Дата документу 17.02.2022
Справа № 334/138/18
Провадження № 1-кс/334/263/22
17 лютого 2022 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12016080050002732 від 28.04.2016, -
16 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з вищевказаною скаргою, в якій просить визнати бездіяльність слідчого Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо нездійснення процесуальних дій у більш короткі строки; зобов'язати слідчого Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області виконати доручення слідчого прокурора від 21.11.2018, призначити будівельно-технічну експертизу та здійснити процесуальні дії у більш короткі строки у кримінальному провадження №12016080050002732 від 28.04.2016.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за вказаною скаргою та призначення її до розгляду слідчим суддею встановлено.
Відповідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України (на яку скаржник посилається як на підставу своїх вимог), на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Так, як вбачається з матеріалів скарги, скаржник оскаржує бездіяльність слідчого щодо здійснення процесуальних дій у більш короткі строки, та невиконання постанови слідчого прокурора від 21.11.2018.
При цьому, з матеріалів скарги неможливо встановити процесуальний статус скаржника ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016080050002732, зміст постанови слідчого прокурора від 21.11.2018, коли скаржнику стало відомо про порушення його прав, оскільки до скарги, яка подана через систему «Електронний суд» не додано жодного документа..
Відповідно до ч.1 ст.60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Як стверджує скаржник ОСОБА_2 у своїй скарзі, - 15.02.2022 йому вдалось ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, проте до матеріалів скарги не додано жодного документа, який надавав би слідчому судді змогу встановити сказані обставини.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що норми діючого КПК України, які регламентують забезпечення судового контролю під час досудового розслідування, взагалі не передбачають вирішення слідчим суддею питання щодо встановлення процесуальних строків для проведення слідчих (розшукових) дій для яких цим Кодексом не встановлені граничні строки.
Більш того, як прямо передбачено ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.
Цією ж нормою (ч. 6) передбачено, що потерпілий має право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Як зазначалось вище, нормами глави 20 КПК України, не встановлені строки для проведення слідчих (розшукових) дій, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Разом з тим, як встановлено ст. 308 КПК України, у разі недотримання розумних строків під час досудового розслідування, потерпілий має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим або прокурором.
Прокурор вищого рівня, відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КПК України, зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень, у тому числі щодо строків проведення слідчих дій, клопотання про проведення яких було задоволено.
Слідчий суддя вважає, що дане клопотання є наслідком, як на думку скаржника, бездіяльності слідчого, що полягає в ненаправленні матеріалів кримінального провадження для проведення експертизи, але не надає відомостей про те, коли експертиза була призначена, не зазначає, коли саме слідчим було допущено бездіяльність, скаржником не надано відомостей, що дають слідчому судді змогу встановити, що скарга подана в строк, визначений ч. 1 ст 304 КПК України, скаржник не порушує питання про поновлення строку звернення зі скаргою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, останній виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Таким чином, прийняття рішення про повернення скарги, яке прийняте у відповідності до вимог чинного КПК України, жодним чином не свідчить про обмеження доступу скаржника до правосуддя, а виключно спонукає його неухильно дотримуватися чинних норм КПК України та обирати спосіб захисту своїх прав у передбачений вказаним законом спосіб, який надає слідчому судді, на законних підставах, з дотримання визначеної законом процедури, здійснити захист його прав та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, яке б відповідало нормам матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Керуючись ст.113, 116, 117, 303, 304, 372 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12016080050002732 від 28.04.2016, - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення скарги, скаргу невідкладно надіслати скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1