1Справа № 335/1289/22 2/335/1459/2022
про продовження процесуального строку
17 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі», про визнання недійсним наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи, -
08.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну «МТМ», та виклав свої позовні вимоги, згідно яких просив суд:
визнати недійсним наказ керівника Концерну «МТМ» №283 від 31.01.2022 у зв'язку із його невідповідністю нормам Конституції України та Кодексу законів про працю України;
витребувати у керівників Концерну «МТМ» Грек О.С., ОСОБА_2 документи на підставі яких ОСОБА_1 було відсторонено від виконання його службових обов'язків, як докази.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та позивачу надано строк на усунення її недоліків, які викладені у вказаній ухвалі.
Відповідно до ухвали судді від 11.02.2022, позивачеві необхідно було усунути недоліки позовної заяви, у тому числі, виконати вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
16.02.2022, на виконання вимог ухвали судді від 29.12.2021, до суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій він уточнив позовні вимоги.
Зі змісту оновленої позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що ним заявлено дві окремі вимоги немайнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, з поновленням його на роботі, та зобов'язання виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи.
У оновленому позові ОСОБА_1 вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки його позовні вимоги стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, вказаною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено два випадки трудових правовідносин, у яких позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: у справах про стягнення заробітної плати; та у справах про поновлення на роботі.
Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 оскаржується наказ Концерну «МТМ» про відсторонення його від роботи з 01.02.2022 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, тобто ОСОБА_1 порушується питання про допуск його до виконання своїх трудових обов'язків, адже його не було звільнено із займаної посади, а лише відсторонено на певний строк.
За таких обставин, враховуючи, що предметом позову ОСОБА_1 є оскарження наказу про відсторонення його від роботи, на підставі якого було призупинено виконання ним трудових обов'язків, а не звільнено його із займаної посади, суддя доходить до висновку, що доводи позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду позовними вимогами про скасування наказу про відсторонення від роботи, є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, доходжу до висновку, що пільги щодо сплати судового збору не поширюються на вимогу позивача про скасування наказу про відсторонення від роботи, а тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають оплаті судовим збором.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданою фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, йому необхідно сплатити за неї судовий збір у розмірі 992, 40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що позивач не у повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, а саме не додав до позовної заяви докази сплати судового збору, вважаю за необхідне, з власної ініціативи, продовжити йому строк для усунення недоліків цивільного позову на строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
При цьому, судовий збір необхідно сплатити за такими платіжними реквізитами: отримувач: ГУК у Запорізькій області/ м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У разі не усунення вказаних недоліків, позовна заява, відповідно до вимог ч. 3 ст.185 ЦПК України, буде визнана неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі», про визнання недійсним наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк, заява буде визнана неподаною та повернута заявнику, що не позбавляє його права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Гашук