Справа № 2216/809/2012
Провадження № 4-с/684/1/2022
17 лютого 2022 року смт Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.,
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Стара Синява скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника, винесена державним виконавцем під час виконання виконавчого листа №2216/809/2012 від 05.03.2013.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що на виконанні Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одесиперебуває виконавчий лист виданий 05.03.2013 року Старосинявським районним судом Хмельницької області, в процесі виконання зазначеного виконавчого документу державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна. При цьому, лише 30.08.2021 року йому стало відомо, що відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно до Реєстру внесено запис від 01.09.2015 року №10994863 про обтяження нерухомого майна. Підставою для внесення запису слугувала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.08.2015 року Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси. Постанова винесена на підставі виконавчого листа №2216/809 від 05.03.2013 року про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2 2008 року народження на користь ОСОБА_3 . Скаржник зазначає, що він звернувся до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси із заявою від 30.08.2021 року про зняття арешту з майна, однак отримав відповідь 07.09.2021 року, згідно якої йому роз'яснено, що зняття арешту неможливе, оскільки матеріали по виконавчому провадженню вже передано до архіву. Водночас, наявність обтяження на майно обмежує право реалізувати законні права щодо наявного майна у скаржника.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, подану скаргу підтримав в повному обсязі та просить її задовольнити.
Державний виконавець Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одесив судове засідання не з'явився, судом про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлений, в.о. начальника Відділу Віннічук В.В. направив на адресу суду лист про виконання виконавчого листа 2216/809 від 05.03.2013 року.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд скарги у її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дата, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, прийшов до наступного висновку.
Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2013 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 для утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх його видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_2 повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2012 року т тягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
Рішення набрало законної сили 16 лютого 2013 року та на підставі даного рішення суду видано виконавчий лист №2216/809/2012 від 19.02.2013 року.
Боржник, тобто скаржник у справі, 17.12.2021 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просить визнати протиправню та скасувати постанову про арешт майна боржника, що винесена державним виконавцем під час виконання виконавчого листа №2216/809 від 05.03.2013 року.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта від 30.08.2021 року №372354147 01.09.2015 року за індексним номером 24061181 внесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме, арешт нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.08.2015 року державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси (номер запису про обтяження 10994863).
Нормами Конституції України (ст.ст. 124, 129) і ЦПК України (ст. 18) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За змістом ст.ст. 447, 448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином предметом оскарження в порядку ст.ст. 447-453 ЦПК України можуть бути дії (бездіяльність) виконавця з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства.
За приписами ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В.о. начальника Відділу Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Віннічуком В.В., на вимогу суду, від 31.01.2022 року вих. № 5079, надано довідку про перебіг виконання виконавчого листа виданого Старосинявським районним судом за №2216/809/2012. Згідно вказаної довідки, в Відділі перебуває на виконанні виконавче провадження №37403176 по примусовому виконанню виконавчого листа №2216/809, який видав 05.03.2013 року Старосинявський районний суд Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.2012 року і до повнолітня дитини. Стягнення щомісячно проводяться з заробітної плати боржника, при примусовому виконанні виконавчого провадження №37403176 постанова про арешт майна боржника не виносилась.
Тобто, посилання скаржника на винесення постанови про арешт майна при примусовому виконанні виконавчого листа Старосинявського районного суд №2216/809/2012, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки до матеріалів скарги вказаної постанови не долучено, як і не надано доказів про винесення такої постанови по виконавчому провадженні №37403176.
Також, слід зауважити, що згідно довідки в.о. начальника Відділу Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Віннічука В.В., від 31.01.2022 року, у 2015 році на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №48575864 по примусовому виконанню виконавчого листа №751/2121/15ц Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.04.2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості у розмірі 27699,57 грн., 31.08.2015 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника (номер запису про обтяження 10994863).
Таким чином, виконавчий документ, а саме виконавчий лист виданий Старосинявським районним судом Хмельницької області за №2216/809/2012, перебуває на виконанні Відділі Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси (виконавче провадження №37403176) постанова про арешт майна у даному виконавчому провадженні не виносилася, тому і підстав для визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржниканемає.
Відповідно достатті 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, інформацію Відділу Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 259,260,261,447,451,452 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 17 лютого 2022 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.