Справа № 645/7978/21
Провадження № 2/645/961/22
іменем України
17 лютого 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючий суддя - Шарко О.П., секретаря судових засідань - Христенко А.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області про оспорювання батьківства, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області в якій просить виключити відомості про його батьківство в актовому записі №1121 від 20 серпня 2019 року про народження ОСОБА_3 , виконаного відділом РАЦС по м.Харкову Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
ОСОБА_2 в свою чергу звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача аліменти у розмірі ј від всіх видів з доходу відповідача, але не менше ніж 50% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку.
У підготовчому судовому засіданні особи, які беруть участь у справі, проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Згідно п. 15 ч.2 вказаної статті, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
В ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчого засідання у даній цивільній справі проведено підготовчі дії, передбачені ст.ст. 189-199 ЦПК України: направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та копії доданих до неї документів відповідачам, визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, вимоги позивача та склад учасників судового процесу. Визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В підготовчому судовому засіданні з'ясовано позовні вимоги, підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб та інших клопотань до суду не надійшло. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Також у підготовчому судовому засіданні позивач за первісним позовом заявив клопотання про призначення у справі судової біологічної експертизи - молекулярно - генетичного дослідження, проведення якої доручити експертам Харківського НДЕКЦ МВС України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно доч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
За положеннями статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності умов, визначених у частині першій цієї статті, а саме: якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та якщо сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, при цьому учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
З огляду на це та зважаючи на предмет поданої до суду позовної заяви, суд вважає, що заявлене клопотання про призначення судової молекулярно- генетичної експертизи відповідає вимогам і ґрунтується на підставах, передбачених частиною першою статті103 ЦПК України, оскільки викладені в ньому обставини потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам , що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні, що передбачено ст. 109 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, у відповідності до вимог ст. 252 ЦПК України на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103-104, 189, 196 - 198, 200, 210, 252,352-354 ЦПК України, суд -
Закрити підготовче засідання за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області про оспорювання батьківства, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, призначити справу до судового розгляду по суті.
Клопотання позивача за первісним позовом про призначення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області про оспорювання батьківства, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав судову біологічну експертизу - молекулярно-генетичне дослідження, проведення якої доручити експертам Харківського НДЕКЦ МВС України - задовольнити.
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
Чи існує біологічне споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи можливо встановити факт батьківства ОСОБА_1 ?
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ..
Роз'яснити сторонам у цивільній справі наслідки неявки, передбачені ст. 109 ЦПК України, а саме - у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Покласти на експертів обов'язок визначити день та час проведення експертизи та забезпечити виклик до експертної установи всіх учасників експертизи. У випадках неявки учасників експертизи до експертної установи у визначений експертом день та час, зобов'язати експерта направити до суду докази про отримання ними викликів експерта та докази їх ухилення від участі в експертизі.
Надати експертам у розпорядження матеріали цивільної справи № 645/7978/21.
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала, в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України. В інших випадках ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 17 лютого 2022 року
Головуючий суддя: