ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 січня 2022 року м. Київ № 640/30486/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Яковенка А.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
третя особа ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 06.10.2021 про стягнення штрафу в сумі 3400, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваних постанов, оскільки позивач не була обізнана про проведення виконавчих дій 18.09.2021 та 02.10.2021, так як постанову про поновлення виконавчого провадження вона не отримувала. Разом з тим, позивач вказує про грубе порушення державним виконавцем порядку визначення місця проведення пробачень з дитиною, так як всупереч п. 5 розділу IX Інструкції № 512/5 як при первинному відкритті виконавчого провадження так і при його поновленні одночасно з відповідною постановою, з метою визначення часу та (або) місця такого побачення державний виконавець позивача не викликав, а самостійно, без з'ясування позиції позивача, шляхом постановлення вимоги від 29.09.2021 визначив місце побачення стягувача з дитиною 02.10.2021.
Крім того, позивач зазначає, що побачення батька з дитиною 02.10.2021 було неможливо з огляду на хворобу дитини, що підтверджується інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров'я від 30.09.2021.
На думку позивача, відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем; сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Оскільки позивач з об'єктивних причин не могла забезпечити побачення батька з дитиною в час, визначений судовим рішенням та місці, визначеному державним виконавцем, не була обізнана щодо відновлення виконавчих дій та щодо конкретного місця побачень батька з дитиною, накладення на позивача штрафів за невиконання рішення суду є протиправним, а постанови державного виконавця від 24.09.2021 та від 06.10.2021 підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі № 640/30486/21 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
15.11.2021 р. до суду надійшов відзив Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов такими, що вчинені у відповідності до вимог закону «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні 16.11.2021 суд ухвалив залучити до участі у справі в якості 3 особи ОСОБА_2 на стороні відповідача.
06.12.2021 р. до суду надійшли пояснення 3 особи - ОСОБА_2 , відповідно до яких останній зазначає про правомірність постанов державного виконавця, які оскаржуються позивачем, та про систематичне виконання рішення суду позивачем, що слугувало підставою для накладення державним виконавцем штрафів відповідно до постанови Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. та постанови Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 06.10.2021 про стягнення штрафу в сумі 3400, 00 грн.
У судовому засідання 18.01.2022 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 01.06.2018 у справі № 365/322/17 за позовом ОСОБА_2 (далі - Стягувач) до ОСОБА_1 (далі - Боржник, Позивач), треті особи: Згурівська районна державна адміністрація Київської області, як орган опіки і піклування, Служба у справах дітей та сім'ї Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні та про визначення прізвища дитини га внесення змін до актового запису № 372 від 01 лютого 2013 року про народження дичини, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 24.01.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 позов задоволено частково. Визначено спосіб участі Стягувана у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , шляхом встановлення часу їх побачень кожної першої та третьої суботи місяця з 9-00 години до 13-00 години в присутності Позивача в громадських місцях на всій території міста Києва та смт. Згурівка Київської області.
На виконання вищевказаного рішення суду Київським апеляційним судом видано виконавчий лист від 05.03.2021.
Відповідно до постанови Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 17.09.2021 за заявою стягувача виконавче провадження № 65651175 відновлено.
Постановою Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф в сумі 1700 грн.
Постановою Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 06.10.2021 за повторне невиконання рішення суду на позивача накладено штраф в сумі 3400 грн.
Позивач, вважаючи постанови Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. та від 06.10.2021 про стягнення штрафу в сумі 3400, 00 грн. протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі також - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлено статтею 64-1 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до зазначеної статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Згідно частини першої статті 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Одночасно частиною другою вказаної статті Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення статті 75 Закону № 1404-VIII, суд дійшов до висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф не невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 821/1568/16.
Отже, державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Поважними в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №127/3770/17.
Крім того, порядок виконання судових рішень також передбачений в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
У розділі ІХ Інструкції № 512/5 наведено порядок виконання рішень немайнового характеру, у тому числі рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною.
Пунктом 5 розділу ІХ Інструкції № 512/5 визначено, якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з'явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.
Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.
Якщо сторона виконавчого провадження не з'явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону №1404-VІІІ.
При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону №1404-VІІІ.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 розділу IX Інструкції № 512/5 якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з'явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.
Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення пос танови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.
Якщо сторона виконавчого провадження не з'явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце іакою побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.
Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про встановлення побачення з дитиною з підстави, передбаченої пунктом 9 статті 39 Закону, до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження у зв'язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною, державний виконавець виносить постанов) про відновлення виконавчого провадження.
Постанова про відновлення виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадженням та до суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до постанови державного виконавця від 24.09.2021 штраф за невиконання рішення суду в розмірі 1700,00 грн. накладено за незабезпечення побачення стягувача з дитиною 18.09.2021 р. Із постанови державного виконавця від 24.09.2021 вбачається, що штраф за невиконання рішення суду в розмірі 1700,00 грн. накладено за незабезпечення побачення стягувача з дитиною 18.09.2021 р. о 09:00 год. в ТРЦ «Ретровіль», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 47.
Відповідно ж до постанови державного виконавця від 06.10.2021 р. штраф за повторне невиконання рішення суду в розмірі 3400,00 грн. накладено за незабезпечення побачення Стягувача з дитиною 02.10.2021 р. о 09:00 год. в ТРЦ «Ретровіль», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 47.
Водночас, з наданих суду матеріалів справи не вбачається, що позивач була обізнана щодо проведення виконавчих дій 18.09.2021 та 02.10.2021, оскільки доказів отримання постанови про поновлення виконавчого провадження позивачем суду не надано. Зворотного під час розгляду адміністративної справи суду не доведено.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення державним виконавцем порядку визначення місця проведення пробачень з дитиною, так як всупереч п. 5 розділу IX Інструкції № 512/5 як при первинному відкритті виконавчого провадження так і при його поновленні одночасно з відповідною поставною, з метою визначення часу та (або) місця такого побачення державний виконавець позивача не викликав, а самостійно, без з'ясування позиції позивача, шляхом постановлення вимоги від 29.09.2021 визначив місце побачення стягувача з дитиною 02.10.2021. Зворотного суду під час розгляду адміністративної справи не доведено.
Крім того, суд зважає на доводи позивача щодо того, що місця побачення стягувача з дитиною 18.09.2021 державним виконавцем визначено не було, так як в матеріалах виконавчого провадження, які наявні в Автоматизованій системі виконавчого провадження відповідна вимога державного виконавця з зазначенням конкретної адреси побачення батька з дитиною на території м. Києва чи смт. Згурівка відсутня.
Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що незабезпечення побачень батька з дитиною 18.09.2021 та 02.10.2021 відбулося з незалежних від позивача причин, адже останній всупереч приписам Закону України «Про виконаве провадження» та Інструкції № 512/5, зокрема, п. 5 розділу ІХ, не був обізнаний щодо поновлення виконавчого провадження та визначеного державним виконавцем місця побачення батька з дитиною.
Крім того, суд звертає увагу, що побачення батька з дитиною 02.10.2021 було неможливо з огляду на хворобу дитини, що підтверджується інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров'я від 30.09.2021. Копія довідки надана позиваем до матеріалів справи.
Суд повторно звертає увагу, що відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у том) самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
У контексті зазначеного суд звертає увагу, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 640/11833/19.
Враховуючи, що позивач з об'єктивних причин не могла забезпечити побачення батька з дитиною в час, визначений судовим рішенням та місці, визначеному державним виконавцем, так як не була обізнана щодо відновлення виконавчих дій та щодо конкретного місця побачень батька з дитиною, суд дійшов висновку про протиправність накладення на позивача штрафів за невиконання рішення суду відповідно до постанов Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. та від 06.10.2021 про стягнення штрафу в сумі 3400, 00 грн.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов діяв всупереч приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність протиправності оскаржуваних постанов державного виконавця. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн. та визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 06.10.2021 про стягнення штрафу в сумі 3400, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1816, 00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 1816, 00 грн.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т. Г.Гонгадзе, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 24.09.2021 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберка О.П. від 06.10.2021 про стягнення штрафу в сумі 3400, 00 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т. Г.Гонгадзе, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497) понесені нею судові витрати за сплату судового збору у сумі 1816 , 00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.В. Аблов