14.02.2022 Справа №607/19120/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.,
за участю: представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії №1АВ 02957679 від 14 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 , надалі позивач, звернувся в суд із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, надалі відповідач, в якому просить скасувати постанову №1АВ 02957679 від 14 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в розмірі 170 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У заявленому адміністративному позові позивач в його обґрунтування посилається на те, що постанова від 14.10.2021р., якою застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП прийнята неправомірно, при її винесені не були встановленні всіх обставини справи, а саме водія транспортного засобу, оскільки він не є належним користувачем транспортного засобу і не відповідальною особою за дотриманням безпеки дорожнього руху, а відтак не може бути притягнений до адміністративної відповідальності, так як належний йому транспортний засіб марки «ВАЗ» із номерним знаком НОМЕР_1 був переданий на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13.05.2021р. у користування двом особам для продажу автомобіля і на період дії довіреності вказані у довіреності особи можуть користуватися даним транспортним засобом. У місці і час, який вказаний у постанові, він фізично не міг бути, так як не користується автомобілем протягом тривалого проміжку часу. Та обставина, що він залишається бути власником транспортного засобу не покладає на нього обов'язку бути відповідальною особою і бути притягненим до відповідальності за порушення невідомою особою, яка користується його автомобілем Правил дорожнього руху. Тому, просить адміністративний позов задовольнити, а постанову серії №1АВ 02957679 від 14 жовтня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі скасувати, закривши провадження в адміністративній справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 23.10.2021р. було відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні 01.10.2021р., вирішено замінити неналежного відповідача на належного УПП в Чернівецькій області.
Ухвалою суду від 02.12.2021р. залученого до участі у справі належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Згідно клопотання від 19.11.2021р. ОСОБА_2 просить розглядати справу без його участі по наявних матеріалах із підтриманням позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю. У поданому відзиві ДПП НУ проти заявленого адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що згідно ст. 14-2 КУпАП ОСОБА_2 , будучи власником транспортного засобу, є відповідальною особою за додержанням вимог ПДР України, зокрема і в частині дотримання швидкісного режиму, що ним дотримано не було. Відповідальна особа, в даному випадку ОСОБА_1 , за вимогами КУпАП може бути звільнена від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема, у разі, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. При такому випадку, а саме звільнення особи від відповідальності, постанова про накладення адміністративного стягнення скасовується тим органом, який її виніс. Іншого порядку скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності при вказаних ОСОБА_1 в адміністративному позові підстав норми чинного законодавства не передбачають. Попри цього, наявність довіреності на користування транспортним засобом не виключає можливості користування таким транспортним засобом і самим його власником ОСОБА_1 .
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 14 жовтня 2021 року о 09 год. 34 хв. прийнята постанова №1АВ 02957679 про фіксування порушення в м. Чернівці, Старожучківський шлях у напрямку вул. Старокостянтинівська в автоматичному режимі, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху, модель транспортного засобу «ВАЗ» із номерним знаком НОМЕР_1 та відповідальну особу - власника транспортного засобу ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Із долучених позивачем матеріалів встановлено, що 13 травня 2021 року приватним нотаріусом була посвідчення довіреність, за якою власник транспортного засобу марки «ВАЗ 21070» із номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 , які зареєстровані в с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області, продати належний йому вказаний транспортний засіб, а також на період дії цієї довіреності експлуатувати цей автомобіль на території України та за кордоном.
Тому позивач вважає, що він є неналежним користувачем транспортного засобу і не є відповідальною особою за дотриманням безпеки дорожнього руху, його неправомірно притягнено до адміністративної відповідальності за нібито вчинене ним адміністративне правопорушення шляхом накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 12.9 (б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих правил.
За правилами статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
При встановлених обставинах справи, позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «ВАЗ 21070» номерний знак НОМЕР_1 та згідно нотаріально посвідченої довіреності від 13.05.2021р. уповноважив громадян ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 , які зареєстровані в с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області, продати належний йому вказаний транспортний засіб, а також на період дії цієї довіреності експлуатувати цей автомобіль на території України та за кордоном.
При отримані ОСОБА_1 постанови про притягнення його, як власника транспортного засобу, до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП шляхом накладення штрафу і за наявності достатніх підстав вважати, що належним йому автомобілем користувалася інша особа і допустила порушення ПДР України, він не виконав вимоги ч. 2 ст. 14-1 КУпАП, а саме не повідомив про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення для з'ясування і перевірки всіх обставин, тобто, до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення, наслідок чого є зупинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За даних обставин суд прийшов до висновку, що відповідальною особою у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка і несе адміністративну відповідальність за порушення вимог ПДР України, в даному випадку являється власник транспортного засобу - позивач ОСОБА_1 , оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не було внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, який використовує автомобіль згідно довіреності від 13.05.2021р., як це вказує позивач у позові громадяни ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 .
Частина 3 статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Так, згідно приписів ч. 1 ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), зокрема, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Згідно ч. 2 ст. 279-3 КУпАП, у випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс.
Таким чином, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі яких уповноваженим органом приймалася постанова №1АВ 02957679 від 14 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі чітко передбачає процедуру звільнення відповідальної особи, в даному випадку ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а не можливість скасування постанови про накладення адміністративного стягнення із підстав та обґрунтувань, які викладені позивачем в адміністративному позову.
Разом з тим суд відзначає, що наявність довіреності на користування транспортним засобом іншими особами не позбавляє права власника ОСОБА_5 використовувати також свій автомобіль в місці та час, який вказаний в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення.
Рішення суб'єкта владних повноважень може бути визнане протиправним і скасоване судом в разі прийняття його не уповноваженим суб'єктом, прийняття з перевищенням наданих повноважень і таке, яке порушує права та охоронювані законом інтереси.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При встановлених вище обставинах суд прийшов до висновку, що постанова серії №1АВ 02957679 від 14 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі прийнята відповідно до норм законодавства відносно відповідальної особи, уповноваженим на те органом, якою, враховуючи чітко визначені положеннями КУпАП підстави для накладення адміністративного стягнення, не було порушено прав та інтересів ОСОБА_5 і правові підстави для її скасування відсутні.
Тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, а позивач ОСОБА_1 не позбавлений права реалізувати своє право, шляхом вчинення дій, які передбачені ст. 279-3 КУпАП для звільнення його від відповідальності при наявності відповідних на те правових підстав.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 244, 250, 251, 252, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 14-1, 14-2, 33, 251, 279-3, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
В задоволенні позовних ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії №1АВ 02957679 від 14 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмий апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернста,3, м. Київ, код 40108646.
Рішення суду складено 14 лютого 2022 року.
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський