1Справа № 335/269/22 1-кп/335/417/2022
16 лютого 2022 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, на підставі обвинувального акту, що надійшов з угодою про примирення від 30 грудня 2021 р., кримінальне провадження № 12021082060001521 внесене до ЄРДР 15 листопада 2021 р., за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тернувате Новомиколаївського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який має середню світу, на утриманні малолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
10.11.2021 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись на Набережній магістралі, а саме неподалік від будинку АДРЕСА_2 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою власної фізичної сили шляхом вільного доступу таємно викрали чавунні решітки в кількості 4-ох одиниць, загальною вартістю 5 783 гривні 40 копійок, що належить районній адміністрації по Вознесенівському району м. Запоріжжя, які поклали в автомобіль марки ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому покинули місце вчинення злочину, отримавши змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідування особою, спричинив районній адміністрації по Вознесенівському району м. Запоріжжя матеріальну шкоду на загальну суму 5 783 гривні 40 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфіковане, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
30.12.2021 між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим укладена угода про примирення, що надійшла до суду разом із обвинувальним актом.
У підготовчому судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_4 заявлено клопотання про затвердження угоди про примирення від 30.12.2021, досягнутої між районною адміністрацією по Вознесенівському району в м. Запоріжжя та обвинуваченим, за якою обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, примирився з потерпілим, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого проживання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію, не виїжджати без їх дозволу за територію України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, угоду про примирення з потерпілим підтримав і просив її затвердити, пояснив, що укладення угоди є добровільним, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі.
У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 підтримала угоду про примирення з обвинуваченими, просила суд її затвердити та пояснила, що районна адміністрація по Вознесенівському району не має претензій до обвинуваченого, погоджується з визначеною угодою мірою покарання обвинуваченому, укладення угоди є добровільним, наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, зрозумілі.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, заслухавши думку прокурора, який підтримав угоду, представника потерпілого, обвинуваченого, суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, зазначена угода про примирення відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 469 КПК України за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та не належить до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Представник потерпілого - районної адміністрації по Вознесенівському району в м. Запоріжжя ОСОБА_4 також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших осіб; відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
Остаточна міра покарання, узгоджена сторонами угоди про примирення, відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим і призначення ОСОБА_5 , узгодженої сторонами міри покарання.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судово- товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю - 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» по даному кримінальному провадженню становлять 343 грн. 24 коп., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_5 витрат, пов'язаних з проведенням експертиз.
Цивільний позов не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої при вирішенні питання про долю речових доказів і документів, гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям.
Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 30 грудня 2021 р., укладену у кримінальному провадженні № 12021082060001521 від 15 листопада 2021 р. між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому на період апеляційного оскарження не обирати.
Речові докази:
- металеві решітки у кількості 4-ох одиниць, які були опечатано пояснювальною біркою з підписами всіх учасників огляду, та які передані на зберігання представнику районної адміністрації по Вознесенівському району в м. Запоріжжя - залишити районній адміністрації по Вознесенівському району в м. Запоріжжя
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати по справі за залучення експерта під час проведення судово- товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю - 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» в сумі 343 (триста сорок три) гривень 24 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1