14.02.2022 Справа №607/20647/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючого-судді Братасюка В.М.,
- за участю секретаря с/з Мокрій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів , -
В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 27 232, 66 гривень, що складаються з 25 945 гривень боргу за договором позики, 379, 58 гривень -3% річних за прострочення грошового зобов'язання, 908 гривень інфляційних втрат.
На обґрунтування позову посилається на те, що позивач позичив відповідачу згідно з розпискою, 25 945 гривень під зобов'язання повернути до 15.05.2021 року. Боргу відповідач не повернув.
В засідання від сторони позивача надійшло клопотання про розгляд позову за власної відсутності.
Відповідач в судове засідання в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду, заперечень на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, а, відтак, за зазначених обставин, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в порядку ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини:
25.04.2021 р. позичальником, яким є ОСОБА_2 (далі - «Позичальник», «Відповідач»), отримано від ОСОБА_1 (далі - «Позикодавець», «Позивач») в позику кошти в сумі 25945,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 00 копійок).
Вказану суму грошових коштів Позичальник зобов'язався повернути Позивачу до 15.05.2021 р. Обов'язку щодо повернення суми грошових коштів в розмірі 25945,00 грн. Відповідачаем до 15.05.2021 р. не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Аналіз змісту ст. 509 ЦК України та ст. 11 ЦК України вказує на те, що зобов'язання можуть виникати на підставі договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч. 2 ст. 1047 ЦК України вказує, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Аналіз вказаної правової норми вказує на те, що Позивач є кредитором у правовідношенні, в якому Позичальник зобов'язаний повернути йому суму грошових коштів у розмірі 25945,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.
Факт наявності у Позикодавця розписки від 25.04.2021 р., складеної власноручно Позичальником, однозначно вказує на невиконання останнім обов'язку щодо повернення отриманих в позику грошових коштів в сумі 25945,00 грн.
Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду, приймаючи постанову від 16.01.2019 р. у справі № 464/3790/16-ц, склала правовий висновок про те, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Висновок Верховного Суду про застосування норм ст.ст. 1046, 1047 ЦК України до подібних правовідносин, висловлений в постанові від 16.01.2019 р. у справі № 464/3790/16-ц підлягає до врахування згідно правил ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України
За таких обставин доведено факт укладення між Позичальником та Позикодавцем договору позики, за яким Відповідач повинен повернути суму коштів до 15.05.2021 р.
Аналіз змісту ст. 510 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що Позичальник є боржником у зобов'язанні щодо повернення суми коштів, переданої йому на виконання договору позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч. 5 ст. 254 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідач повинен був виконати взяте на себе зобов'язання не пізніше 17.05.2021 р.
Незважаючи на закінчення строку виконання зобов'язань, Позичальником не здійснено повернення Позикодавцю жодних коштів, отриманих в позику, у зв'язку з чим, з метою захисту порушеного права Позивача, я змушений від його імені звернутися з цим позовом до суду в порядку, визначеному ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Неповернення Позивачу суми коштів у розмірі 25945,00 грн. свідчить про допущення Позичальником порушення зобов'язання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
101,3100,2100,199,8101,2100,9
Таким чином, індекс інфляції за період з травня 2021 р. по листопад 2021 р. становить 103,5%.
Розрахунок суми інфляційних втрат, що підлягає сплаті Відповідачем на користь
Основна сума боргу, грн.Встановлений індекс інфляції, %Сума боргу з урахуванням індексу інфляції, грн.Сума інфляційних втрат, грн.
25945,00103,526853,08908,08
Розрахунок суми 3 % річних, що підлягає сплаті Відповідачем на користь Позивача, здійснено у таблиці:
Період нарахуванняКількість днів у періодіОсновна сума * боргу, грн.Сума 3 % річних, що підлягає сплаті, грн.
18.05.2021 - 11.11.202117825945,00379,58
У зв'язку з цим, станом на 11.11.2021 р. Відповідач повинен додатково сплатити на користь Позивача:
-суму інфляційних втрат у розмірі 908,08 грн.;
-3 % річних у розмірі 379,58 грн.
З урахуванням викладеного з Відповідача на користь Позивача підлягають до стягнення грошові кошті в сумі 27232,66 грн., з яких:
-25945,00 грн. - заборгованість з повернення суми позики;
-908,08 грн. - сума інфляційних втрат;
-379,58 грн. - 3 % річних.
На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 27232,66 грн. (двадцять сім тисяч двісті тридцять дві гривні 66 копійок), з яких:
-25945,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 00 копійок) - сума заборгованості за договором позики;
-379,58 грн. (триста сімдесят дев'ять гривень 58 копійок) - 3% річних за прострочення виконання зобов'язання;
-908,08 грн. (дев'ятсот вісім гривень 08 копійок) - сума інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою
заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складання повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк