Дата документу 17.02.2022
Справа № 334/8918/21
Провадження № 3/334/123/22
17 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює в дитячому садку №90, проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 (особисто), захисника - адвоката Трачук Н.І. (діє на підставі Ордеру серії АР №1078181)
ОСОБА_1 04.11.2022 о 23 годині 37 хвилин по вул Ладозька біля будинку 44 в місті Запоріжжі керував транспортним засобом Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки транспортного засобу, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві - ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 в присутності свого захисника - адвоката Трачук Н.І., провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив суду, що 04.11.2021 він перебував в гостях у свого товариша - ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , який відпочивав. Приблизно о 23:30 він вирішив з'їздити до найближчого кіоска, тому взяв ключі від автомобіля Mazda 6, який належить ОСОБА_2 . Під час виїзду з двору його зупинили співробітники поліції, він спочатку представився ім'ям свого товариша - ОСОБА_2 , оскільки на його ім'я оформлені документи на автомобіль. Свої документи він співробітникам поліції не надав. Під час спілкування співробітник поліції йому, як ОСОБА_2 , запропонував пройти медичний огляд на встановлення стану сп'яніння, на що він погодився. Коли співробітник поліції почав заповнювати документи, то запитав його дату народження, на що він відповісти не зміг, тому співробітник поліції засумнівався в його особі. Намагаючись встановити його особу, співробітники поліції запропонували пройти за його адресою та взяти там документи. Коли вони йшли до квартири його товариша - ОСОБА_2 , він повідомив співробітникам поліції свої справжні анкетні дані, тоді співробітник поліції сказав, щоб він на камеру відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, на що він погодився. На запитання, чому він спочатку не вказав свої анкетні дані, повідомив, що не бажав, щоб його товариш знав, що він брав автомобіль. На запитання, чому врешті відмовився від проходження медогляду, повідомив, що не розумів, що сталося, оскільки події відбувалися близько двох годин. Перебування в стані алкогольного сп'яніння заперечував.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №330213 від 05.11.2021 року (а.с.1) встановлено, що 04.11.2022 о 23 годині 37 хвилин по вул Ладозька біля будинку 44 в місті Запоріжжі ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки транспортного засобу, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві - ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено п.2.5 ПДР України, водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, переглядаючи матеріали справи, можливо встановити, що викладене в протоколі обвинувачення доводиться такими доказами:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), з якого вбачається, що підставами для проведення огляду є виявлення ознак, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою від проходження;
- направленням водія на огляд (а.с. 6), з якого вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результати огляду - не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- відеозаписом правопорушення (а.с.25), яким встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час події, після зупинки транспортного засобу співробітниками поліції представився ОСОБА_2 , надав документи на автомобіль на ім'я ОСОБА_2 , вказав своє місце проживання - АДРЕСА_2 , на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння погодився, після чого не зміг повідомити співробітникові поліції свою дату народження, та на неодноразові пропозиції співробітника поліції надати документи на підтвердження його особи (як ОСОБА_2 ) в будь якому вигляді - копія, фотокопія, додаток "Дія", надати такі документи не зміг. Після неодноразових пропозицій співробітника поліції погодився пройти додому, щоб надати документи, які посвідчують особу. В подальшому зафіксоване спілкування ОСОБА_1 зі співробітником поліції, в якому при пропозиції саме ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення факту перебування в стані сп'яніння він відмовляється, після чого співробітник поліції повідомляє його про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст 130 КУпАП, роз'яснюючи, що протокол складається у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті (а.с. 7), складеному поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП Олександром Жиленко.
Враховуючи вказане та аналізуючи матеріли справи, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції, яка зафіксована на відеозаписі, пройти огляд на визначення стану сп'яніння відмовився, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. При цьому, пояснення ОСОБА_1 щодо того, що вказані події відбувались протягом 2 годин, спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписом подій, оскільки час зупинення транспортного засобу 23:36 година 04.11.2021, а відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду зафіксована в 00:23:30 05.11.2021, тобто з моменту зупинки транспортного засобу до моменту встановлення особи ОСОБА_1 та його відмови від проходження медичного огляду пройшло менше години. Підстав вважати, що такі пояснення ОСОБА_1 були не добровільними у суду немає. Зміст відеозапису є достатнім для підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і спростовували наявні в матеріалах справи докази, не наведено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд, з урахуванням вимог ст. ст. 33 - 35, 38, ч.1 ст.130 КУпАП, урахувавши характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керуванням всіма видами транспортних засобів, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 496,20 гривень.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок)
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Ленінський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Коломаренко К. А.