 43142957).
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про закриття провадження по даній справі з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Предметом оскарження в даній справі є наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25 червня 2018 року №1991 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «Віталія».
16 серпня 2018 року позивач отримав акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «Віталія» №1340/22-01-14-06/30919703 від 10 серпня 2018 року, яку проведено на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 25 червня 2018 року №1991.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято 29 серпня 2018 року податкове повідомлення-рішення №0008671406, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України в розмірі 129 716,00 грн.
Також, контролюючим органом 29 серпня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0008691406, на підставі якого збільшено Селянському фермерському господарству «Віталія» суму з податку на додану вартість у розмірі 577 995,00 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням 462 396,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115 599,00 грн.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17.
Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду, згідно постанови від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно тлумачити у ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).
Згідно із частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів касаційної інстанції при розгляді цієї справи звернула увагу на наявність правового висновку щодо застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як підтверджується змістом наявних у справі документів, фактично за наслідками проведеної контролюючим органом перевірки складено податкове повідомлення-рішення, яке позивачем в межах даного адміністративного позову не оскаржується.
При цьому, необхідно зазначити, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.
Суд звертає увагу позивача, що у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17 зазначено, що хоча Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, суд приходить висновку, що провадження по даній справі слід закрити та роз'яснити позивачеві, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, а відтак клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №640/21582/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Віталія» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 25 червня 2018 року №1991.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук